Левкович Володимир Володимирович

Курси

Публікації

ДРУКОВАНІ ПРАЦІ

1. Місцеве самоврядування в СФРЮ // Становлення і розвиток місцевого самоврядування в суверенній Українській правовій державі: Тези доповідей і повідомлень республіканської науково-практичної конференції. – Львів, 19 – 21 листопада 1991 р. – С.26-28.
2. Правові основи місцевого самоврядування в зарубіжних країнах // На шляху до правової держави: Тези доповідей і повідомлень Львівської регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 5 – 6 лютого 1992 р. – С.48-50.
3. Кампо В., Гринчак В., Заяць І., Левкович В., Шматлай О. Конституції країн парламентської демократії: Навч. пос. – К.: НМК ВО, 1992. – 88 с.
4. Кампо В., Гринчак В., Заяць І., Левкович В. Конституції країн парламентської демократії: Навч. пос. – К.: НМК ВО, 1994. – 93 с.
5. До питання про місцеві податки і збори // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1995 рік. – Вип.32. – С.97-98.
6. Місцеві податки і збори // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1996 рік. – Вип.33. – С.19-20.
7. Класифікація неподаткових доходів в Україні // Держава і право. Щорічник наук. праць молодих вчених. – К.: Ін Юре, 1999. – Вип.2 . – С.168-173.
8. Збори до державних цільових фондів // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 1999 рік. – Вип.34. – С.101-106.
9. Адміністративна відповідальність за порушення митних правил. Програма спеціального курсу для студентів п`ятого курсу юридичного факультету. – Львів, 1999 рік. – 8 с.
10. Програма навчальної практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, органах Державної податкової служби України, органах Державної митної служби України, інших органах державної виконавчої влади для студентів третього курсу юридичного факультету. – Львів, 1999. – 8 с.
11. Поняття та особливості неподаткових доходів, що стягуються у вигляді плати за послуги, які надаються державою // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000 рік. – Вип.35. – С.250-255.
12. Поняття і правова природа неподаткових доходів // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001 рік. – Вип.36. – С.276-280.
13. Програма навчальної практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, органах Державної податкової служби України, органах Державної митної служби України, інших органах державної виконавчої влади для студентів другого курсу юридичного факультету. – Львів, 2001 рік. – 8 с.
14. Проблеми реалізації законодавства про сплату зборів до державних цільових фондів // Проблеми державотворення і захисту прав людини: Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції 13-14 лютого 2003 р. у м.Львові.
15. Деякі питання реалізації законодавства про сплату зборів на обов’язкове соціальне страхування // Вища школа адміністрації і самоврядування в Перемишлі. Польща. Науковий збірник. – №12. – 2003 р.
16. Правове регулювання неподаткових доходів, які випливають з права власності держави // Проблеми державотворення і захисту прав людини: Матеріали Х регіональної науково-практичної конференції 5-6 лютого 2004 р. у м.Львові. – С.204-205.
17. Становлення та розвиток системи державного нагляду за страховою діяльністю в Україні // Вища школа адміністрації і самоврядування в Перемишлі. Польща. Науковий збірник. – №13. – 2004 р. – С.114 – 125.
18. Правове регулювання плати за адміністративні послуги // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІ регіональної науково-практичної конференції 3-4 лютого 2005 р. у м.Львові. – С.178-180.
19. Програма виробничої практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, контролюючих органах, інших органах виконавчої влади. – Львів: юридичний факультет ЛНУ ім.І.Франка, 2005. – 8 с.
20. Левкович В., Заяць І. Політична реформа: функціональні завдання та перспектива її розвитку // Життя і право. – 2005. – №1. – С. 4-9.
21. Неподаткові доходи, які випливають з права публічної власності // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІ регіональної науково-практичної конференції 9 – 10 лютого 2006 р. у м.Львові. – С.158-160.
22. Левкович В.В., Заяць І.Я., Бориславська О.М. Програма навчальної практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, інших органах виконавчої влади. – Львів: юридичний факультет ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 36 с.
23. Левкович В.В., Бориславський Л.В. Митне право України. Плани семінарських занять із спецкурсу для студентів юридичного факультету. – Львів: юридичний факультет ЛНУ ім.І.Франка, 2006. – 24 с.
24. Інститут неподаткових доходів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції 8 – 9 лютого 2007 р. у м.Львові. – С.222-224.
25. Поняття і правова природа неподаткових доходів у вигляді плати за публічні послуги // Актуальні питання реформування правової системи України: IV Міжнародна науково-практична конференція (місто Луцьк 1 – 2 червня 2007 року). Т.1. – С.217-221.
26. Левкович В.В., Заяць І.Я., Бориславська О.М. Програма навчальної практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, інших органах виконавчої влади. – Львів: юридичний факультет ЛНУ ім.І.Франка, 2007. – 36 с.
27. Правове регулювання зборів // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХІV регіональної науково-практичної конференції 6 лютого 2008 р. у м.Львові. – С.118-120.
28. Левкович В.В., Заяць І.Я., Бориславська О.М. Програма навчальної практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, інших органах виконавчої влади. – Львів: юридичний факультет ЛНУ ім.І.Франка, 2008. – 36 с.
29. Правове регулювання неподаткових доходів штрафного і компенсаційного характеру // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХV регіональної науково-практичної конференції 4 – 5 лютого 2009 р. у м.Львові. – С.149-151.
30. Поняття та правова природа неподаткових доходів, які випливають з права публічної власності // Актуальні питання реформування правової системи України: VІ Міжнародна науково-практична конференція (місто Луцьк 29 – 30 травня 2009 року). – С.221-223.
31. Левкович В.В., Заяць І.Я., Бориславська О.М. Програма навчальної практики в органах місцевого самоврядування, місцевих державних адміністраціях, інших органах виконавчої влади. – Львів: юридичний факультет ЛНУ ім.І.Франка, 2009. – 36 с.
32. Правова природа природоресурсних платежів // Збірник наукових праць за результатами науково-практичної конференції «Актуальні проблеми реформування земельних, екологічних, аграрних та господарських правовідносин в Україні» (м.Хмельницький, 14 -15 травня 2010 року). – Хмельницький: Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2010. – С.249-255.
33. Поняття та правова природа природоресурсних платежів // Актуальні питання реформування правової системи України: VІІ Міжнародна науково-практична конференція (місто Луцьк 4 – 5 червня 2010 року). – С.218-221.
34. Класифікація неподаткових доходів в Україні [Електронний ресурс] // ХХІІ Міжнародна науково-практична конференція (30-31 січня 2016 року). – Режим доступу : http://conferences.neasmo.org.ua/uk/art/2647.

Методичні матеріали

Тема практичного заняття № 1
Поняття, предмет, метод і система трудового права. Трудові правовідносини
Методичні вказівки до практичних занять
ЗАНЯТТЯ 1
Теоретичні запитання
1. Види трудових відносин в Україні.
2. Предмет трудового права — комплекс суспільно-трудових відносин.
3. Трудові відносини найманої праці як основа предмета трудового права.
4. Відносини, що тісно пов’язані з трудовими відносинами найму, як складова предмета трудового права.
5. Суспільні відносини працевлаштування як елемент пред¬мета трудового права України.
6. Суспільні відносини з навчання, підвищення кваліфіка¬ції або перекваліфікації як елемент предмета трудового права України.
7. Відносини з вирішення трудових спорів (або процедурні відносини) — складова предмета трудового права України.
8. Відносини соціального партнерства або колективно-тру¬дові відносини як елемент предмета трудового права Ук¬раїни.
9. Відносини нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства як предмет трудового права України.
10. Поняття методу трудового права.
11. Особливості методу трудового права.
12. Поєднання централізованого і децентралізованого регу¬лювання трудових правовідносин.
13. Сфера дії трудового законодавства України.
14. Функції трудового права України: загальна характерис¬тика.
15. Захисна функція трудового права.
16. Виробнича функція трудового права.
17. Виховна функція трудового права.
18. Система трудового права: поняття та загальна характери¬стика.
19. Основні інститути трудового права.
20. Система науки трудового права України та система курсу “Трудове право України”, їх співвідношення.
21. Місце трудового права у системі права України.
Запитання для самоконтролю
1. Пригадайте і назвіть, які ще критерії, крім предмета та методу, юридична наука ставить в основу поділу на окремі галузі. Чи характерні вони для трудового права?
2. Якщо трудовий договір — різновид цивільно-правового до¬говору найму, то, може, трудового права не потрібно, а достат¬ньо цивільного?
3. В Італійському цивільному кодексі, який складається з декількох томів, один том присвячено трудовим відносинам. Чи не помилилися італійці?
4. Чи можуть трудові відносини членів сім’ї фермера регу¬люватися трудовим законодавством? Обґрунтуйте.
Які ознаки методу найбільш чітко, на вашу думку, від¬різняють трудове право від цивільного?
5. У чому, на вашу думку, проявляється захисна функція трудового права?

Розв’язати задачі
1. Бригадир Карпів уклав із виробничим кооперативом договір, за яким його бригада зобов’язувалася відремонтувати токарний верстат і вентиляцію цеху. Вартість роботи оцінена у 8000 грн. Строк виконання — один місяць. Після закінчення роботи кооператив відмовився оплатити всю суму, посилаючись на низьку якість ремонту. Карпів звернувся до суду.
Яким законодавством повинен керуватися суд, вирішуючи цей спір?
2. Рішенням правління сільськогосподарського виробничого кооперативу “Дністер” за появу на роботі в нетверезому стані був звільнений з роботи механік Коваль, що працював за трудовим договором, а водій Савчук, член кооперативу, був з тієї самої причини переведений на іншу, нижчеоплачувану посаду терміном на 3 місяці.
Обидва працівники звернулися з позовом до суду з проханням захистити їхні права. При цьому Коваль посилався на те, що Правила внутрішнього розпорядку КСГП взагалі не передбача¬ють підстав звільнення з роботи, а Савчук вважав, що хоч остан¬ні і містять норму про “переведення на нижчеоплачувану посаду на строк до трьох місяців”, вона суперечить чинному трудовому законодавству, яке не встановлює такого виду дисциплінарного стягнення.
Зробіть правовий аналіз наведених фактів.
3. Водій таксі Мельник уклав договір оренди автомашини, на якій працював, з адміністрацією таксопарку. Орендну плату він зобов’язався сплачувати у твердій сумі, незалежно від вируч¬ки. Суд, розглядаючи спір між Мельником і таксопарком з при¬воду оплати праці, керувався нормами трудового права. При цьо¬му суд виходив з того, що оренда лише змінила раніше укладе¬ний з Мельником трудовий договір.
Ваша думка про правильність рішення суду.
4. Вісімнадцятирічного Юрківа скерували для проходження альтернативної (невійськової) служби на роботу до державного підприємства “Соціальне житло”. Відпрацювавши півроку, він звернувся до адміністрації підприємства з проханням надати йому щорічну основну відпустку тривалістю 24 календарні дні. Юрисконсульт підприємства роз’яснив Юрківу, що за законодав¬ством він не має права на відпустку.
Юрків звернувся до суду з проханням захистити його трудові права, зокрема, право на відпустку.
Яким законодавством повинен керуватися суд. Чи виникли у цьому випадку трудові відносини? Обґрунтуйте.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Поняття принципів трудового права.
2. Відмінність принципів трудового права від правових принципів.
3. Види принципів трудового права.
4. Обмеження сфери правового регулювання відносинами найманої праці.
5. Оптимальне поєднання централізованого і локального правового регулювання.
6. Соціальне партнерство і договірне встановлення умов праці.
7. Забезпечення єдності і диференціації правового регулю¬вання.
8. Визнання незаконними умов договорів про працю, які по¬гіршують правове становище працівників у трудових пра¬вовідносинах.
9. Поняття трудових правовідносин.
10. Елементи складу трудових правовідносин.
11. Класифікація трудових правовідносин.
12. Підстави виникнення трудових правовідносин.
13. Підстави зміни і припинення трудових правовідносин.
14. Зміст трудових правовідносин.
15. Учасники трудових правовідносин.
16. Трудова правосуб’єктність учасників трудових правовід¬носин.
17. Працівник — суб’єкт трудових правовідносин.
18. Роботодавець як суб’єкт трудових правовідносин (поняття).
19. Класифікація роботодавців за трудовим правом.
20. Профспілка у трудових правовідносинах.
21. Правосуб’єктність трудових колективів.
22. Інші суб’єкти трудових правовідносин.

Запитання для самоконтролю
1. Чи потребують принципи трудового права свого юридичного закріплення у нормах Кодексу законів про працю України (далі КЗпП)?
2. Яка роль належить регіональним і галузевим угодам в ре¬гулюванні трудових відносин при оптимальному поєднанні централізованих і локальних норм?
3. Як співвідносяться між собою відносини соціального партнерства та колективно-трудові відносини?
4. Віднайдіть у наведеному переліку найбільш правильне ви¬значення, що характеризує одного з головних суб’єктів трудових правовідносин: власник, уповноважений ним орган, фізична осо¬ба, роботодавець, юридична особа, працедавець. Обґрунтуйте.
5. Чи можна вважати, що всі суб’єкти трудового права є суб’єктами трудових відносин? А правовідносин?
6. Уважно проаналізуйте зміст ст. З КЗпП. Спробуйте віднайти принаймні два варіанти її тлумачення щодо сфери дії трудового права. Наведіть їх.

Розв’язати задачі
1. Приватний підприємець без створення юридичної особи Колтун звернувся до центру зайнятості за місцем проживання для реєстрації трудового договору між ним та його молодшим братом, якому нещодавно виповнилося 15 років.
Відповідальний працівник центру зайнятості відмовився за¬реєструвати поданий трудовий договір, оскільки він був укладе¬ний лише в одному примірнику, а його текст не відповідав уста¬новленій формі. Більше того, керівник центру зайнятості, до якого після відмови у реєстрації звернувся Колтун, вважав, що наймати на роботу інших осіб можуть особи, які досягли по¬вноліття, а Колтуну всього 17 років. До того ж прийом на роботу осіб молодше 16 років дозволяється за згодою батьків, а його бра¬ту всього 15 років, і тому рекомендував звернутися з відповідним клопотанням до центру зайнятості через рік.
Колтун пояснив, що вони з братом проживають разом з бабусею, а батьків у них немає. Сам він з 16 років працював на заводі. Тоді ж за клопотанням його бабусі органами опіки та піклування йому була надана повна цивільна дієздатність. Після звільнення з роботи він зареєструвався у встановленому порядку підприєм¬цем без створення юридичної особи. Тому Колтун вважав, що у нього є всі законні підстави укладати трудовий договір зі своїм братом. Робота, яку той виконуватиме, є неважкою, а бабуся не заперечувала проти укладення такого договору.
Охарактеризуйте роботодавчі властивості юридичних та фізичних осіб. Спробуйте розібратися у наведеній ситуації.
2. Директор ПП “Експеримент” скерував для підвищення кваліфікації свого секретаря В.Максимів на курси комп’ютерного набору. У наказі про направлення на навчання, зокрема, зазначалося, що: 1) навчання на курсах оплачує працівник; 2) працівнику забороняється впродовж року після закінчення навчання звільнятися з роботи за власним бажанням.
В.Максимів вважала, що такі умови порушують її трудові права, а тому звернулася за роз’ясненням до юрисконсульта підприємства.
Проаналізуйте ситуацію, надайте аргументовану відповідь. Чи порушені у цій ситуації принципи трудового права?
3. Під час ухвалення колективного договору на приватному підприємстві “Брама” було передбачено встановлення тривалості робочого часу 35 годин на тиждень. Адміністрація мотивувала свою пропозицію про встановлення такої тривалості робочого часу надмірною кількістю працівників та відсутністю для них відповідних обсягів роботи. При цьому представник роботодавця посилався на ст. 50 КЗпП, яка передбачає можливість під¬приємств, установ, організацій встановлювати під час укладення колективного договору меншу норму тривалості робочого часу, ніж 40 годин на тиждень.
Представники профспілкового органу, що представляли інте¬реси найманих працівників підприємства, не заперечували про¬ти встановлення відповідної норми тривалості робочого часу і просили збори трудового колективу підтримати пропозицію адміністрації. Однак після виступу на зборах головного бухгал¬тера підприємства, який відзначив, що зменшення тривалості робочого часу суттєво вплине на розмір заробітної плати усіх працівників і доведеться зменшити фонд оплати праці відпо¬відно до зазначеної норми тривалості робочого часу, учасники зборів припинили розгляд цього питання і доручили своїм пред¬ставникам з’ясувати юридичну сторону цієї проблеми.
Проаналізуйте правомірність встановлення на локальному рівні норми тривалості робочого часу. Чи не було порушено у цьому випадку принципи трудового права?
4. Здійснюючи перевірку дотримання трудового законодав¬ства на приватному підприємстві “Ватра”, правовий інспектор праці виявив, що на роботу було прийнято декілька осіб молодше 16 років без отримання на це дозволу їхніх батьків. Крім того, чимало працівників, які, досягнувши пенсійного віку, звертали¬ся за оформленням пенсії, були звільнені з підприємства. На¬томість головним бухгалтером на підприємстві працювала невістка директора підприємства, а його син обіймав посаду на¬чальника одного з відділів.
У відповідь на вказані порушення юридичний відділ підготу¬вав довідку, де зазначалося, що міжнародними актами МОП мінімальний вік для прийняття на роботу встановлено у 15 ро¬ків. Тому під час прийняття на роботу осіб молодше 16 років без згоди їхніх батьків керувалися ст. 8і КЗпП, якою передбачено, що у разі суперечності законодавства України та міжнародного договору необхідно застосовувати правила міжнародного дого¬вору.
Звільнення пенсіонерів з роботи відбувалося з огляду на те, що факт отримання ними пенсії передбачає наявність у них ма¬теріальних засобів, необхідних для прожиття. На їхнє місце приймалися особи, які перебували на обліку у центрі зайнятості і потребували роботи.
Щодо родичів директора, які працювали на відповідних поса¬дах, то ст. 25-1 КЗпП передбачає лише право власника встанов¬лювати обмеження щодо спільної роботи родичів.
Які ознаки характеризують правосуб’єктність працівників?
Проаналізуйте виявлені порушення трудового законодавства та заперечення їх юридичним відділом підприємства.
5. 13 травня 2012 р. рішенням районної ради В. П Куліша, директора комунального підприємства, було звільнено з посади за власним бажанням. Однак бухгалтерія підприємства відмовилася провести розрахунок з працівником, мотивуючи це відсутністю коштів.
Готуючи позовну заяву до суду у В. П. Куліша виникло запитання, кого вказувати відповідачем, оскільки відповідно до чин¬ного законодавства директора комунального підприємства приз¬начає та звільняє відповідна районна рада, яка також вправі застосовувати дисциплінарні заходи до нього. Проте, виконуючи трудові обов’язки В. П. Куліш підпорядковувався правилам вну¬трішнього трудового розпорядку комунального підприємства та отримував заробітну плату з фонду оплати праці підприємства.
Він звернувся до адвоката з проханням допомогти визначити хто є його роботодавець — районна рада чи комунальне підпри¬ємство?
Визначте, хто в цій ситуації є роботодавцем? Обґрунтуйте. Зазначте ознаки трудової правосуб’єктності роботодавців.

ЗАНЯТТЯ З

Теоретичні запитання
1. Поняття джерел трудового права та їхні види.
2. Особливості джерел трудового права.
3. Нормативні акти як джерела трудового права: загальна характеристика законів та підзаконних актів.
4. Конституція України як джерело трудового права.
5. Законодавчі акти загального характеру та їхнє значення для регулювання трудових відносин.
6. Кодекс законів про працю України — основне джерело трудового права.
7. Кодифікація трудового законодавства за умов ринкових перетворень.
8. Законодавчі акти спеціального характеру як джерело трудового права.
9. Укази Президента України як джерела трудового права.
10. Постанови Кабінету Міністрів України як джерела трудо¬вого права.
11. Нормативні акти Міністерства праці та соціальної політи¬ки України як джерела трудового права.
12. Міжнародно-правові договори як джерела трудового права.
13. Конвенції МОП як джерела трудового права України.
14. Колективні договори й угоди як джерела трудового права.
15. Локальні нормативні акти як джерела трудового права.
16. Акти судової влади як джерела трудового права.
Запитання для самоконтролю
1. Назвіть статті Конституції України, які визначають засади регулювання трудових відносин у нашій державі.
2. Чи можна Закон України “Про державний бюджет” вва¬жати джерелом трудового права? А Закон України “Про зайня¬тість населення”?
3. Знайдіть помилку у назві основного джерела трудового права: Кодекс про працю в Україні.
4. Наведіть приклади інкорпорації трудового законодавства.
5. Чи належать до джерел трудового права затверджувані на підприємствах графіки відпусток? А посадові інструкції?
6. Виділіть ознаки, які характеризують локальні норма¬тивні акти як джерело трудового права.
7. Чи є, на вашу думку, джерелом трудового права постано¬ви Пленуму Верховного Суду України?

Розв’язати задачі
1. Під час затвердження зборами трудового колективу підприємства “Світанок” Правил внутрішнього трудового розпорядку виникла дискусія з приводу розміщення у них розділів, які визначають порядок прийому на роботу працівників та їхню дисциплінарну відповідальність.
Виступаючи на зборах, представники трудового колективу вважали, що до правил прийому на роботу нічого крім того, що передбачено КЗпП, не внесено, а отже, дублювати норми кодексу немає потреби. Що стосується дисциплінарної відповідальності, то трудові колективи взагалі не мають права визначати стягнен¬ня за порушення трудової дисципліни, адже ці питання регулю¬ються на централізованому рівні.
Більша частина учасників зборів вважали, що Правила внутрішнього трудового розпорядку на підприємстві є зайвими, оскільки існують типові правила та галузеві правила внутріш¬нього трудового розпорядку, якими трудовий розпорядок належ¬ним чином врегульовано.
До з’ясування усіх спірних питань збори були перенесені на наступний тиждень. Спробуйте розібратися у наведеній ситуації. Як співвідносяться між собою централізовані та локальні акти? Чи є джерелом трудового права Правила внутрішнього трудово¬го розпорядку?
2. Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю, створеного за участю іноземного інвестора, затвердили Положення про персонал товариства, в якому передбачили:
1) учасники товариства зобов’язані працювати в товаристві;
2) зайняття відповідної посади учасником товариства обумов¬люється контрактом з генеральним директором товариства;
3) робочий час учасників товариства не регламентується, а визначається необхідністю отримання товариством прибутків;
4) учасники товариства, крім отримання дивідендів, одержу¬ють за свою працю заробітну плату;
5) праця найманих працівників регулюється трудовим зако¬нодавством України.
Проаналізуйте названі вище позиції з приводу їхньої відповід¬ності чинному законодавству, у тому числі трудовому. Чи є зазначене положення джерелом трудового права?
3. Міністерство соціальної політики України затвердило Положення про державні свята в Україні. Ним передбачалося, крім встановлених у КЗпП святкових і неробочих днів, затвердити, починаючи з 1 січня наступного року, низку державних свят, робота в які не проводиться. Зокрема: 22 січня — “День злуки”, 10 травня — “День матері”, 16 липня — “День державного суверенітету”, 1 грудня — “День референдуму”.
Міністерство юстиції України відмовило у реєстрації зазначе¬ного положення, оскільки до нього не було подано обґрунтуван¬ня щодо фінансових витрат, пов’язаних із запровадженням державних свят. Крім того, відповідальний працівник Міністерства юстиції наполягав, щоб до переліку державних свят було додано ще й “Всесвітній день прав людини”.
Чи обґрунтовані вимоги Міністерства юстиції України? Які повноваження Міністерства праці та соціальної політики України щодо ухвалення нормативно-правових актів?
4. Адміністрація торговельного комплексу “Велика кишеня” зіткнулося з проблемою обрання законної підстави для звільнення з роботи продавця Волошиної.
Останню прийняли на посаду продавця бакалійного відділу півроку тому після того, як вона закінчила курси продавців. Оскільки на момент укладення трудового договору Волошиній не виповнилося 18 років, її зарахували без підписання з нею догово¬ру про повну матеріальну відповідальність.
Після того як Волошиній виповнилося 18 років, їй було запро¬поновано підписати такий договір, оскільки робота продавця ви ви¬магає обов’язкового укладення договору про повну матеріальну відповідальність з повнолітніми особами.
У зв’язку з категоричною відмовою від укладення договору про повну матеріальну відповідальність та від пропозиції переве¬дення її на роботи, не пов’язані з обслуговуванням матеріальних цінностей, директор торговельного комплексу доручив відділу кадрів підготувати наказ про звільнення Волошиної з роботи.
З’ясувалося однак, що такої підстави, як відмова від підпи¬сання договору про повну матеріальну відповідальність, для звільнення з роботи чинний КЗпП не містить. Керівник юридич¬ного відділу пропонував скористатися для цього рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р., де в аналогічних випадках рекомендується звільнення осіб за прави¬лами п. 1 ст. 40 КЗпП.
Директор торговельного комплексу висловив щодо цього сумніви, оскільки вважав, що постанова Пленуму Верховного Суду України стосується тільки судів нижчого рівня і ніякого нормативного значення для безпосередніх учасників трудових правовідносин не має. Більше того, звільнення за п. 1 ст. 40 КЗпП можливе лише під час скорочення чисельності або штату працівників, натомість у торговельному комплексі жодних ско¬рочень не відбувається.
Охарактеризуйте нормативні властивості актів судової влади. Яка роль постанов Пленуму Верховного Суду України в регулюванні трудових відносин? Як діяти у цьому випадку?
5. Левицьку звільнили із комунального підприємства у зв’язку з його ліквідацією, однак їй не заплатили розрахунко¬вих коштів, мотивуючи їхньою відсутністю. Левицька звернулася за захистом права на оплату праці до суду, вказавши відпо¬відачем не лише комунальне підприємство, а й раду, що його заснувала. В обґрунтування своїх вимог вона посилалася на рішення Європейського суду з прав людини у справі “Баландіна проти України” (Заява № 16092/05), де державу Україну зобов’язали відшкодувати заборгованість із зарплати, вказуючи, що у цій справі боржником є державний орган, і виконання рішень проти нього, може бути досягнуте лише в тому випадку, якщо держава передбачить і забезпечить відповідні витрати в державному бюджеті України.
Представники ради заперечили проти такого обґрунтування, вважаючи, що рішення у цій справі стосується лише громадян¬ки, яка зверталася в Європейський суд і не може бути використа¬но в інших подібних справах, оскільки в Україні судовий преце¬дент не є джерелом права.
Яке значення мають рішення Європейського суду з прав людини для вирішення подібних справ. Чи є такі рішення джерелами трудового права України і яка сфера їхнього застосування?
Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст.141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv.
2. Статут Міжнародної організації праці від 28 червня 1919 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_154/conv.
3. Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов’язкову працю від 10 червня 1930 р. № 29 // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_136/conv.
4. Конвенція Міжнародної організації праці про скасування примусової праці від 25 червня 1957 року № 105. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_013/conv.
5. Конвенція Міжнародної організації праці № 155 про безпеку та гігієну праці та виробниче середовище (1981 р.) // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_050/conv.
6. Конвенція Міжнародної організації праці про припинення тру¬дових відносин з ініціативи підприємця № 158 (1982 р.) // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_005/conv.
7. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1971. — № 50; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
8. Закон України від 19 вересня 1991 року “Про господарські товариства” // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. — Ст. 682; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1576-12/conv.
9. Закон України від 12 грудня 1991 pоку № 1975-ХІІ “Про альтернативну (невійськову) службу” // Відомості Верховної Ради Украї¬ни. — 1992. — № 15. — Ст. 188; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1975-12.
10. Закон України від 10 квітня 1992 року “Про споживчу кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №30. — Ст. 414; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2265-12/conv.
11. Закон України від 14 жовтня 1992 року “Про охорону праці” // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2694-12/conv.
12. Закон України від 1 липня 1993 року “Про колективні договори і угоди” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №36. — Ст. 361; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/conv.
13. Закон України від 24 березня 1995 року “Про оплату праці”. // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 17. — Ст. 121; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80/conv.
14. Закон України від 15 листопада 1996 року “Про відпустки” // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 2. — Ст. 4; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/conv.
15. Закон України від 21 травня 1997 року “Про місцеве самоврядування в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст.170; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/280/97-%D0%B2%D1%80/conv.
16. Закон України від 17 липня 1997 року “Про сільськогосподарську кооперацію” // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 39. — Ст. 261; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/469/97-%D0%B2%D1%80/conv.
17. Закон України “Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)” від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 34. — Ст. 227; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/137/98-%D0%B2%D1%80/conv.
18. Закон України від 7 червня 2001 року “Про службу в органах місцевого самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 175; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/conv.
19. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс] : закон України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Верховна Рада України : офіційний веб-портал : Законодавство. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv.
20. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15/conv.
21. Закон України ” від 19 червня 2003 року Про фермерське господарство” // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 45. — Ст. 363; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/973-15/conv.
22. Закон України “Про кооперацію” від 10.07.2003 р. № 1087-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 5. – Ст. 35; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1087-15/conv.
23. Закон України від 23 лютого 2006 року “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/3477-15/conv.
24. Закон України від 23 грудня 2010 року “Про соціальний діалог в Україні” // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 28. — Ст. 255; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2862-17/conv.
25. Закон України від 12 січня 2012 року № 4312-VI “Про професійний розвиток працівників” № 4312-VI // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4312-17/conv.
26. Закон України від 22 червня 2012 року № 5026-VI “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності” http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5026-17/conv.
27. Закон України від 12 січня 2012 pоку № 4312-VI “Про професійний розвиток працівників” // Відомості Верховної Ради України. — 2013. — № 24. — Ст. 243; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4312-17/.
28. Закон України від 5 липня 2012 року “Про зайнятість населення” // Офіційний вісник України. – 2012. – № 63. – Ст. 2565; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/conv.
29. Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. — 2016. — № 4. — Ст. 43; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19.
30. Закон України від 2 червня 2016 pоку № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/.
31. Указ Президента України від 26 квітня 1995 року № 334/95 “Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня” // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/334/95.
32. Указ Президента України від 17 листопада 1998 року № 1258/98 “Про утворення національної служби посередництва і примирення” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1258/98/conv.
33. Указ Президента України від 2 квітня 2011 року № 347/2011 “Про Національну тристоронню соціально-економічну раду” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/347/2011
34. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1993 року № 1010 “Про тривалість робочого дня працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1010-93-%D0%BF.
35. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 “Про затвердження списку сезонних робіт і сезонних галузей” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF.
36. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 695 “Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва” // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/695-97-п.
37. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 “Про затвердження Положення про Міністерство соціальної політики України” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/423-2015-п/conv.
38. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні від 23 серпня 2016 року // http://www.fpsu.org.ua/napryamki-diyalnosti/sotsialnij-dialog/10713-generalna-ugoda-pro-regulyuvannya-osnovnikh-printsipiv-i-norm-realizatsiji-sotsialno-ekonomichnoji-politiki-i-trudovikh-vidnosin-v-ukrajini.
39. Наказ Міністерства освіти України від 20 грудня 1993 року № 455 “Про Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників навчально-виховних закладів системи Міністерства освіти України” // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0121-94
40. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7 “Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=542695.
41. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” від 8 червня 2001 р. № 260 // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01/conv.
42. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України “Про Положення про професійне навчання працівників на виробництві” від 26 березня 2001 рок № 127/151 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http: //zakon4.rada. gov.ua/laws/show/z0315-01.
43. Роз’яснення Міністерства праці України від 20 липня 1995 р. № 06-2555 “Про поділ щорічної відпустки працівників, яка надається у ка¬лендарних днях” // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1152.865.0.
44. Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 12 лютого 1997 року № 10/2-493 “Щодо практичного застосування частини першої статті 5 та частини четвертої статті 24 Закону України “Про відпустки” // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1152.877.0.
45. Наказ Держкомпраці СРСР від 20 липня 1984 року № 123 “Про затвердження Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0213400-84/conv.
46. Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 1998 р. (справа про тлумачення терміна “законодавство”) // Офіційний вісник України. — 1998. — № 32. — Ст. 1209; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v012p710-98/conv.
47. Рішення Конституційного Суду України від 29 жовтня 1998 р. (справа про профспілку, що діє на підприємстві) // Офіційний вісник України. — 1998. — № 45; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v014p710-98/conv.
48. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 6 “Про практику розгляду судами трудових спорів” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92.
49. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування законодавства про оплату праці” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99.
50. Рішення Європейського суду з прав людини від 6 грудня 2007 року. Справа “Баландіна проти України” (Заява № 16092/05) // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/974_370/conv.

Підручники до всіх тем:
Трудове право України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін.] ; за ред. П. Д. Пилипенка. – 4-те вид., переробл. і доповн. – К. : Ін Юре, 2010. – 536 с.
Трудове право України : Академічний курс : Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / П. Д. Пилипенко, В. Я. Бурак, З. Я. Козак та ін. ; За ред. П. Д. Пилипенка. – 2-ге вид., переробл. і доп. – К. : Ін Юре, 2006. – 544 с. // http://radnuk.info/pidrychnuku/tryd-pravo/646-pulupenko.html.
Література до теми:
1. Андріїв В. Природний характер трудових прав працівників // Право України. — 2007. — № 3. — С. 67.
2. Вісьтак М. Я. Європейська соціальна хартія (переглянута), як джерело трудового права України / М. Я. Вісьтак // Підприєм¬ництво, господарство і право. — К., 2011. — № 10. — С. 71-74.
3. Вісьтак М. Я. Міжнародно-правові акти, як джерела трудового права України / М. Я. Вісьтак // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: матеріали XV регіон, наук.-практ. конф. (4-5 лютого 2009 p.). — JI., 2009. — С. 244-246.
4. Вісьтак М. Я. Правове регулювання охорони праці конвенціями Міжнародної організації праці / М. Я. Вісьтак // Проблеми дер¬жавотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XVIII регіон, наук.-практ. конф. (26-27 січня 2012 p.). — Л. : Юрид. ф-т Львів, нац. ун-ту імені Івана Франка, 2012. — С. 255-257.
5. Вісьтак М. Я. Рішення Європейського суду з прав людини, як джерело трудового права України / М. Я. Вісьтак // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XVII регіон, наук.-практ. конф. (3-4 лютого 2011 p.). — Л. : Юрид. ф-т Львів, нац. ун-ту імені Івана Франка, 2011. — С. 220-221.
6. Вісьтак М. Я. Співвідношення норм національного та міжнарод¬ного трудового права / М. Я. Вісьтак // Підприємництво, госпо¬дарство і право. — К., 2011. — № 9. — С. 47-51.
7. Гетьманцева Н. Д. Конвенції та рекомендації міжнародної ор¬ганізації як міжнародні договори про працю // Держава і пра¬во. — Спецвипуск, 2003.
8. Гетьманцева Н. До питання про метод правового регулювання тру¬дових відносин // Право України. — 2011. — № 5. — С. 224-231.
9. Данилюк О. Фактичні склади у трудовому праві України // Пра¬во України. — 2007. — № 7. — С. 15.
10. Жєрнаков В. Новий погляд на систему трудового права України // Право України. — 1999. — № 11. — С. 141.
11. Жєрнаков В. Правове регулювання праці: співвідношення трудо¬вого і цивільного права // Право України. — 2000. — № 7. — С. 49-53.
12. Жолнович О. Систематизація норм, що закріплюють особливості умов праці працівників залежно від галузі господарства /
13. О. І. Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XIV регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 6 лютого 2008 p.). — Л. : Юрид. ф-т Львів, нац. ун-ту імені Івана Франка, 2008. — С. 194-197.
14. Жолнович О. І. Деякі особливості систематизації загальних норм трудового права. / О. І. Жолнович // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XIII регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 8-9 лютого 2007 р.) — Л. : Юрид. ф-т Львів, нац. ун-ту імені Івана Франка, 2007. — С. 382-384.
15. Жолнович О. І. До питання про зовнішні форми виразу трудового пра¬ва / О. І. Жолнович // Актуальні питання реформування правової системи України: зб. наук. ст. за матеріалами V Міжнар. наук.-практ. конф., (Луцьк, 30-31 травня 2008 р.) / Уклад. Т. Д. Климчук. — Луцьк : Волинська обл. друкарня, 2008. — С. 344-346.
16. Жоравович Д. Вплив міжнародних норм про працю на вітчизня¬не трудове право // Право України. — 2001. — № 3. — С. 69.
17. Заржицький О. Про необхідність створення трудового процесу¬ального кодексу України // Право України. — 2006. — № 9. — С. 90.
18. Заржицький О., Литвин О. Склад трудових процесуальних пра¬вовідносин // Право України. — 2007. — № 8. — С. 54.
19. Кіт О. І. Класифікація актів судової нормотворчості, що є дже¬релами трудового права України / О. І. Кіт // Судова апеля¬ція. — 2011. — № 4(25). — С. 98-105.
20. Кіт О. І. Місце актів органів судової влади у системі джерел сучасного трудового права / О. І. Кіт // Вісник Львів, ун-ту. — Серія юрид. — 2011. — № 54. — С. 267-274.
21. Кіт О. І. Теоретичні аспекти використання актів Європейського суду з прав людини як джерел трудового права України / О. І. Кіт // Держава і право. — 2011. — № 54. — С. 386-392.
22. Кіт О. І. Щодо питання про нормативний характер актів судової влади / О. І. Кіт // Публічне право. — 2011. — № 4. — С.342-350.
23. Коваленко В. Співвідношення понять “право на державну служ¬бу” та “право на працю” як наукових та правових категорій: по¬становка питання // Право України. — № 1. — С. 103.
24. Колодій А. М. Принципи права України. — К., 1998.
25. Костюк В. Міжнародні акти як джерело трудового права // Пра¬во України. — 1999. — № 11. — С. 97.
26. Панасюк О. Контрольно-наглядова діяльність державних орга¬нів у сфері праці // Право України. — 2007. — № 4. — С. 125.
27. Панасюк О. Контроль та нагляд як функція трудового права // Право України. — 2007. — № 2. — С. 108.
28. Панасюк О. З приводу співвідношення трудового та цивільного права // Право України. — 2009. — № 9. — С. 140-148.
29. Пилипенко П. Д. Внутрішній трудовий розпорядок як об’єкт правового регулювання / П. Д. Пилипенко / Юридична наука. — 2011. — № 2. — Є. 112-118.
30. Пилипенко П. Кодифікація вітчизняного трудового законодав¬ства : проблеми та перспективи // Право України. — 2009. — № 3. — С. 7-14.
31. Пилипенко П. Д. Проблеми теорії трудового права : моногр. / П. Д. Пилипенко. — Л. : Видавничий центр Львів, нац. ун-ту імені Івана Франка. — 1999. — 214 с.
32. Пилипенко П. Про підготовку нового Трудового кодексу // Вісник Львівського ун-ту. — Серія юридична. — 2003. — Вип. 38. — С. 357-361.
33. Пилипенко Х. До питання визначення “роботодавця” за трудовим правом України // http://radnuk.info/statti/253-trydpr/15408-2011-01-23-02-51-15.html.
34. Прилипко С. Розмежування права соціального забезпечення і трудового права // Право України. — 1999. — № 10. — С. 58.
35. Прилипко С., Ярошенко О. Проект Трудового кодексу України — важливий етап реформування трудового законодавства // Право України. — 2009. — № 3. — С. 14-21.
36. Прокопенко В. І. Предмет трудового права України: Посіб. — К., 1995. — 32 с.
37. Процевський О. Яким бути новому Кодексу законів про працю? // Право України. — 1995. — № 9-10. — С. 28.
38. Процевський О. Функції трудового права в сучасних умовах гос¬подарювання // Право України. — 2011. — № 2. — С. 223-233.
39. Сліпенько Р. Становлення трудового процесуального права як са¬мостійної галузі українського права // Право України. — 2007. — № 7. — С. 41.
40. Стасів О. В. Працівник як суб’єкт реалізації конституційних прав та свобод / О. В. Стасів // Проблеми правового забезпечення інтересів суб’єктів трудового права в умовах реформування тру¬дового законодавства : зб. тез міжнар. наук.-практ. конф. — Хмельниц. : Хмельницький ун-т управління та права, 2011. —
41. С. 184-185.
42. Стасів О. В. Заборона примусової праці як конституційна засада трудового права / О. В. Стасів // Вісник Львівського університе¬ту. — Серія юрид. — 2011. — Вип. 53. — С. 255-262.
43. Стасів О. В. Класифікація спеціально-правових засад трудового права / О. В. Стасів // Актуальні проблеми юридичної науки : зб. тез наук.-практ. конф. молодих вчених. Сьомі осінні юрид. читання. — Хмельниц., 2009. — Ч. 2. — С. 393-394.
44. Стасів О. В. Конституційні засади здійснення права на працю // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали XVIII регіон, наук.-практ. конф. — JI. : Юрид. ф-т Львів, нац. ун-ту імені Івана Франка, 2012. — С. 265-266.

Тема практичного заняття №2

Поняття трудового договору та порядок прийому на роботу. Особливості укладення окремих видів трудових договорів
Методичні вказівки до практичних занять
ЗАНЯТТЯ 1
Теоретичні запитання
1. Поняття трудового договору та його значення для трудо¬вого права.
2. Ознаки трудового договору.
3. Трудовий договір як основна форма реалізації права на працю. Інші форми реалізації права на працю.
4. Розмежування трудового договору і трудової угоди.
5. Загальна характеристика трудового договору як юридич¬ного факту.
6. Працівник як одна зі сторін трудового договору.
7. Роботодавець як сторона трудового договору.
8. Форма трудового договору.
9. Типові й примірні форми трудових договорів: їхнє юри¬дичне значення.
10. Зміст трудового договору.
11. Класифікація умов трудового договору.
12. Нормативні умови трудового договору.
13. Договірні умови трудового договору.
14. Трудова функція працівника — загальна характеристика.
15. Оплата праці як необхідна умова трудового договору.
16. Місце праці та робоче місце працівника.
17. Випробування при прийнятті на роботу. Терміни випро¬бування.
18. Заборона встановлення випробування при прийнятті на роботу.
19. Правові наслідки випробування при прийнятті на роботу.
20. Недійсність умов трудового договору.

Запитання для самоконтролю
1. 1 Чи можна розглядати трудовий договір як джерело (форму) трудового права?
2. Чи може роботодавець вимагати виконання роботи, не обумовленої трудовим договором?
3. Яке практичне значення поділу умов трудового договору на необхідні і факультативні?
4. Недійсність трудового договору та недійсність його умов. Які підстави визнання недійсними умов трудового договору?
5. Як, на вашу думку, можна замінити громіздке формулю¬вання, що використовується законодавцем у визначенні трудо¬вого договору “власник підприємства, установи, організації, уповноважений ним орган або фізична особа”?
6. Чи може підприємство (установа, організація) виступа¬ти стороною трудового договору?
7. Якщо робітник розпочав працювати з максимальним ви¬пробувальним терміном з 15 лютого, то коли у нього він закінчується?
8. Спробуйте розмежувати трудовий договір та договір підряду.
9. Дайте визначення та охарактеризуйте такі поняття: професія, кваліфікація, спеціальність, посада.
10. Чи тотожними є назви посад “начальник департамен¬ту”, “директор департаменту” та “керівник департаменту”?
11. Які наслідки недотримання письмової форми трудового договору, а також вимог щодо реєстрації окремих видів трудо¬вих договорів?
Розв’язати задачі
1. Василика було прийнято на посаду бригадира будівельної бригади терміном на один рік. Однією з умов трудового договору, який сторони уклали в письмовій формі, було зобов’язання Василика сформувати будівельну бригаду з будь-яких осіб для завершення будівництва офісного приміщення. .Домовившись зі своїми колишніми членами будівельної бригади, які на його прохання одностайно звільнилися з попередньої роботи, Василик вже на третій день розпочав будівництво офісу.
Під час оформлення прийому на роботу членів бригади вияви¬лося, що у штатному розкладі відсутні вільні робочі місця, тому керівник відділу кадрів відмовився від укладення з ними трудо¬вих договорів.
Директор підприємства, після звернення до нього Василика, запропонував внести зміни до його трудового договору, де зазначити стороною, що наймається на роботу, не особисто Василика, а всю будівельну бригаду. Погодивши умови оплати праці та режиму робочого часу, сторони підписали зміни до трудового договору.
Чи виникли в наведеному прикладі трудові правовідносини? Чи правильно було внесено зміни до трудового договору? Спробуйте проаналізувати можливі умови оплати праці та режиму робочого часу членів будівельної бригади за укладеним договором.
2. За поданою заявою і долученими документами 5 січня було видано наказ про прийняття Сергієнка на роботу з 19 січня. 10 січня він звернувся до відділу кадрів про повернення йому трудової книжки, оскільки знайшов іншу роботу. Йому відмовили, пояснивши, що роботодавця потрібно попередити про звільнення за два тижні.
Оскільки 19 січня Сергієнко роботи не розпочав, було видано наказ про його звільнення за прогул. Сергієнко звернувся з позо¬вом до суду про зміну формулювання причини звільнення.
Вирішіть справу.
3. Під час укладення трудового договору з Балюком про його роботу на посаді інженера-конструктора І категорії конструкторського бюро начальник відділу кадрів запропонував внести до договору такі умови:
— про режим роботи;
— про розмір оплати праці;
— про дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку;
— про зобов’язання Балюка протягом перших двох років ро¬боти не використовувати щорічну відпустку;
— про зобов’язання не брати участі у страйках;
— про зобов’язання не працювати за сумісництвом в інших роботодавців;
— про зобов’язання після звільнення не працювати на під¬приємствах зі схожими профілем діяльності і видами виробницт¬ва протягом двох років;
— не розголошувати відомостей, які становлять державну та комерційну таємницю;
— не рідше одного разу у квартал робити раціоналізаторські пропозиції чи винаходи.
Чи правомірними є пропозиції начальника відділу кадрів? Які із наведених умов можуть мати місце при укладенні тру¬дового договору?
4. Під час прийняття Костюка на посаду інженера в договорі було обумовлено, що він працюватиме з двотижневим випробувальним терміном. В останній день перебігу строку випробуваль¬ного терміну керівник підприємства запропонував продовжити випробування до максимального терміну, передбаченого зако¬ном. Костюк не заперечував, однак наполягав, щоб відповідно до чинного законодавства на це було отримано згоду виборного ор¬гану первинної профспілкової організації.
Виборний орган первинної профспілкової організації відмовився розглядати це питання через те, що Костюк не був членом профспілки. Вважаючи, що виборний орган первинної профспіл¬кової організації діяв усупереч своїм функціям, Костюк через три дні не вийшов на роботу і був звільнений як такий, що не ви¬тримав випробувального строку.
Отримавши копію наказу про звільнення, Костюк звернувся до комісії по трудових спорах з проханням поновити його на роботі і зобов’язати виборний орган
первинної профспілкової орга¬нізації санкціонувати продовження його випробувального терміну.
Вирішіть справу.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Гарантії під час укладення трудового договору: поняття та види.
2. Загальні гарантії під час укладення трудового договору.
3. Спеціальні гарантії під час укладення трудового договору.
4. Обмеження під час прийняття на роботу: правові підстави та умови.
5. Обмеження спільної роботи родичів.
6. Обмеження роботи за сумісництвом.
7. Обмеження під час прийняття на роботу деяких категорій осіб.
8. Способи укладення трудового договору.
9. Порядок укладення трудового договору: основні етапи.
10. Документи, що вимогаються під час прийняття на роботу.
11. Оформлення прийняття на роботу.
12. Трудові книжки працівників. Внесення записів до трудо¬вих книжок.
13. Наказ (розпорядження) про прийняття на роботу та його значення.
14. Фактичний допуск до роботи та його юридичне значення.
15. Обов’язки роботодавця з допуску працівника до виконан¬ня роботи.
Запитання для самоконтролю
1. В яких випадках законодавством передбачено реєстра¬цію трудового договору? Яке юридичне значення такої реєстрації?
2. Що ви можете сказати з приводу формулювання “прийом на роботу здійснюється за трудовим договором (угодою, контрактом)”, що використовується у деяких законах України?
3. Чи можна у трудовій книжці вказувати посаду, яка відсутня в Класифікаторі професій? Які наслідки це матиме для працівника та роботодавця?
4. Які перспективи існування трудових книжок у зв’язку із запровадженням страхових свідоцтв?
5. Чи можна укласти трудовий договір шляхом мовчання або вчиненням конклюдентних дій? Відповідь обґрунтуйте.
6. Напишіть декілька наказів про прийом на роботу пра¬цівників.
7. Спробуйте зробити відповідні записи до трудової
ки про прийом на роботу відповідно до встановлених правил.
8. Зробіть запис до трудової книжки у разі обрання керівника підприємства “головою правління ПАТ”.
Розв’язати задачі
1. Бранюк домовилася з начальником відділу хлібокомбінату про зарахування її на посаду секретаря-машиністки. Пропрацювавши три дні, вона довідалася, що їй відмовили у прийнятті на роботу з мотивів несприятливих формулювань звільнення з попередньої роботи, записаних у трудовій книжці (у трудовій книжці записані неодноразові звільнення за ст. 38 КЗпП).
Вважаючи таку відмову незаконною, Бранюк звернулася із заявою до виборного органу первинної профспілкової ор¬ганізації, де вказала, що у зв’язку з укладенням договору про ро¬боту на хлібокомбінаті вона втратила можливість влаштуватися на іншу роботу. Крім того, звільнення з попередніх місць праці були з поважних причин.
Чи можна відмову у прийняті на роботу Бранюк вважати правомірною? Чи може виборний орган первинної профспілкової організації зобов’язати адміністрацію комбінату прийняти її на роботу?
2. Жителька Львівської області Калина вирішила поїхати на південь, збирати помідори на сезонних роботах. Влаштувавшись до місцевого приватного підприємця, вона цілий місяць брала участь у зборі урожаю, однак в кінці місяця за виконану роботу їй так і не заплатили. На консультації у адвоката з’ясувалося, що письмового трудового договору з нею ніхто не укладав, оскільки приватний підприємець зареєстрований у Київській області, а їхати туди у нього не було часу, працювала вона разом з іншими односельчанами, щодня виконуючи вказівки приватного підприємця, який визначав обсяг робіт і обіцяв заплатити по їх закінченні.
Виступіть у ролі адвоката та надайте аргументовану консультацію. Чи виникли у даному випадку трудові відносини?
3. Гуревич звернувся з заявою про прийняття на роботу старшим викладачем і подав до відділу кадрів необхідні для прийняття на роботу документи. Прийняття на роботу було погоджене з керівництвом університету. Отримавши службове посвідчення, Гуревич наступного дня став до роботи.
Однак вже за декілька днів Гуревич дізнався, що йому відмов¬лено у прийнятті на роботу, оскільки в паспорті відсутня фото¬графія його у 25-річному віці та штамп про місце проживання. Вважаючи, що такі дії є незаконними, він звернувся до суду.
Яке рішення повинен ухвалити суд? Чи Гуревич виконав ви¬моги закону про надання необхідних для прийому на роботу до¬кументів? Що потрібно розуміти під порушенням правил прийому на роботу?
4. До трудової книжки Полозюка було внесено такі записи:
— прийнято на роботу на посаду головного спеціаліста з двомісячним терміном випробування;
— переведено на посаду головного спеціаліста;
— присвоєно 6 ранг державного службовця;
— тимчасово переведено на іншу роботу у зв’язку з виробни¬чою необхідністю;
— відновлено безперервний трудовий стаж;
— здійснював догляд за інвалідом II групи;
— позбавлено премії у зв’язку з вчиненням прогулу;
— нагороджено цінним подарунком.
Визначіть, чи правильно внесені записи до трудової книжки працівника.
Чи можна внести до трудової книжки Полозюка відомості про навчання його на денному відділені вищого навчального закладу? Хто може це зробити?
Чи допускається виправлення записів про роботу у трудових книжках?
ЗАНЯТТЯ З Теоретичні запитання
1. Види трудового договору: підстави класифікації.
2. Строковий трудовий договір. Обмеження сфери укладен¬ня строкових трудових договорів.
3. Трансформація строкового трудового договору у безстро¬ковий.
4. Контракт як особливий вид трудового договору.

5. Особливості укладення контракту з окремими категорія¬ми працівників.
6. Трудовий договір з тимчасовими працівниками.
7. Трудовий договір з сезонними працівниками.
8. Трудовий договір з особами, які працюють вдома (надом¬никами).
9. Трудовий договір про сумісництво. Види сумісництва.
10. Трудовий договір про суміщення професій і посад.
11. Розмежування сумісництва та суміщення професій і посад.
12. Правове регулювання заступництва.
Запитання для самоконтролю
1. Наведіть приклад укладення строкового трудового дого¬вору в інтересах працівника.
2. Якщо “контракт — особлива форма трудового договору”, то як це узгоджується зч.З ст. 24 КЗпП?
3. Як ви гадаєте, скільки трудових договорів одночасно мо¬же укласти працівник, якщо керуватися ч. 2 ст. 21 КЗпП?
4. Чи можна працювати за сумісництвом та суміщенням одночасно?
5. Чи можна за сумісництвом отримувати зарплату біль¬шу, ніж за основним місцем праці?
6. Якщо працівник одночасно працює на декількох під¬приємствах, то яке з них буде вважатися основним місцем його роботи?
7. Назвіть відмінності між тимчасовим заступництвом та виконанням обов’язків тимчасово відсутнього працівника.

Розв’язати задачі
1. Павлів була прийнята на посаду бухгалтера строком на три роки замість Котляр, яка перебувала у відпустці з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Після спливу двох років Котляр вирішила повернутися на роботу і вимагала надати їй місце бухгалтера.
Начальник відділу кадрів вважав, що Котляр не вправі пре¬тендувати на надання їй попередньої роботи, оскільки термін її відпустки ще не закінчився і до того ж посада зайнята Павлів, термін роботи якої було визначено на три роки, які просила нада¬ти їй для відпустки Котляр. Була спроба звільнити Павлів за п. 6 ст. 40 КЗпП, але з’ясувалося, що остання є вагітною. Тому Кот¬ляр запропонували тимчасово роботу касира на один рік.
Не погодившись з такою пропозицією, Котляр звернулася до прокурора району.
Виступіть у ролі прокурора.
2. Для працевлаштування на посади хірурга та педіатра від¬ділення дитячої хірургії у міській лікарні звернулися громадяни:
1) вагітна жінка, яка 3 роки працювала на півставки дитячим хірургом, але на момент звернення щодо працевлаштування майже рік не працювала за фахом;
2) жінка, яка має дворічну дитину, 5 років стажу роботи лікарем-педіатром у дитячій поліклініці та кваліфікаційний рівень “лікар-спеціаліст”;
3) жінка, віком 55 років, стаж роботи в дитячій хірургії — 15 років;
4) вагітна жінка, яка має кваліфікаційний рівень “лікар-спеціаліст”, але стажу роботи за фахом не має;
5) жінка, яка має двох малолітніх дітей, стаж роботи на посаді анестезіолога в дитячій хірургії 2 роки, на момент звернення щодо працевлаштування в неї минув 4-річний термін з моменту попередньої атестації.
Кому із зазначених осіб вправі відмовити у працевлаштуванні? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. Студент денного відділення державного університету Колесник одночасно працював на пів-ставки лаборантом кафедри філософії. За академічну заборгованість він був відрахований з університету й одночасно звільнений з посади лаборанта. Колесник звернувся до місцевого суду з позовом про поновлення в університеті на посаду лаборанта.
Місцевий суд, вважаючи, що позивач працював за сумісницт¬вом і звільнений у зв’язку з припиненням навчання, визнав звільнення законним. Колесник оскаржив таке рішення до апе¬ляційного суду.
Якою має бути ухвала апеляційного суду?
4. Репах уклав трудовий договір на 2009 р. про роботу на посаді юрисконсульта санаторію “Весна”. За угодою сторін цей договір було продовжено ще на один рік. 30 жовтня 2009 р. Репах подав заяву роботодавцю з проханням продовжити з ним трудовий договір на 2010 р. на тих самих умовах, що й у попередні роки. Однак за розпорядженням директора договір був продовжений тільки на 3 місяці, після спливу яких Репаха було звільнено за п. 2 ст. 36 КЗпП.
Репах звернувся до юрисконсульта з проханням роз’яснити йому:
— чи має право роботодавець в односторонньому порядку ви¬значати строк трудового договору;
— яка відмінність між “продовженням” та “переукладенням” трудового договору;
— чи може він бути поновлений на роботі?
Дайте відповіді на ці запитання.
5. Луців працювала за контрактом у школі на посаді психолога. Контракт двічі переукладався. Востаннє його було переукладено у 2011 р. на термін до 30 квітня 2012 р. На початку 2012 р. дирекція школи запропонувала продовжити термін контракту ще на один рік. Луців залишила поза увагою вказану пропозицію і продовжувала працювати.
З 1 травня 2012 р. дирекція звільнила Луців з посиланням на статті 21, 23 та п. 8. ст. 36 КЗпП. Вважаючи своє звільнення не¬законним, вона подала позов до суду, де зазначала, що контракт з нею переукладався неодноразово, тому останні роки вона пра¬цювала на умовах безстрокового трудового договору. Дирекція ж не мала права вимагати переукладення з нею контракту на новий термін.
Вирішіть справу.
6. Петрів був прийнятий гардеробником на тимчасову роботу терміном на 4 місяці замість відсутнього у зв’язку з хворобою працівника. 5 квітня його було звільнено у зв’язку з закінченням строку трудового договору, а вже 9 квітня йому запропонували замінити сторожа, який перебував у відпустці терміном на 1 місяць. Після закінчення відпустки основного працівника Петріва було звільнено за п. 6 ст. 40 КЗпП. Маючи сумніви щодо законності свого звільнення, Петрів звернувся до юридичної консультації.
Які роботи вважаються тимчасовими? Який порядок припинення трудового договору з тимчасовими працівниками?
7. Начальник управління освіти Гарматій з 1 вересня 2012 р. за сумісництвом був зарахований на посаду доцента історичного факультету приватного ВНЗ. За основним місцем праці з 3 грудня 2012 р. йому було надано відпустку та виділено путівку для проходження лікування. Відділ кадрів навчального закладу, куди він звернувся, відмовився надавати відпустку, оскільки Гарматій пропрацював менше 6 місяців. Крім того, йому пояснили, що всім викладачам надається відпустка влітку, під час канікул.
У відділі кадрів Гарматію повідомили також, що положенням про преміювання професорсько-викладацького складу премії на¬раховуються лише працівникам ВНЗ, які працюють на повну ставку, працівникам-сумісникам премії не нараховуються.
Чи правомірними є пояснення відділу кадрів?
ЗАНЯТТЯ 4

Теоретичні запитання
1. Трудовий договір з державними службовцями.
2. Трудовий договір з неповнолітніми особами.
3. Особливості укладення трудових договорів з жінками.
4. Трудовий договір з інвалідами.
5. Трудовий договір з молодими фахівцями.
6. Трудовий договір з іноземцями. Працівники — мігранти.
7. Трудовий договір з роботодавцем — фізичною особою.
8. Трудовий договір з педагогічними та науково-педагогіч¬ними працівниками.
9. Трудовий договір з працівником, діяльність якого пов’я¬зана з державною таємницею
Запитання для самоконтролю
1. Яка різниця між обранням за конкурсом та обранням на виборну посаду?
2. У чому полягає відмінність між випробовуванням та стажуванням?
3. Що таке кадровий резерв? Який порядок його формування?
4. Складіть перелік документів, які повинні подаватися під час прийняття на роботу особами, які влаштовуються на державну службу.
5. Назвіть особливості укладення трудових договорів, пред ставництво нерезидента, розташованих в Україні, якщо робо¬тодавцем є: а) громадянин України; б) іноземний громадянин.
6. Проаналізуйте Положення про молодіжний трудовий за¬гін (затверджено наказом Державного комітету України сім’ї та молоді, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 15 лютого 2002 р. JVS 31/105/95) і з’ясуйте правовий статус членів молодіжного трудового загону. На умовах якого договору вони працюють?
Розв’язати задачі
1. Дорошенко після закінчення державного технічного університету був направлений на роботу як молодий фахівець на машинобудівний завод. Директор відмовив йому у прийнятті на роботу з тієї причини, що на вакантне місце інженера вже прийнято іншого працівника, який проживає у цій самій місцевості і має квартиру. Дорошенко звернувся зі скаргою до прокурора.
Якою має бути відповідь прокурора?
2. Павличенко з 1 жовтня 2011 р. був прийнятий на посаду юрисконсульта Чортківської міської ради. У зв’язку з проблемами, що виникли під час підготовки до зимового опалювального сезону, голова міської ради своїм розпорядженням призначив Павличенка відповідальним за вказану ділянку роботи. Починаючи з жовтня 2011 р. і до кінця опалювального сезону Павличенку було встановлено доплату до посадового окладу в розмірі 30 % від середньомісячного заробітку.
Прокурор району за результатами перевірки фінансової діяль¬ності міської ради порушив адміністративне провадження щодо Павличенка, оскільки вважав, що отримання ним доплати у розмірі 30 % середньомісячного окладу підпадає під дію Закону України “Про запобігання корупції”.
Постановою судді місцевого районного суду Павличенка було оштрафовано на суму у 20 неоподаткованих мінімумів за ч.1 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Павличенко оскаржив цю постанову до апеляційного суду Тернопільської області.
Спробуйте розібратися у наведеній ситуації. Чи поширюється на Павличенка чинність Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”?
3. Громадянин Румунії Мунтяну звернувся до районної служби зайнятості із вимогою надати йому дозвіл для працевлаштування в Україні. Працівник служби зайнятості пояснив, що, крім заяви та копії паспорта, останній повинен подати також копію проекту трудового договору. Лише після цього впродовж двох місяців буде остаточно прийнято рішення про надання Мунтяну відповідного дозволу.
Крім цього, працівник служби зайнятості порадив Мунтяну поцікавитися, чи не укладено договір між Україною та Румунією про захист прав працівників-мігрантів, оскільки у випадку наяв¬ності такого договору дозвіл на працевлаштування в Україні йому не потрібний. Також Мунтяну було запропоновано обґрунтувати необхідність свого працевлаштування в Україні, оскільки за цієї умови термін дії дозволу на працевлаштування буде вида¬но на максимальний термін до двох років.
Яким є порядок працевлаштування в Україні іноземних громадян? Чи правомірними є вимоги працівника служби зайнятості?
4. Приватний підприємець Смалюк, який мешкає та працює у м. Севастополі, вирішив прийняти на роботу двох працівників. Під час оформлення трудових відносин з’ясувалося, що для реєстрації кожного з договорів потрібна його присутність разом з майбутніми працівниками у центрі зайнятості м. Києва. Саме в столиці України зареєстровано місце проживання підприємця.
З’ясувалося також, що Смалюк повинен подати до центру зайнятості довідку про сплату податків, а майбутні працівники — довідки про їхні доходи. Крім цього, працівник служби зайня¬тості повідомив Смалюка, що текст договору повинен містити всі умови, що передбачені відповідною типовою формою. І лише з моменту реєстрації трудовий договір вважатиметься укладеним.
Чи правомірними є вимоги працівника служби зайнятості?
Яким є порядок укладення трудового договору з роботодав¬цем — фізичною особою?

Нормативний матеріал до теми
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст.141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1971. — № 50; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
3. Закону України 21 березня 1991 року “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/875-12.
4. Закон України від 23 травня 1991 року № 1060-XII “Про освіту” // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1060-12.
5. Закон України від 20 грудня 1991 pоку “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. -№ 15. – Ст. 190; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12.
6. Закон України від 17 листопада 1992 року “Про статус народного депутата України” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №3. — Ст. 17; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2790-12.
7. Закон України від 5 лютого 1993 року “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. -№ 16. – Ст.167; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2998-12/conv.
8. Закон України від 21 січня 1994 року “Про державну таємницю” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93; http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1085.291.9&nobreak=1.
9. Закон України від 13 травня 1999 року “Про загальну середню освіту” // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/651-14.
10. Закон України від 7 червня 2001 року “Про службу в органах місцевого самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 33. – Ст. 175; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/conv.
11. Закон України від 19 червня 2003 року “Про фермерське господарство” // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 45. — Ст. 363; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/973-15/conv.
12. Закон України від 5 липня 2012 року “Про зайнятість населення” // Відомості Верховної Ради. – 2013. – № 24. – Ст.243; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/conv.
13. Закон України від 1 липня 2014 року № 1556-VII “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради. – 2014. – № 37-38. – Ст. 2004; http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18.
14. Закон України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.
15. Закон України від 14 жовтня 2014 року “Про запобігання корупції” // Відомості Верховної Ради України. — 2014. — № 49. — Ст. 2056; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran189#n189.
16. Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. — 2016. — № 4. — Ст. 43; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19.
17. Закон України від 2 червня 2016 pоку № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/.
18. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 верес¬ня 1974 року № 310-09 “Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0310400-74.
19. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 24 вересня 1974 року № 311-09 “Про умови праці тимчасо¬вих робітників і службовців” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0311400-74.
20. Постанова Ради Народних Комісарів УСРР “Про сполучення посад та службу родичів в установах, підприємствах та організаціях усуспільненого сектора” // Збірник законів УСРР. – 1933. – № 32. – Ст. 413; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0001699-33.
21. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 “Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=362084.
22. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 “Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF.
23. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 170 “Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору” // ЗП України. — 1994. — № 7. — Ст. 172; http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/170-94-%D0%BF.
24. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1994 року № 779 “Про встановлення письмової форми трудового договору з працівниками, діяльність яких пов’язана з державною таємницею” // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/779-94-%D0%BF.
25. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 року № 992 “Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/992-96-%D0%BF/conv.
26. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 “Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 14; http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/278-97-%D0%BF.
27. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 169 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців” // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/169-2002-%D0%BF.
28. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/70-2007-п.
29. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 175 “Про затвердження Порядку організації громадських та інших робіт тимчасового характеру” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/175-2013-п.
30. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 437 “Питання видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/437-2013-%D0%BF/conv.
31. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 “Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби” // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/246-2016-п.
32. Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 27 березня 1993 року № 58 “Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1026.71.4&nobreak=1.
33. Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 “Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93.
34. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20 травня 1999 року № 147 “Про затвердження Тимчасового положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах МНС України. – 1999. – № 40. – Ст. 2013; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0667-99.
35. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260 “Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0554-01/conv.
36. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2004 року № 336 “Про затвердження Випуску 1 “Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності” Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників” // http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/v0336203-04; http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN11827.html.
37. Національний класифікатор України “Класифікатор професій”, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 № 327 // http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=433.
38. Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 3 березня 2016 року № 48 “Про затвердження Порядку стажування державних службовців” // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0439-16.
39. Наказ Національного агентства України з питань державної служби від 3 березня 2016 року № 50 “Про затвердження Типових правил внутрішнього службового розпорядку” // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0457-16.
40. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20 липня 1984 р. // Бюллетень Госкомтруда СССР. — 1984. — № 11; http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN928.html.
Судова практика
1. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” // Законодавство України про працю. — Л., 2001. — С. 338-355; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92.
2. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99.
3. Правові позиції, висловлені Судовою колегією в цивільних справах Верховного Суду України у зв’язку з аналізом причин перегляду судових рішень у цивільних справах у 1996 році”, від 1 грудня 1997 року // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001700-97.
Література до теми
1. Акуліч А. В. Особливості правосуб’єктності працівника прокура¬тури як суб’єкта трудового права // Актуальні проблеми права : теорія і практика : зб. наук, праць. — Луганськ : Східноукраїн¬ський національний ун-т ім. В. Даля, 2010. — № 16. — С. 304-311.
2. Акуліч А. В. Підстави виникнення службово-трудових правовід¬носин працівників прокуратури України // Актуальні проблеми права : теорія і практика : зб. наук, праць. — Луганськ : Східно¬український національний ун-т ім. В. Даля. — 2009. — № 13. — С. 263-269.
3. Бару М. Виконання зобов’язань за трудовим договором // Право України. — 1996. — № 8. — С. 31.
4. Башмакова Н. Про статус керівника підприємства, установи, ор¬ганізації: деякі невирішені питання // Право України. — 1999. — № 2. — С. 86.
5. Беркута Н. Види трудових договорів та їх регулювання у зако¬нодавстві про працю // Право України. — 2006. — № 12. — С. 59.
6. Биць І. Особливості роботи за сумісництвом // https://buhgalter911.com/uk/news/news-458686.html.
7. Воловик В. Про трудоправовий статус державних службовців // Право України. — 1997. — № 1. — С. 63.
8. Гевел О. Основні концептуальні підходи до визначення змісту трудового договору // Право України. — 2000. — № 12. — С. 55.
9. Гевел О. Трудова функція та порядок її визначення // Право Ук¬раїни. — 2002. — № 4. — С. 89-93.
10. Гончарова Н. Конкурсне заміщення посад науково-педагогічних працівників: спірні питання // Право України. — 2006. — № 4. — С. 90.
11. Гошовський В. С. Укладення строкового трудового договору із народними депутатами як необхідна умова підвищення ефектив¬ності правового регулювання діяльності парламентарів // Акту¬альні проблеми права : теорія і практика : зб. наук, праць. — Луганськ : Східноукраїнський національний ун-т ім. В. Даля. — 2010. — № 17. — С. 101-112.
12. Гошовський В. С. Умови виникнення трудових відносин із народ¬ними депутатами // Актуальні проблеми права : теорія і практи¬ка : зб. наук, праць. — Луганськ : Східноукраїнський національ¬ний ун-т ім. В. Даля. — 2010. — № 18. — С. 285-291.
13. Данилюк О. Обрання на посаду як правозастосовчий фактичний склад // Право України. — 2007. — № 4. — С. 105.
14. Данилюк О. Призначення на посаду як правостворюючий фак¬тичний склад у трудовому праві України” // Юридична Украї¬на. — 2007. — № 2. — С. 58-62.
15. Дарницький О., Бандуристий Р. Працевлаштування іноземців та осіб без громадянства в Україні // Право України. — 2007. — № 2. — С. 40.
16. Єрьоменко В. Правові форми реалізації громадянами права на працю // Право України. — 1999. — № 1. — С. 16.
17. Єрьоменко В. Призначення на посаду: актуальні питання теорії та практики // Право України. — 2000. — № 6. — С. 39.
18. Зуб І. Правове становище працівників в умовах переходу на рин¬кову економіку // Право України. — 1991. — № 4. — С. 7.
19. Кабанець В. До питання вдосконалення класифікації трудових спорів // Право України. — 2006. — № 6. — С. 106.
20. Козак 3. Я. Контракт за трудовим правом України: Навч. посіб. — Л.: Юрид. факультет Львівського держ. ун-ту ім. Івана Франка, 1998. — 28 с.
21. Лазор Н. Відмежування трудового договору від цивільних дого¬ворів // Право України. — 1997. — № 12.
16. ЛещухД. -Р. Оформлення трудового договору: проблеми терміно¬логії та правового регулювання // Вісник Львівського універси¬тету: Серія юридична — Вип. 38. — Л.,2003. — С. 369-374.
17. Москалик Н. Г. Строкові трудові відносини з молодими спеціалі¬стами : особливості регулювання / Форум права. — 2008. — № 3. — С. 368-373 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08mngsor.pdf.
18. Парпан Т. В. Істотні умови трудового договору: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 2005. — 16 с.
19. Парпан Т. В. Про недійсність умов трудового договору // Вісник Львівського університету: Серія юридична. — Л., 2002. — Вип. 37. — С. 354-358.
20. Пилипенко П. Ознаки трудової правосуб’єктності працівників у трудових правовідносинах // Право України. — 1999. — № 12. — С. 94.
21. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальних трудо¬вих правовідносин. — К.: Т-во “Знання”; КОО, 2003. — 146 с.
22. Прокопенко В. Власник і уповноважений ним орган як суб’єкти трудового права // Право України. — 1994. — № 10. — С. 20.
23. Процевський В. Виникнення трудових правовідносин з дер¬жавними службовцями // Право України. — 2001. — № 8. — С. 78.
24. Реус О. Особливості укладення трудового договору з неповно¬літніми // Право України. — 1998. — № 9. — С. 69.
25. Римар Б. А. Трудовий договір про надомну працю / Б. А. Римар // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук, праць. — Вип. 46. — О. : Юрид. л-ра, 2009. — С. 136-141.
26. Свистун І. П. Правове регулювання трудової діяльності тимча¬сових та сезонних працівників : автореф. дис … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Ірина Петрівна Свистун; В.о. Східноукр. нац. ун-т ім. В. Даля. — Луганськ : Б/в, 2012. — 20 с.
27. Середа О. Обов’язки роботодавця та правові наслідки їх невико¬нання // Право України. — 2002. — № 9. — С. 82-85.
28. Сіроха Д. І. Особливості укладення трудового договору за участю фізичної особи — підприємця // Актуальні проблеми права : тео¬рія і практика : зб. наук, праць. — Луганськ : Східноукраїнсь¬кий національний університет ім. В. Даля. — 2010. — № 18. — С. 646-654.
29. Сіроха Д. І. Специфіка змісту трудових правовідносин за участю фізичної особи — підприємця // Форум права. — 2010. — № 1. — С. 331-335 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www.nbuv.gov.ua/e-journals/ FP/2010-l/10cdifop.pdf.
30. Соловйова Л. Роботодавець: термінологічні та правові аспекти // Право України. — 2002. — № 3. — С. 76-81.
31. Терницький С. М. Зарубіжний досвід конкурсного заміщення посад державних службовців // Форум права. — 2010. — № 1. — С. 221-224 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http:// www. nbuv. gov. ua/e-journals/FP/2010-1 /OOkvidcp/pdf /.
32. Чанишева Г. Значення правильного оформлення трудового дого¬вору // Право України. — 1992. — № 7.
33. Шевцов О. О. Працівник прокуратури як суб’єкт трудового пра¬ва // Форум права. — 2008. — № 2. — С. 476-479 // [Електрон¬ний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-jour- nals/FP/2008-2/08soostp/pdf/.
34. Ярошенко О. До питання трудової правосуб’єктності працівни¬ків // Право України. — 1999. — № 3. — С. 74.

Тема практичного заняття № 3

Зміна умов трудового договору

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання
1. Умови трудового договору, їх види та правове значення.
2. Зміна умов трудового договору: двосторонні та односто¬ронні.
3. Обставини, що зумовлюють зміну умов трудового договору.
4. Переведення працівників на іншу роботу як зміна умов трудового договору.
5. Переміщення працівників на інше робоче місце.
6. Робоче місце як істотна умова трудового договору та його значення для характеристики переведення працівників на іншу роботу.
7. Класифікація переведень працівників на іншу роботу.
8. Гарантії при переведенні працівника на іншу роботу.
9. Переведення працівників на іншу постійну роботу.
10. Переведення працівників на іншу постійну роботу на то¬му ж підприємстві, в установі, організації.
11. Переведення працівників на інше підприємство.
12. Переведення працівників на постійну роботу до іншої місцевості.

Запитання для самоконтролю
1. Як ви гадаєте, чому законодавець, подавши у ст. 21 КЗпП визначення поняття трудового договору, не зробив аналогічного стосовно поняття переведення на іншу роботу? Уважно опра¬цюйте п. 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 р. № 9.
2. Чи не вийшов Верховний Суд України за межі своїх повнова¬жень у роз’ясненні (див. п. 31). постанови від 6 листопада 1992 р. № 9.
3. Чи можуть зовнішні чинники впливати на зміну умов тру¬дового договору?
4. Чи існують юридичні критерії поняття “… у тій же місце¬вості” ?
5. Переведення на інше підприємство це — зміна умов трудо¬вого договору чи його припинення?
6. Які наслідки відмови працівника від переведення на іншу роботу? А у разі відмови від. переміщення на інше робоче місце?

Розв’язати задачі
1. Власів працював водієм-кондуктором автобусного парку в автоколоні № 4, яка обслуговувала міжміські перевезення. За отримання грошей з двох пасажирів і невидачу їм квитків наказом директора автопарку йому було оголошено догану. Крім того, Власіва було скеровано водієм до автоколони № 2, що забезпечувала міські перевезення.
Вважаючи скерування до автоколони № 2 неправомірним, оскільки воно здійснено без його згоди, Власів оскаржив наказ до КТС, яка відмовила у задоволенні його вимог. Місцевий суд, куди він пізніше звернувся, визнав скерування позивача в іншу автоколону правомірним.
Чи правильне рішення ухвалив суд? Про переміщення чи пе¬реведення на іншу роботу йдеться у наведеному прикладі? Обґрунтуйте ваш висновок.
2. 3 1 вересня 2008 р. Вовк працювала вчителем природознавства з одночасним викладанням української мови і літератури та зарубіжної літератури із загальним навантаженням 11 год. на тиждень. Фактично, впродовж 2008-2009 рр. її педагогічне навантаження становило 9 год. на тиждень, за що вона отримувала відповідну зарплату і з цим погоджувалася.
Наказом дирекції від 1 вересня 2009 р., всупереч бажанню Вовк, їй було змінено умови праці. Зокрема, природознавст¬во передано іншому вчителю, а її педагогічне навантаження ста¬новило лише 6 год. на тиждень. Відповідно було зменшено заробітну плату.
Вовк звернулася до районного відділу освіти з проханням відмінити наказ про зменшення обсягу годин, оскільки ним істотно погіршено її умови праці.
Проаналізуйте ситуацію та спробуйте дати правильну відповідь.
3. Калинський працював на заводі економістом планово-фінансового відділу. Наказом від 3 вересня його без попередньої згоди переведено на посаду економіста заводу. У наказі про переведення зазначалося, що Калинський, як досвідчений працівник, заслуговує на підвищення по службі. Заробітна плата за но- вою посадою у нього зросла на 100 гривень.
Калинський не погодився з таким переведенням, оскільки вважав, що в нього суттєво змінився характер та обсяг роботи і звернувся до юрисконсульта заводу.
Виступіть в ролі юрисконсульта заводу. Чи правомірні запере¬чення Калинського щодо переведення його на вищу посаду?
4. Карпів з 12 травня 2008 р. працювала в цеху лицювальної плитки розподілювачем робіт. У травні 2009 р. її без попередньої згоди переміщено у відділ збуту розподілювачем робіт всієї продукції, яка випускалася на заводі. Відповідно до посадової інструкції обов’язки Карпів залишилися аналогічними, збільшився лише обсяг робіт і заробітна плата.
Вважаючи таке переміщення незаконним, оскільки трудовим договором воно не передбачено, а також те, що в неї відсутня кваліфікація для роботи, пов’язаної з торговельною діяльністю, Карпів оскаржила наказ директора до КТС.
Проаналізуйте наведену ситуацію. Визначте, що мало місце в цьому випадку — переведення чи переміщення?

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Тимчасові переведення на іншу роботу: поняття та кла¬сифікація.
2. Загальні та спеціальні гарантії для працівників у разі тимчасових переведень на іншу роботу.
3. Переведення на іншу тимчасову роботу у зв’язку з про¬стоєм.
4. Тимчасові переведення на легшу роботу: види, порядок проведення.
5. Заборона примусової праці в Україні.
6. Конвенції Міжнародної організації праці щодо заборони (скасування) примусової праці
7. Примусова праця та проблеми регулювання тимчасових переведень працівників на іншу роботу. Правомірність переведення на іншу тимчасову роботу без погодження з працівником.
8. Істотні умови трудового договору та істотні умови праці: співвідношення понять.
9. Зміна істотних умов праці: порядок проведення, правові наслідки.
10. Зміни в організації виробництва і праці як підстава про¬ведення зміни істотних умов праці.

Запитання для самоконтролю
1. Чи існують юридичні відмінності між “залежною” та “примусовою” працею”?
2. Чи можна вважати альтернативну (невійськову) служ¬бу примусовою працею? А тимчасові переведення та надурочні роботи? Сформулюйте правові ознаки примусової праці.
3. Що означає екстраординарність випадків, визначених у ст. 33 КЗпП, як підстава для тимчасових переведень працівни¬ків на іншу роботу?
4. Зверніть увагу, що серед інших істотних умов праці у ч. З ст. 32 КЗпП фігурує “зміна розрядів”. Але ж це зміна квалі¬фікації. Чи не помилився законодавець?
5. Вкажіть статтю у КЗпП, де, на вашу думку, є спроба законодавчого переліку змін в організації виробництва і праці.
6. Беручи до уваги відоме вам визначення трудової функції працівника, спробуйте схематично відобразити переведення, переміщення та зміну умов праці згідно зі ст. 32 КЗпП.

Розв’язати задачі
1. Голова фермерського господарства “Березівське” видав наказ про переведення робітниці Швець із садово-городньої у тваринницьку бригаду терміном на один місяць. Швець з переведенням не погодилася і звернулася до КТС, а пізніше до суду з позовом про поновлення її на попе¬редній роботі. Свою заяву вона мотивувала тим, що переведення було здійснено без її згоди. Більше того, вона вже тричі впродовж останнього року вимушена була на прохання директора підміня¬ти доярок на фермі.
В суді представник відповідача пояснив, що переведення ви¬кликане виробничою потребою у зв’язку із відсутністю доярок та відбувалося з метою запобігання падежу худоби.
Чи може мати місце переведення на іншу роботу без згоди працівника? Чи є тут підстава для переведення? Як повинен вирішити справу суд?
2. З метою термінового ремонту міської каналізаційної системи, яка внаслідок аварії потребувала негайного втручання, слюсаря хлібозаводу Зоріна розпорядженням заступника голови міської адміністрації, за погодженням з керівником заводу, було переведено для ліквідації наслідків аварії терміном на 10 днів.
Оскільки аварійні роботи тривали понад 10 днів, виникла не¬обхідність продовження терміну переведення ще на 5 днів. Зорін заперечував проти продовження терміну переведення, мотивую¬чи це тим, що аварія та її наслідки фактично ліквідовані, а зали¬шилися лише налагоджувальні роботи і тому виробнича потреба для переведення відсутня. Він вважав також, що подальше його перебування у розпорядженні міської комунальної служби мож¬ливе тільки за його згоди. Незважаючи на заперечення Зоріна, термін його переведення було продовжено ще на 5 днів. Нато¬мість він до роботи не став, а повернувся на хлібозавод.
Чи існують можливості застосування в цьому випадку ст. 33 КЗпП України?
3. У зв’язку з впровадженням нових методів роботи і проведенням раціоналізації робочих місць на підприємстві інженера Маслюка 18 березня було офіційно повідомлено про необхідність, починаючи з 1 червня, працювати у зміненому режимі. При цьому зарплата його зростала на 20 % і надавалася додаткова відпустка тривалістю 3 дні.
Не погодившись з такими пропозиціями, Маслюк 23 березня подав заяву про звільнення за власним бажанням, і вже з 24 березня не виходив на роботу. 5 квітня він отримав повідомлення, що наказом директора від 3 квітня його звільнено за прогул від 24 березня.
Суд, розглядаючи 26 травня справу за позовом Маслюка про зміну формулювання причини звільнення, ухвалив рішення змінити формулювання причини звільнення з п. 4 ст. 40 не на ст. 38, як просив позивач, а на п. 6 ст. 36 КЗпП.
Чи правильно діяв суд? Спробуйте вказати, як правильно має бути вписано дату звільнення у трудовій книжці Маслюка.
4. Через відсутність комплектуючих деталей і зупинення виробництва значна частина працівників заводу “Агрегат” була переведена на будівництво житлового будинку, що зводився за рахунок коштів заводу для своїх працівників, терміном до 3 мі- сяців. Не заперечуючи загалом проти переведення, частина пра- цівників, проте, вважала, що таке переведення допускається на строк не більше одного місяця протягом календарного року. Більше того, вони є висококваліфікованими працівниками, а на будівництві доводиться виконувати некваліфіковані роботи.
Директор заводу з цього приводу пояснив, що на підприємстві відбуваються зміни в організації виробництва і праці, а будинок зводиться за кошти заводу. Працівникам, які отримуватимуть квартири у цьому будинку, зарплата не виплачується, оскільки вона їм буде компенсована наданням квартир.
Дайте правовий аналіз ситуації.
5. Ковтун працював у цеху зі шкідливими умовами праці слюсарем-інструментальником. У зв’язку з простоєм підприємства його без попередньої згоди було переведено слюсарем-ремонтником на відрядну роботу в цех іншого заводу зі звичайними умовами праці. Перші 10 днів Ковтун не виконував норм виробітку за новою роботою. Однак до кінця місяця він вже виконував і навіть перевиконував місячну норму виробітку. Але його заробітна пла- та на новій роботі залишалася незмінною і була меншою, ніж на попередній роботі.
Як повинна оплачуватися робота Ковтуна у цьому випадку? Чи правомірно його було переведено на інше підприємство?
6. Петрів з 1996 р. працювала в AT «Інтурист-Полтава» на посаді портьє 2-ї категорії з додаткових послуг. У 2006 р. її було звільнено з роботи. Після поновлення на роботі 14 жовтня 2007 р. на посаді її було ознайомлено із новою посадовою інструкцією, відповідно до якої на неї покладалися трудові обов’язки чергової по поверху (прибиральниці).
Керівництво пояснило, що зміни в посадових обов’язках Петрів відбулися у зв’язку із зміною істотних умов, викликаних реорга¬нізацією зазначеного AT і скороченням штату працівників. Внас¬лідок таких організаційних змін зникла потреба в посаді портьє 2-ї категорії з додаткових послуг, яку займала позивачка.
Петрів відмовилася виконувати надану роботу, мотивуючи це тим, що таких обов’язків вона раніше не виконувала, а попередніх обов’язків в інструкції передбачено не було. Наказом від 15 грудня 2007 р. Петрів було звільнено з роботи за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Вважаючи, що її було незаконно переведено на іншу роботу, Петрів у 2008 р. звернулася до суду із позовом про поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Проаналізуйте ситуацію. Чи правомірні вимоги Петрів?

Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов’язкову працю від 28 червня 1930 року № 29 // Праця і зарплата. — 1995 р.; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_136.
3. Конвенція Міжнародної організації праці про скасування примусової праці від 25 червня 1957 року № 105, ратифікована Законом України від 5 жовтня 2000 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_013.
4. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відо¬мості Верховної Ради Української PCP. — 1971. — № 50. — Ст. 375; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
5. Закон України від 21 березня 1991 року “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 21. – Ст. 252; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/875-12/conv.
6. Закон України від 16 грудня 1993 року “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3723-12/conv.
7. Закон України від 24 березня 1995 року “Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — Ст. 21; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80/conv
8. Закон України від 7 червня 2001 року “Про службу в органах місцевого самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 33. — Ст. 175; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/conv.
9. Закон України від 19 червня 2003 року “Про фермерське господарство” // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 45. — Ст. 363; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/973-15/conv.
10. Закон України від 5 липня 2012 року “Про зайнятість населення” // Офіційний вісник України. – 2012. – № 63. – Ст. 2565; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/conv.
11. Закон України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1697-18.
12. Закон України від 14 жовтня 2014 року “Про запобігання корупції” // Відомості Верховної Ради України. — 2014. — № 49. — Ст. 2056; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1700-18/paran189#n189.
13. Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. — 2016. — № 4. — Ст. 43; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19.
14. Закон України від 2 червня 2016 pоку № 1402-VIII “Про судоустрій і статус суддів” // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1402-19/.
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 року № 255 “Про гарантії та компен¬сації при переїзді на роботу в іншу місцевість” // Офіційний вісник України. — 1998. — № 9. — Ст. 124; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/255-98-п.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/70-2007-п.
17. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2002 року № 144-р “Про затвердження Концепції ротації кадрів на окремих посадах державних службовців” // Офіційний вісник України. — 2002. — № 12. — Ст. 606; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/144-2002-р.
18. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20 липня 1984 р. // Бюллетень Госкомтруда СССР. — 1984. — № 11; http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN928.html.
19. Національний класифікатор України “Класифікатор професій”, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 № 327 // http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=433.
20. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” // Законодавство України про працю. — Л., 2001. — С. 338-355; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92.
21. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Законодавство України про працю. — Л., 2001. — С. 348-349; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96.

Література до теми:
1. Андрушко В., Кондратьев P. Спірні моменти судової практики у світлі нового тлумачення поняття “примусова праця” // Право України. — 1998. — № 3. — С. 31.
2. Балюк М„ Гончарова Г. Зміни в організації виробництва і праці та соціальне партнерство // Право України. — 1996. — № 11. — С. 33.
3. Дуюнова О. М. Поняття та ознаки найманої праці // Підприєм¬ництво, господарство і право. — 2001. — № 8. — С. 49-51.
4. Жернаков В. Поняття примусової праці за законодавством Ук¬раїни // Право України. — 1997. — № 10. — С. 35.
5. Жернаков В. Реализация принципа свободы и запрета принуди¬тельного труда в законодательстве Украины // Предпринима¬тельство, хозяйство и право. — 2000. — № 10. — С. 63-67.
6. Мацюк А. Р., Симорот 3. К. Законодательство о труде в условиях перестройки. — К., 1991.
7. Парпан Т. В. Істотні умови трудового договору : автореф. дис. канд. юрид. наук. — К., 2005.
8. Парпан Т. В. Про переведення на іншу роботу та зміну умов тру¬дового договору // Збірник наукових праць за матеріалами Міжнародної наукової конференції студентів та аспірантів // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та пра¬ва. — Спецвипуск № 1. — 2002. — С. 144-145.
9. Парпан Т. В. Про примусову працю і переведення у зв’язку з ви¬робничою потребою // Вісник Львівського ун-ту: Серія юридич¬на. — Вип. 35. — 1998.Пилипенко П. Д. Про істотні умови трудового договору та про¬блеми, пов’язані з переведенням і переміщенням працівників // Вісник Львівського ун-ту: Серія юридична. — Вип. 37. — 2002. — С. 337-342.
10. Пилипенко П. Д. Підстави виникнення індивідуальних трудо¬вих правовідносин. — К.: Т-во “Знання”; КОО, 2003.
11. Пилипенко П. Д. Про істотні умови трудового договору та проблеми, пов’язані з переведенням і переміщенням працівни¬ків // Вісник Львів, ун-ту. — Сер. юрид. — Вип. 37. — 2002. — С.337-342.
12. Плева В. Окремі питання переведення на іншу роботу // Радянське право. — 1987. — №2.
13. Процевський О. Новий зміст права на працю — основа реформу¬вання трудового законодавства України // Право України. — 1999. — №6. — С. 101-105.
14. Стичинсъкий Б. С, Зуб І. В., Ротанъ В. Г. Науково-практичний ко¬ментар до законодавства України про працю. — К: А.С.К., 2000.
15. Юшко А М. Гарантії при переведеннях працівників за погодженням між керівниками підприємств, установ та організацій // Проблеми законності: Респ. Міжвдом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. — X.: Нац. юрид. акад. України, 2001. — Вип. 51. — С. 83-84.
16. Юшко А. М. Переведення на іншу роботу : автореф. дис. … канд. юрид. наук. — X., 2002.
17. Юшко А. Правові аспекти ротації кадрів як один із шляхів за¬побігання корупції // Право України. — 1999. — № 7.
18. Юшко А. Переведення чи зміна істотних умов праці // Право Ук¬раїни. — 1998. — № 5. — С. 68-73.

Тема практичного заняття № 4

Припинення трудового договору

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання
1. Поняття, умови та підстави припинення трудового договору.
2. Припинення трудового договору за угодою сторін.
3. Припинення трудового договору у зв’язку з закінченням терміну його чинності.
4. Продовження дії строкового трудового договору на невизначений термін.
5. Припинення трудового договору у зв’язку з призовом або вступом працівника на військову службу, скеруванням його на альтернативну службу.
6. Припинення трудового договору в порядку переведення працівника на інше підприємство за його згодою.
7. Припинення трудового договору через перехід працівника на виборну посаду.
8. Припинення трудового договору через відмову працівника від переведення разом з підприємством до іншої місцевості.
9. Припинення трудового договору через відмову працівника від продовження роботи у зв’язку із зміною істотних умов праці.
10. Припинення трудового договору з підстав, передбачених контрактом.
11. Випадки припинення трудового договору на вимогу третіх осіб.
12. Припинення трудового договору у зв’язку з набранням за¬конної сили вироком суду.
13. Розірвання трудового договору, укладеного на невизначений термін, за ініціативою працівника.
14. Розірвання строкового трудового договору за ініціативою працівника.
15. Відмінності припинення трудового договору за угодою сторін та розірвання його за ініціативою працівника.
16. Припинення трудового договору у зв’язку з порушенням правил прийняття на роботу.

Запитання для самоконтролю
1. Порівняйте терміни: “припинення трудового договору”, “розірвання трудового договору”, “звільнення з роботи”, “ви¬вільнення працівників”, “припинення трудових правовідносин”.
2. Чи справджується договірний принцип “рівності сто¬рін” у частині розірвання трудового договору?
3. Який би найбільш оптимальний варіант класифікації підстав припинення трудового договору ви могли б запропонува¬ти Верховній Раді України під час кодифікації трудового зако¬нодавства?
4. Чи можна припинити трудовий договір за п. 1 ст. 36 КЗпП України на основі усної домовленості сторін?
5. Чи можна звільнення за п. З ст. 36 КЗпП України вважа¬ти таким, що відбувається за ініціативою третіх осіб?
6. При звільненні за ст. 38 КЗпП України керівник підпри¬ємства заяви від працівника не приймає без візи безпосереднього начальника, а той її відмовляється підписати. Як вчинити?
7. Спробуйте навести “інші поважні причини”, крім тих, що зазначені у ст. 38 КЗпП України.
8. Порівняйте редакції ч. 2 ст. 38 і ч. З п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9. Чи правильно, на вашу думку, Верховний Суд тлумачить закон?
9. Чи вправі працівник розірвати строковий трудовий до¬говір за власним бажанням, без поважних причин?
10. Упродовж якого терміну повинен бути прийнятий працівник на нову роботу при звільненні його у зв’язку із переве¬денням на інше підприємство?
11. Чи можна в колективному договорі передбачити поважні причини для розірвання трудового договору за статтями 38, 39 КЗпП України? Якщо так, то наведіть приклади таких причин.

Розв’язати задачі
1. Бухгалтер Коропець звернувся до відділу кадрів з проханням порекомендувати йому, як терміново звільнитися з підприємства. Він вважав, що поважних причин, які б давали підставу ставити питання про звільнення за власним бажанням, у нього немає, а відпрацьовувати два тижні він не може.
Працівник відділу кадрів порекомендував йому написати за¬яву “За угодою сторін”, але при цьому він сумнівався, чи пого¬диться з пропозицією Коропця роботодавець, через те що за такої підстави звільняють тільки тих працівників, які працюють за строковим договором, а у Коропця — договір на невизначений термін. Крім того, вважав працівник відділу кадрів, за такої підстави звільнення у Коропця можуть бути у майбутньому про¬блеми з визначенням стажу.
Що можна порадити бухгалтеру Коропцю? Дайте вичерпну відповідь.
2. Бригадир мулярів Власюк упродовж двох років працював на будівництві за строковим трудовим договором. Після закін- чення терміну договору він подав заяву керівникові з проханням звільнити його з роботи. Останній відмовився задовольнити за- яву, посилаючись на відсутність на будівництві кваліфікованих мулярів і на необхідність закінчити будівництво важливого об’єкта.
Через три тижні після подання заяви все ж було видано наказ про звільнення Власюка з роботи згідно з поданою заявою. Вла¬сюк вважав, що його звільнено неправильно, і звернувся до суду з позовом про поновлення його на роботі. У позовній заяві зазна¬чалося, що обставини змінилися і він вирішив працювати на будівництві ще один рік.
Як суд повинен вирішити справу?
3. Пащенко працював керівником державного комунального підприємства “Аптека № 2” на підставі контракту, укладеного терміном з 25 листопада 2008 р. по 25 листопада 2009 р., який було припинено після закінчення цього терміну у зв’язку із відмовою органу управління майном переукласти з ним контракт. Повідомлення про відмову переукласти контракт на но- вий термін Пащенко отримав за вісім днів до звільнення. На час видання наказу про звільнення 25 листопада 2009 р. Пащенко перебував на стаціонарному лікуванні.
Які наслідки відмови від укладення контракту на новий тер¬мін з керівниками державних підприємств? Чи змінилася б ситуація, якби Пащенко відмовився від переукладення контракту на наступний термін? Спробуйте обґрунтувати вашу відповідь.
4. Бухгалтер ТзОВ “Фантастика” Зотова 22 липня 2012 р. звернулася до директора із заявою про звільнення з роботи за власним бажанням. 24 липня 2012 р. вона захворіла. Під час перебування Зотової в лікарні, 10 серпня 2012 р. був виданий наказ про її звільнення з 24 липня 2012 р. за поданою заявою. Вважаючи звільнення незаконним, Зотова звернулася до суду.
Чи вправі роботодавець звільнити працівника до закінчення двотижневого терміну попередження? Яке рішення повинен ухвалити суд?
5. У зв’язку з переїздом на нове місце проживання комен¬дант гуртожитку Сафроненко подала заяву з проханням звільни¬ти її з роботи. Через два тижні керівник підприємства повідомив, що через відсутність заміни він не може прийняти матеріальні цінності, довірені коменданту, а тому звільнення затримується. Сафроненко звернулася до юрисконсульта підприємства за роз’ясненням, чи може вона самовільно залишити роботу, оскільки минуло вже більше двох тижнів з часу подання заяви, а також чи може вона оскаржувати дії адміністрації і куди саме.
Спробуйте надати кваліфіковану допомогу комендантові гуртожитку.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця.
2. Вивільнення працівників як підстава припинення трудо¬вого договору за ініціативою роботодавця.
3. Переважне право на залишення на роботі під час вивіль¬нення працівників.
4. Пільги і компенсації вивільнюваним працівникам. Пово¬ротне прийняття на роботу працівників.
5. Розірвання трудового договору за виявлення невідповід¬ності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації.
6. Розірвання трудового договору за виявлення невідповід¬ності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає продовженню цієї роботи.
7. Розірвання трудового договору у разі скасування допуску до державної таємниці.
8. Розірвання трудового договору внаслідок тимчасової не¬працездатності працівника.
9. Розірвання трудового договору у разі поновлення працівника, який раніше виконував цю роботу.
10. Припинення трудового договору за ініціативою робото¬давця як захід дисциплінарної відповідальності:
а) розірвання трудового договору у зв’язку з систематичним невиконанням працівником без поважних причин своїх трудових обов’язків;
б) розірвання трудового договору у зв’язку з прогулом;
в) розірвання трудового договору у зв’язку з появою на роботі працівника у нетверезому стані;
г) розірвання трудового договору у зв’язку з вчиненням за місцем роботи розкрадання майна роботодавця.
11. Додаткові підстави припинення трудового договору за ініціативою роботодавця:
а) розірвання трудового договору з деякими категоріями працівників у разі одноразового грубого порушення ними трудових обов’язків;
б) розірвання трудового договору за несвоєчасну виплату заробітної плати;
в) розірвання трудового договору у разі вчинення винних дій працівником, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності;
г) розірвання трудового договору у разі вчинення працівником аморального проступку.

Запитання для самоконтролю
1. Які працівники вважаються “вивільненими”?
2. Що потрібно розуміти під “поворотним прийняттям на роботу” ?
3. Спробуйте віднайти “заходи громадського стягнення”, які згідно з п. З ст. 40 КЗпП України прирівнюються до дис¬циплінарних стягнень.
4. Що слід розуміти під “систематичним” невиконанням трудових обов’язків?
5. Наведіть приклад, коли загальний принцип звільнення за п. 2 ст. 40 КЗпП України “без вини працівника” не дотри¬мується.
6. Чи правда, що прогул — це відсутність на роботі більше трьох годин?
7. Що означає “одноразове грубе порушення трудових обов’язків”?
8. Чи підлягають звільненню за п. 1 ст. 41 КЗпП України особи, яким присвоєно спеціальні звання? А персональні?
9. Якщо моральні правила “не писані”, то де критерій амо¬ральності, як юридичної підстави для звільнення з роботи за п. З ст. 41 КЗпП України?
10. Чи можна звільнити керівника підприємства на підста¬ві п. З ст. 41 КЗпП України?

Розв’язати задачі
1. У вересні 2005 р. Чорноус звернулася з позовом до дошкільного закладу № 56 м. Луцька про поновлення її на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позивачка вказувала, що понад десять років вона працювала у відповідача кухонною робітницею, маючи диплом за спеціаль¬ністю “Технологія хлібопекарського, макаронного, кондитерсь¬кого виробництва”, і наказом від 9 серпня 2005 р. її було звільне¬но за станом здоров’я на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП.
Причиною звільнення стало те, що після медичного огляду їй було встановлено третю групу інвалідності. Консультативним висновком лікарні м. Луцька від 10 червня 2005 р. робота за вка¬заною спеціальністю їй не протипоказана, однак відповідач та допитані судом свідки, члени ЛКК стверджували, що позивачка не може працювати надалі на цій посаді, оскільки має доступ до приготування їжі, а з урахуванням характеру її захворювання це небезпечно для здоров’я дітей. Чорноус пропонували роботу при¬биральниці, від якої вона відмовилася.
Проаналізуйте ситуацію та виступіть у ролі адвоката — пред¬ставника позивачки у суді.
2. Під час скорочення штату роботодавець виніс на розгляд виборного органу первинної профспілкової організації питання про згоду на звільнення старшого товарознавця Карпів. Під час обговорення з’ясувалося, що Карпів є матір’ю двох дітей, а її чоловік навчається у ВНЗ. Спеціальної освіти в неї немає. Посада, яку займає Карпів, не ліквідовується, але на її місце з ліквідованої посади економіста переводиться Гурський, який має вищу освіту (сім’ї не має). На підприємстві є можливість працевлашту- вати Карпів, але із зменшенням заробітної плати. Крім того, з’ясувалося, що попередження про звільнення за скороченням штату було зроблено Гурському, а не Карпів.
Яке рішення повинен ухвалити виборний орган первинної профспілкової організації, якщо врахувати, що Гурський є членом профспілки?
Напишіть це рішення.
3. З 1988 р. Журавель працювала в бухгалтерії АТП на посаді касира. 27 травня 2004 р. між нею та заступником головного бухгалтера стався інцидент, внаслідок чого 14 червня 2004 р. її було звільнено з роботи. Ухвалою суду від 9 серпня 2004 р. Журавель поновили на посаді касира, але фактично до роботи вона не стала, оскільки було видано наказ від 10 серпня 2004 р. про її тимчасове переведення терміном на один місяць для заміщення тимчасово відсутнього касира їдальні АТП. Журавель відмовилася працювати на новій посаді, вважаючи, що ця робота пов’язана із громадським харчуванням, а у неї відсутні відповідні знання цієї сфери.
Журавель оскаржила наказ про своє переведення до комісії по трудових спорах АТП, яка визнала його незаконним. Однак за невиконання цього наказу голова правління 20 серпня 2004 р. оголосив Журавель догану.
Оскільки Журавель так і не стала до роботи касиром їдальні АТП, то наказом від 12 вересня 2004 р. її було звільнено з цієї по¬сади за прогул.
Проаналізуйте наведену ситуацію. Як суд повинен вирішити справу?
4. Водій АТП-6602 Король був затриманий працівниками ДАІ за кермом власного автомобіля у нетверезому стані. В результаті цього його було позбавлено права на керування транспортними засобами терміном на один рік.
Від переведення на роботу автослюсарем Король відмовився і був звільнений з роботи за п. 2 ст. 40 КЗпП України “у зв’язку з невідповідністю займаній посаді”.
У позовній заяві про поновлення на роботі Король посилався на те, що:
1) невідповідність займаній посаді згідно зі ст.40 КЗпП України є наслідком недостатньої кваліфікації або стану здоров’я. Він же має найвищу кваліфікацію водія і відмінний стан здоров’я;
2) затриманий він був працівниками ДАІ у вихідний день за кермом власної автомашини, а отже, трудової дисципліни не порушував;
3) у день видання наказу про звільнення він був хворий на грип, про що свідчить надана суду довідка від лікаря.
Чи мотивовані докази Короля? Як суд повинен вирішити справу?
5. Сухова працювала адміністратором готелю “Народний”. 20 березня 2013 р. вона була звільнена з роботи за систематичне порушення трудової дисципліни. У суді, куди вона звернулася з позовом про поновлення на роботі, було встановлено, що, працюючи в готелі з січня 2007 р., Сухова систематично порушувала трудову дисципліну, за що її неодноразово карали. Так, у січні 2009 р. їй було оголошено догану за прогул; у вересні 2011 р. позбавили премії за те, що під час її зміни санепідемстанція штрафувала готель за недотримання санітарно-епідеміологічних вимог; у жовтні 2012 р. їй було оголошено сувору догану за запізнення на роботу з попередженням, що у випадку наступного порушення її буде звільнено з роботи. 10 березня 2013 р. Сухова запізнилася на роботу на одну годину, що й стало підставою для звільнення її з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України.
Яке рішення повинен винести суд? Обґрунтуйте відповідь.
6. Пакош понад тридцять років працювала робітницею на ВАТ “Агрофірма”. У січні 2005 р. її попередили про звільнення з роботи у зв’язку із скороченням штатів, а наказом від 15 травня 2005 р. звільнили з роботи. 11 червня 2005 р. з нею провели повний розрахунок.
Пакош вважала, що звільнення є незаконним, оскільки 15 травня 2005 р. на засіданні виборного профспілкового органу, який давав згоду на її звільнення, вона не була присутня. Крім того, вона не є членом профспілки.
Вона також вважала, що роботодавець повинен був запропо¬нувати їй іншу роботу і листом від 10 березня 2005 р. дала свою згоду на будь-яку іншу роботу.
Представник роботодавця у суді пояснив, що посади продавця магазину “Квіти” та лоточниці цього магазину Пакош не пропо¬нували, оскільки для їхнього обіймання необхідні спеціальні знання, яких працівниця не мала.
Чи законно було звільнено громадянку Пакош? Спробуйте написати рішення суду.

ЗАНЯТТЯ З

Теоретичні запитання
1. Особливості припинення трудового договору за ініціати¬вою роботодавця з деякими категоріями працівників за певних умов.
2. Додаткові підстави припинення трудового договору з дер¬жавними службовцями.
3. Додаткові підстави звільнення суддів.
4. Додаткові підстави звільнення прокурорсько-слідчих працівників.
5. Особливості розірвання трудового договору з вагітними жінками і жінками, які мають дітей.
6. Припинення трудового договору з неповнолітніми пра¬цівниками.
7. Додаткові гарантії у разі звільнення з роботи, встановлені законодавством для виборних профспілкових працівни¬ків та для членів рад трудових колективів.
8. Особливості звільнення з роботи колишніх військово¬службовців та членів їхніх сімей.
9. Порядок звільнення працівників за ініціативою роботодавця.
10. Розірвання трудового договору з керівником на вимогу виборного органу первинної профспілкової організації.
11. Порядок надання згоди виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення працівників за ініціативою роботодавця.
12. Випадки звільнення працівників за ініціативою робото¬давця без згоди виборного органу первинної профспілко¬вої організації.
13. Проведення розрахунків при звільненні працівників. Ви¬плата вихідної допомоги.
14. Оформлення звільнення.
15. Правові підстави відсторонення працівника від роботи.

Запитання для самоконтролю
1. Куди і за яких обставин роботодавець може оскаржити рішення виборного органу первинної профспілкової організації про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору?
2. За обставин під час звільнення повинна бути відко-ригована вимога ч. 8 ст. 43 КЗпП України про місячний термін чинності згоди виборного органу первинної профспілкової ор¬ганізації на звільнення?
3. Чи вправі роботодавець повторно з тих самих підстав звернутися до виборного органу первинної профспілкової ор¬ганізації за згодою на звільнення працівника?
4. Віднайдіть деяку неузгодженість між назвою ст. 43і КЗпП України та її змістом.
5. Складіть проекти наказів на звільнення і відповідні за¬писи формулювань звільнення до трудових книжок щодо кожної з підстав припинення трудового договору.
6. Вкажіть суб’єктів, які вправі змінити формулювання підстави звільнення працівника з роботи, якщо підприємство, з якого його було звільнено, ліквідоване?
7. За яких обставин час, упродовж якого працівника було відсторонено від роботи, оплачується?

Розв’язати задачі
1. Під час розгляду в суді справи про поновлення на роботі завгоспа школи Хавлюка, звільненого за п. 3 ст. 41 КЗпП України, було встановлено, що останній, крім виконання основних своїх функцій, викладав уроки праці в старших класах. 27 жовтня він разом зі своїми товаришами святкував день народження у ресторані, після чого був доставлений до медвитверезника. Повідомлення з органів міліції про цей випадок надійшло до школи 4 листопада. 23 листопада його вчинок розглядався на засіданні педради школи, а 10 грудня було видано наказ про звільнення за вчинення ним аморального проступку.
У позовній заяві Хавлюк просив поновити його на попередній роботі. Він вважав, що про аморальний вчинок нічого не відомо учням школи і, крім того, наказ про його звільнення було вида¬но після закінчення місячного терміну після вчинення проступ¬ку, а замість профкому згоду на звільнення давала педрада шко¬ли, оскільки він не є членом профспілки.
Чи є вагомими аргументи позивача? Як суд повинен вирішити справу?
2. 15 серпня 2009 р. Гука було затримано органами прокуратури за підозрою у вчиненні злочину та обрано запобіжний захід — тримання під вартою. Вироком суду 3 листопада 2009 р. він був засуджений до трьох років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання та встановленням іспитового строку два роки.
4 листопада 2009 р. Гук звернувся до роботодавця про надання йому попередньої роботи, але отримав відмову.
Після втручання прокуратури 5 листопада 2009 р. Гука все ж повідомили про допуск до виконання трудових обов’язків, але че¬рез два дні, після того, як він став до роботи, попередили про скорочення посади та звільнили з роботи 10 січня 2010 року. Отримавши розрахунок при звільненні, Гук дізнався, що за період з 15 серпня 2009 р. до 5 листопада 2009 р. заробітної плати йому не нарахували і він звернувся за консультацією до юрисконсульта.
Чи було порушено трудове законодавство у наведеному випадку? Проаналізуйте ситуацію та дайте обґрунтовану відповідь. Чи має право Гук на оплату періоду з 15 серпня до 5 листопада 2009 р.
Чи змінилися б обставини справи, якщо б 20 грудня 2009 р. апеляційний суд скасував вирок, винесений Гуку судом першої інстанції та ухвалив виправдувальний вирок щодо нього.
3. Токар заводу “Агрегат” Ільчук був затриманий вахтером на прохідній після обідньої перерви, оскільки подавав, як зазначив у доповідній записці вахтер, “явні ознаки алкогольного сп’яніння”. Після невеликої суперечки, у якій взяли участь ще декілька працівників заводу, Ільчук на територію заводу не пішов, а направився до прокуратури скаржитися на вахтера. Наступного дня, вийшовши на роботу, Ільчук дізнався, що його звільнено з роботи за прогул. Вважаючи такий наказ незаконним, він звернувся до суду про поновлення на роботі.
Вирішіть спір. Напишіть проект судового рішення за цією справою.
4. На виконання норм Закону України «Про засади запобі¬гання і протидії корупції», ректор медичного університету 20 травня 2013 р. видав наказ, у якому зобов’язував усіх працівників університету, які перебувають у безпосередньому підпорядкуванні близьким родичам, написати заяви про переведенню на інші кафедри за їхнім бажанням упродовж п’ятнадцяти днів
Прибиральниця Іванів відмовилася писати заяву про переведення вважаючи, що хоч завгосп університету і є її чоловіком, але на них норми вказаного закону не поширюються, бо вони працюють у сфері освіти, де таке підпорядкування допускається. А доцент Леонова свою відмову від переведення з кафедри, де її батько працює завідувачем, пояснювала тим, що у неї півторарічна дитина і чинне законодавство взагалі не допускає переве¬дення та звільнення працівників з такими дітьми.
Проаналізуйте наказ ректора та аргументи працівників на їх відповідність чинному законодавству. Як в цьому випадку зобов’язаний поступити ректор університету щодо кожної з пра¬цівниць. Обґрунтуйте.
5. Ознайомившись з варіантом контракту, що був запропонований для підписання керівнику державного підприємства, кандидат на посаду виявив у розділі “Підстави розірвання контракту” таке:
1) працівник вправі розірвати контракт лише за згоди роботодавця;
2) роботодавець може розірвати контракт:
а) у випадках, передбачених законодавством та статутом підприємства;
б) у разі хвороби працівника більше двох місяців;
в) у разі розголошення працівником конфіденційної інформації;
г) у разі вчинення працівником аморального проступку;
ґ) у разі відмови працівника змінити за необхідності окремі умови контракту.
Не погодившись із запропонованим варіантом, кандидат на посаду зробив низку зауважень.
Подумайте, які зауваження він міг зробити? Обґрунтуйте його позицію.
6. На посадову особу державної податкової служби Савченко склали протокол про вчинення корупційного діяння 23 лютого 2013 р. За час розгляду справи у суді, Савченко пішла у відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. 22 квітня 2013 р. суд ухвалив рішення про притягнення Савченко до адмі¬ністративної відповідальності за корупційне правопорушення, а 15 липня 2013 р. апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги і рішення набрало законної сили.
Оскільки Савченко у момент набрання рішенням законної сили перебувала у відпусті по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, вона вважала, що звільнити її за п. 7 ст. 36 КЗпП не можна, а коли дитині виповниться три роки — 3 березня 2014 p., то закінчиться строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Чи вправі роботодавець звільнити Савченко? Якщо так, то коли тоді має бути видано наказ про її звільнення? Обґрунтуйте.
7. Після того як працівники на одному підприємстві (менеджер Павлюк і програміст Савіна) одружилися, керівник цього під¬приємства запропонував одному з них звільнитися, оскільки згідно з чинним законодавством спільна робота родичів забороняється.
В юридичній консультації, куди молоде подружжя звернулося за роз’ясненням, їм повідомили, що: заборона стосується тільки тих випадків, коли особа влаш¬товується на роботу, де працює її родич; у законі вказано, що «власник вправі запровадити обмежен¬ня щодо спільної роботи родичів», тобто на підприємстві має бути прийнято локальний акт, який би забороняв службу родичів загалом, а не конкретних осіб; правило про заборону спільної роботи родичів стосується тільки матеріально відповідальних осіб; навіть якщо б роботодавець і хотів звільнити одного з роди¬чів, то зробити він цього не зможе, оскільки статті 40, 41 КЗпП не передбачають такої підстави для звільнення.
Дайте правовий аналіз ситуації.

Нормативний матеріал до теми
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Конвенція Міжнародної організації праці про примусову чи обов’язкову працю від 28 червня 1930 року № 29 // Праця і зарплата. — 1995 р.; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_136.
3. Конвенція Міжнародної організації праці про скасування примусової праці від 25 червня 1957 року № 105, ратифікована Законом України від 5 жовтня 2000 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_013.
4. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1362226501424335
5. Закон України від 20 грудня 1991 року “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” // // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 15. – Ст. 190; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2011-12/conv.
6. Закон України від 17 листопада 1992 року “Про статус народного депутата України” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 3. — Ст. 17; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2790-12/conv.
7. Закон України від 16 грудня 1993 року “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 52. — Ст. 490; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3723-12/conv.
8. Закон України від 1 грудня 1994 року “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/266/94-вр/conv.
9. Закон України від 7 червня 2001 року “Про службу в органах місцевого самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 33. – Ст. 175; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/conv.
10. Закон України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів” // Відомості Верховної Ради. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст.529; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/conv.
11. Закон України від 7 квітня 2011 року “Про засади запобігання і протидії корупції” // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 40. — Ст. 404; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3206-17/conv.
12. Закон України від 17 листопада 2011 року “Про державну службу” // Офіційний вісник України. — 2012. – № 4. – Ст. 115; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4050-17/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?code=4050-17.
13. Закон України від 5 липня 2012 року “Про зайнятість населення” // Офіційний вісник України. – 2012. – № 63. – Ст. 2565; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5067-17/conv.
14. Закон України 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” // Офіційний вісник України. — 2014. – № 87. – Ст. 2471; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/conv/print1406209206513336.
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 р. № 203 “Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=362084.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року № 1475 “Про затвердження Положення про атестацію наукових працівників” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1475-99-п/conv.
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1999 року № 1571 “Про порядок проведення атестації працівників керівного складу державних підприємств” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1571-99-п/conv.
18. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 14 квітня 1995 року № 66 “Про затвердження Інструкції про порядок внесення подання про відсторонення осіб від роботи або іншої діяльності” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=249537.
19. Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 27 березня 1993 року № 58 “Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1026.71.4&nobreak=1.
20. Національний класифікатор України “Класифікатор професій”, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 № 327 // http://hrliga.com/index.php?module=norm_base&op=view&id=433.
21. Роз’яснення Міністерства юстиції України від 1 лютого 2011 року “Порядок розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0003323-11/conv.
22. Типові правила внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджені Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 20 липня 1984 р. // Бюллетень Госкомтруда СССР. — 1984. — № 11; http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN928.html.
23. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” // Законодавство України про працю. — Л., 2001. — С. 338-355; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92.
24. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Законодавство України про працю. — Л., 2001. — С. 348-349; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96.

Література
1. Балюк М., Гончарова Г. Зміни в організації виробництва і праці та соціальне партнерство // Право України. — 1996. — № 11.
2. Бару М., Гончарова Г. Чи ефективні сьогодні засоби боротьби з не¬законними звільненнями? // Радянське право. — 1990. — № 9.
3. Гаврилюк О. Особливості припинення дії трудового контракту // Право України. — 1999. — № 8. — С. 74-76.
4. Глазько С. М. Правове регулювання припинення трудового догово¬ру : теоретичний аспект: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05 / С. М. Глазько ; Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2005. — 19 с.
5. Греков І. П. Особливості правового регулювання праці держав¬них службовців : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / І. П. Греков ; Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2003. — 19 с.
6. Греков І. Співвідношення волі і волевиявлення при розірванні трудового договору за ініціативи працівника // Право України. — 1996. — № 6. — С. 31.
7. Грузінова JI. Короткій В. Підстави припинення трудового дого¬вору за проектом Трудового кодексу України // Юридичний журнал. — 2004. — № 4.
8. Іоннікова І. А Правове регулювання розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.05/ І. А. Іоннікова ; Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2004. — 19 с.
9. Іншин М. Щодо правового забезпечення права на працю в умо¬вах масового вивільнення робочої сили // Право України. — 1998. — № 3.
10. Коваленко О. О. Особливості правового регулювання праці моло¬ді : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. О. Ковален¬ко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. — К., 2006. — 18 с.
11. Купіна Л. Ф. Правове регулювання атестації педагогічних та нау¬ково-педагогічних працівників в Україні : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / JI. Ф. Купіна ; Харк. нац. ун-т внутр. справ. — X., 2008. — 20 с.
12. Неумивайченко Н. М. Особливості виникнення, зміни та припи¬нення трудових правовідносин державних службовців : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / Н. М. Неумивайченко ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — X., 2002. — 20 с.
13. Неумивайченко Н. Припинення трудових правовідносин з дер¬жавними службовцями // Право України. — 2001. — № 4. — С. 62.
14. Попов С. В. Звільнення працівників органів внутрішніх справ за порушення дисципліни і законності (теоретико-правовий аспект): автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / С. В. Попов; Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2001. — 18 с.
15. Прокопенко В. Розмежування підстав припинення трудового до-говору за угодою сторін від звільнення з ініціативи працівника // Право України. — 1997. — № 3. — С. ЗО.
16. Процевський В. Відсторонення від роботи: вирішення питання у проекті Кодексу про працю // Право України. — 1996. — № 8. — С. 25.
17. Прудивус О. В. Розірвання трудового договору з ініціативи робо¬тодавця за підставами організаційно-правового характеру : авто- реф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. В. Прудивус ; Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2003. — 19 с.
18. Реус О. Особливості припинення трудових правовідносин з непо¬внолітніми // Право України. — 2001. — № 8. — С. 78.
19. Реус О. С. Правове регулювання трудової діяльності неповноліт¬ніх в Україні : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. С. Реус ; Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2003. — 19 с.
20. Селезень С. В. Особливості припинення трудового договору за п. 2 ст. 41 Кодексу законів про працю України : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / С. В. Селезень ; Східноукр. нац. ун-т іід. В. Даля. — Луганськ, 2009. — 19 с.
21. Стичинсъкий Б. С, Зуб І. В., Ротанъ В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. — К: А.С.К., 2000.
22. Тищенко О. В. Правові проблеми укладення, зміни та припинення трудового договору з педагогічними працівниками середніх загальноосвітніх шкіл України : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. В. Тищенко ; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевчен¬ка. — К., 2002. — 18 с.
23. Тищенко О. Звільнення за аморальний проступок працівника, який виконує виховні функції: правові проблеми // Право Ук¬раїни. — 2000. — № 6. — С. 46.
24. Чумак О. О. Припинення трудових правовідносин не за ініціати¬вою сторін трудового договору : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. О. Чумак ; НАН України ; Ін-т держави і пра¬ва ім. В. М. Корецького. — К., 2011. — 16 с.
25. Яковлев О. Припинення трудового договору на підставі ст. 37 КЗпП України // Право України. — 2002. — № 6. — С. 82-84.
26. Яковлев О. Роль третіх осіб у припиненні трудових відносин // Право України. — 2001. — № 12. — С. 102.

Тема практичного заняття № 5

Правове регулювання робочого часу

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1
Теоретичні запитання
1. Поняття робочого часу та його правові ознаки.
2. Види робочого часу.
3. Правове регулювання робочого часу нормальної трива¬лості (нормального робочого часу).
4. Скорочений робочий час та його види.
5. Порядок та умови застосування неповного робочого часу.
6. Понаднормовий робочий час та правові підстави застосу¬вання надурочних робіт.
7. Заборона залучення до надурочних робіт.
8. Особливості залучення до роботи в нічний час.

Запитання для самоконтролю
1. Чи містить чинне законодавство визначення робочого часу?
2. Спробуйте охарактеризувати робочий час як норму праці.
3. Чи можна скорочений робочий час вважати різновидом нормального робочого часу?
4. Чи можна в установах встановити меншу норму трива¬лості робочого часу, ніж це передбачено ч. 1 ст. 50 КЗпП України?
5. Якщо на підприємстві відсутня первинна профспілкова організація (варіант — їх декілька), то чи маємо застосовува¬ти ч. 1 іч.З ст. 52 КЗпП України?
6. Визначте тривалість робочого дня в суботу працівників віком від 16 до 18 років при шестиденному робочому тижні. Порівняйте знайдений результат з ч. 2 ст. 53 КЗпП України.
7. Як узгоджується екстраординарність проведення над¬урочних робіт з необхідністю узгодження їх із виборним органом первинної профспілкової організації?
8. Які правові наслідки проведення надурочних робіт без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації?

Розв’язати задачі
1. Бухгалтер Карп’юк звернулася до юрисконсульта підприємства за порадою. Вважаючи, що її обмежено в правах, оскільки на сесію у ВНЗ, де вона складала іспити, отримала тільки половину навчальної відпустки. Своє рішення адміністрація мотивувала тим, що Карп’юк працює на умовах неповного робочого часу, а тому не користується правом на повну навчальну відпустку. Карп’юк попросила також юрисконсульта пояснити, чи правильно відділом кадрів до її трудової книжки було зроблено запис про роботу на умовах неповного робочого дня і як це вплине на тривалість її трудового (страхового) стажу, а також на тривалість щорічної відпустки.
Підготуйте відповідь юрисконсульта.
2. Учні середньої школи Залізняк, якому виповнилось 16 років, і Мороз (15 років) влаштувалися на роботу листоношами, їм встановили робочий день тривалістю 6 год. щоденно (36 год. на тиждень), при цьому роз’яснивши, що оплата буде проводитися пропорційно відпрацьованому часу. Залізняк і Мороз не погодилися з таким рішенням, заявивши, що здатні працювати хоч по 10 год., щоб заробити більше грошей.
Проаналізуйте ситуацію. Чи було порушено права учнів?
3. У зв’язку із неритмічним надходженням запасних частин начальник складального цеху видав розпорядження про збільшення з 20 січня до кінця місяця робочих змін до 10 год. У зв’язку з тим, що виборний орган первинної профспілкової організації згоди на надурочні роботи не давав, а також те, що додаткові кошти для цього фондом заробітної плати не передбачені, адміністрація заводу відмовилася оплатити роботу як надурочну, а перепрацювання робочого часу понад норму дозволила компенсувати відгулами.
Чи допущені порушення трудового законодавства в цьому випадку? Обґрунтуйте відповідь з посиланням на норми трудового законодавства.
4. Гринів була прийнята на посаду бухгалтера приватного підприємства “Кант” на умовах неповного робочого часу. Через два роки на підприємстві відбулася зміна власника, після чого змінилося керівництво підприємства. Новий керівник почав заново формувати штат підприємства. Зокрема, він запропонував Гринів працювати на умовах нормального робочого часу.
Гринів відмовилася, наголошуючи, що під час влаштування на роботу за домовленістю з попереднім керівником їй було встановлено неповний робочий день.
За декілька днів після цієї розмови було видано розпоряджен¬ня, за яким на підприємстві скасовувалася будь-яка робота на умовах неповного робочого часу. А згодом було видано наказ про звільнення Гринів з посади за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Гринів звернулася із позовом до суду.
Проаналізуйте ситуацію. Яке рішення повинен ухвалити суд?

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Поняття режиму робочого часу.
2. Види режимів робочого часу.
3. П’ятиденний та шестиденний робочий тиждень як режи¬ми роботи.
4. Умови та порядок застосування підсумованого обліку ро¬бочого часу.
5. Ненормований робочий день як спеціальний режим робо¬чого часу.
6. Поділ робочого дня на частини.
7. Робота змінами.
8. Особливості встановлення гнучкого режиму роботи.
9. Вахтовий метод організації робіт.

Питання для самоконтролю
1. За яких умов роботодавець вправі змінити режим робо¬ти працівника? А режим роботи підприємства?
2. Чи може при підсумованому обліку робочого часу обліко¬вий період становити один тиждень? А один рік?
3. Обґрунтуйте, яким чином тривалість перерви для відпо¬чинку і харчування впливає на визначення спеціального режиму робочого часу?
4. Чи розповсюджуються на працівників із ненормованим робочим часом вимоги щодо початку і закінчення робочого дня?
5. Які правові підстави встановлення гнучкого режиму ро¬бочого часу?
6. У яких випадках працівники залучаються до чергуван¬ня? Якими нормативними актами врегульовано це питання?
7. Чи коригується тривалість робочого часу у нічний час на змінних роботах при шестиденному робочому тижні?
8. Спробуйте скласти перелік посад працівників підприєм¬ства щодо яких застосовується режим ненормованого робочого часу.

Розв’язати задачі
1. У положенні “Про режим робочого часу” підприємства “Весна”, створеного у формі товариства з обмеженою відпові- дальністю, було передбачено:
1) тривалість робочого часу протягом тижня встановлюється:
а) для найманих працівників — 40 год;
б) учасників товариства — 45 год;
2) для жінок, які мають дітей віком до 14 років, тривалість робочого тижня скорочується на 5 год;
3) оплата праці здійснюється за фактично відпрацьований час;
4) в осінньо-зимовий період підприємство працює в режимі п’ятиденного робочого тижня, у весняно-літній — шестиденного робочого тижня.
Прокоментуйте зазначені позиції з огляду на відповідність їх чинному законодавству.
2. До юрисконсульта заводу звернувся начальник дільниці Когут з проханням роз’яснити йому, чи вправі адміністрація зобов’язати його з’являтися на роботу за 30 хв. до початку зміни для організації робіт на дільниці. Крім того, йому нерідко доводиться залишатися на роботі після закінчення робочого дня, мають місце також виклики в нічну зміну, у вихідні та святкові дні для усунення виробничих недоліків. Керівник підприємства в додатковій оплаті йому відмовив, пояснивши, що Когут — працівник з ненормованим робочим днем, за що він отримує додаткову відпустку.
Чи правильно вчинив керівник? Як визначити, чи належить Когут до категорії працівників з ненормованим робочим днем?
Чи відповідає режим Когута трудовому законодавству? Чи підлягає компенсації переробка робочого часу Когутом?
3. Горін працював на підставі трудового договору у приватній пекарні на посаді вантажника хлібобулочної машини. Щодня тривалість його роботи коливалася від 10 до 12 годин на добу. За роботу у вихідні, святкові та неробочі дні, до якої він регулярно залучався, йому не було надано ні додаткових днів відпочинку, ні компенсацію у підвищеному розмірі. Від такого перевантаження, як стверджував Горін, у нього з’явилася перевтома і підвищився тиск.
Вважаючи, що порушено його трудові права на оплату праці та на відпочинок, Горін звернувся до директора пекарні із вимогою надати йому додаткові дні відпочинку або виплатити ком¬пенсацію за залучення до надурочних робіт та робіт у вихідні, святкові та неробочі дні.
Директор роз’яснив Горіну, що, враховуючи специфіку виробництва, на підприємстві відповідно до графіків змінності, затверджених за погодженням із головою виборного органу первинної профспілкової організації, запроваджено підсумований облік робочого часу, з підсумованим обліковим періодом — декада. За такого режиму роботи так звані перепрацьовані го¬дини не вважаються надурочними. Лише залучення до роботи у святкові і неробочі дні можуть вважатися надурочними за умо¬ви, що в ці дні не було дотримано скороченої тривалості робочого часу.
Проаналізуйте ситуацію. Чи було порушено права Горіна? За яких умов на підприємстві може встановлюватися підсумований облік робочого часу? Чи розповсюджуються на працівників, які працюють за підсумованим обліком робочого часу, правила ста¬тей 54, 59, 65, 70, 72, 73, 106 КЗпП України?
4. Під час прийняття на роботу Колодій касиром їй було встановлено гнучкий режим робочого часу. Однак вже через два місяці його було скасовано. Працівниця звернулася до директора з проханням відновити попередній режим роботи. Адміністрація повідомила, що такий режим роботи виявився неефектив- ним, не був погоджений із виборним органом первинної профспілкової організації. Крім того, на підприємстві відбулися зміни в організації виробництва та праці, а тому довелося пере- йти на багатозмінний режим роботи. За таких умов гнучкий режим робочого часу встановлювати не рекомендується.
Колодій було запропоновано працювати на умовах неповного робочого дня. Якщо ж вона не погодиться, то може бути звільне¬на за п. 6 ст. 36 КЗпП України.
Колодій звернулася за роз’ясненням до юрисконсульта заводу. При цьому зазначила, що не є членом профспілки, а тому зго¬ди виборного органу первинної профспілкової організації не потрібно для встановлення їй гнучкого режиму робочого часу. Крім того, вона, як мати неповнолітнього сина, змушена щодня відводити його до школи і забирати звідти. Працювати на умовах неповного робочого часу їй не вигідно, оскільки це істотно відобразиться на заробітку.
Що є підставою для встановлення гнучкого режиму робочого часу? Проаналізуйте ситуацію на відповідність її трудовому за¬конодавству. Виступіть у ролі юрисконсульта та дайте обґрунто¬вану відповідь, аналізуючи аргументи сторін.

Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Конвенція про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень № 47 (22 червня 1935 року) // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_145.
3. Конвенція про тривалість робочого часу і відпочинку на дорожньому транспорті” № 67 (28 червня 1939 року) // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_215/conv.
4. Конвенція Міжнародної організації праці 1979 року № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.5531.2&nobreak=1.
5. Конвенція Міжнародної організації праці про роботу на умовах неповного робочого часу № 175 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_040/conv.
6. Рекомендація щодо скорочення тривалості робочого часу № 116 (26 червня 1962 року) // http://zakon.nau.ua/doc/?code=993_192.
7. Рекомендація Міжнародної організації праці про роботу на умовах неповного робочого часу № 182 (24 червня 1994 року) // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_287.
8. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971. — № 50. — Ст. 375; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1362226501424335.
9. Указ Президента України від 26 квітня 1995 року № 334/95 “Про запровадження на території України регіональних графіків початку робочого дня” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=461677
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 грудня 1993 року № 1010 “Про тривалість робочого дня працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1010-93-п/conv.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163 “Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/163-2001-%D0%BF/conv.
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року № 98 “Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-п.
13. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7 “Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=542695.
14. Наказ Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 “Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0218-98/conv.
15. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 20 травня 1999 року № 147 “Про затвердження Тимчасового положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах МНС України” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0667-99/conv.
16. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 23 березня 2001 року № 122 “Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0304-01/conv.
17. Наказ Міністерства транспорту України від 2 квітня 2002 року № 219 “Про затвердження Правил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0390-02/conv.
18. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 19 квітня 2006 року №138 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=539706.
19. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 25 травня 2006 року № 319 “Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я” // Офіційний вісник України. — № 24 — Ст. 1780; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=244676.
20. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України 7 червня 2010 року № 340 “Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0811-10/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0811-10.
21. Наказ Міністерства інфраструктури України від 29 лютого 2012 року № 135 “Про затвердження Положення про робочий час та час відпочинку плаваючого складу морського і річкового транспорту України” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0445-12/conv.
22. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 6 грудня 2004 року № 217 “Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая і тролейбуса” // http://zakon.nau.ua/doc/?code=z1596-04.
23. Постанова Секретаріату ВЦРПС від 2 квітня 1954 року “Про чергування на підприємствах та в установах” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0001400-54.
24. Положення про порядок і умови застосування праці жінок, що мають дітей і працюють неповний робочий час, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС № 111/8-51 від 29 квітня 1980 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0111400-80.
25. Положення про порядок та умови застосування змінного (гнучкого) графіка роботи для жінок, які мають дітей, затверджене постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС № 170/10-101 від 6 червня 1984 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0170400-84/conv.
26. Наказ Держкомпраці СРСР від 20 липня 1984 року № 123 “Про затвердження Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0213400-84/conv.
27. Постанова Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС “Про затвердження Рекомендацій щодо застосування режимів гнучкого робочого часу на підприємствах, в установах та організаціях народного господарства” №162/12-55 від 30 травня 1985 року // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v2-55400-85/conv.
28. Постанова Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань, Секретаріату ВЦРПС і Міністерства охорони здоров’я СРСР від 31 грудня 1987 року № 794/33-82 “Про затвердження Основних положень про вахтовий метод організації робіт” // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/v0794400-87/conv.
29. Лист Міністерства освіти України від 11 березня 1998 року № 1/9-96 “Орієнтовний перелік посад працівників з ненормованим робочим днем системи Міністерства освіти України, яким може надаватись додаткова відпустка” // http://profspilka.kiev.ua/ohorona_praci/docs_ohorona/print:page,1,1387-oryentovniy-perelk-posad-pracvnikv-z-nenormovanim-robochim-dnem.html.
30. Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 15 лютого 2001 року № 10-171 “Щодо роз’яснень порядку застосування деяких норм Закону “Про відпустки” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=542762.
31. Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 2 квітня 2010 року № 89/13/116-10 “Про чергування на підприємствах і в установах” // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1152.986.0.; http://www.profiwins.com.ua/uk/letters-and-orders/ministry-of-labor-and-social-policy/1144-116.html

Література до теми:
1. Боханова І. А Окремі питання регулювання робочого часу за чин- ‘ ним КЗпП та проектом Трудового Кодексу України //Актуальні про¬блеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечен¬ня : Тези доповідей та наукових повідомлень учасників III Міжна¬родної науково-практичної конференції, 7-8 жовтня 2011 р. / За ред. к. ю- н., доц. В. В. Жернакова. — X.: Кросроуд, 2011. — С. 276-280.
2. Бурак В. Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудових відносин робочого часу і часу відпочинку і заробітна плата на підприємствах: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1999.
3. Венедиктова В. М. Правове регулювання відхилень від нормальної тривалості робочого часу : автореф. канд. юрид. наук. — К., 1999.
4. Венедиктова В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки // Право України. — 1999. — № 7.
5. Вітковський В. С. Норми робочого часу як гарантія захисту права працівника на життя // Адвокат. — 2010. — № 12 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/Advokat/2010_12/2010-12-Vitkovsky.pdf
6. Гордієнко М. Щодо визначення понятійного апарату інституту робочого часу працівників органів внутрішніх справ // Право і безпека. — 2004. — № 33.
7. Копайгора І., Шурупова К. Правове регулювання встановлення робочого часу //Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення : Тези доповідей та науко¬вих повідомлень учасників III Міжнародної наук.-практ. конф., 8 жовтня 2011 р. / За ред. к. ю.н ., доц. В. В. Жернакова. — X. : Кросроуд, 2011. — Є. 175-178.
8. Костюченко О. Є. Специфіка робочого часу лікарів: встановлення режиму та облік / О. Є. Костюченко // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 180–187 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10koerto.pdf.
9. Парпан Т. В. Гнучкий режим робочого часу на сучасному етапі ринкових відносин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : Матеріали ІХІ регіональної наук.-практ. конф. (Львів, 7-8 лютого 2013 p.). — Є. 216-217.
10. Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах: соціологічно-правові питання // Радянське право. — 1990. — № 10.
11. Стичинсъкий Б. С. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. — К.: А.С.К., 2000.
12. Томашевский К. Л. Трудоправовая политика гибкозащищенности : понятие и ее специфика в Республике Беларусь // Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення : Тези доповідей та наукових повідомлень учаснц ків III Міжнародної наук.-практ. конф. /за ред. В. В. Жернако¬ва. — X. : Кросроуд, 2011. — С. 201-207.
13. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. П. Д. Пилипенка. — 4-те вид., перероб. і доп. — К.: Ін Юре, 2010. – 536 с.
14. Царюк М. 3. Правове регулювання робочого часу за законодством Європейського Союзу // Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення : Тези доповідей та наукових повідомлень учасників III Міжнародної наук.-практ. конф., 7-8 жовтня 2011 р. / За ред. к.ю.н., доц В. В. Жернакова. — X. : Кросроуд, 2011. — С. 404-406.
15. Цуркан Н. А. Гибкий режим работы в англосаксонской системе законодательства // Российский ежегодник трудового права. — № 7. — 2011. — С. 675-681.

Тема практичного заняття № 6

Правове регулювання часу відпочинку

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання
1. Поняття та види часу відпочинку.
2. Правове регулювання перерв, що надаються протягом ро¬бочого дня:
2.1. Перерва для відпочинку і харчування: поняття, порядок її надання.
2.2. Перерви для обігріву і відпочинку та перерва для годуван¬ня дітей: їхня належність до часу відпочинку.
3. Правове регулювання вихідних днів:
3.1. Поняття вихідних днів, загальний порядок їх встановлення.
3.2. Особливості встановлення вихідних днів на підприємствах, пов’язаних з обслуговуванням населення.
3.3. Особливості встановлення вихідних днів на безперервно діючих підприємствах.
Порядок залучення працівників до роботи у вихідні дні.
4. Правове регулювання святкових і неробочих днів: понят¬тя, види, порядок залучення працівників до роботи у святкові та неробочі дні.
5. Поняття та гарантії права працівників на відпустку.
6. Щорічна основна відпустка: поняття, види та тривалість.
7. Поняття та види щорічної додаткової відпустки:
7.1. Додаткова відпустка за роботу у шкідливих і важких умовах праці.
7.2. Додаткова відпустка за особливий характер праці.
7.3. Інші додаткові відпустки, передбачені законодавством України.
8. Порядок надання щорічних відпусток:
8.1. Стаж роботи, що дає право на одержання щорічної відпустки.
8.2. Порядок надання щорічних відпусток у перший рік роботи.
8.3. Порядок надання щорічних відпусток у наступні роки роботи.

Запитання для самоконтролю
1. Чи можна вважати безспірним вживання терміну «час відпочинку» до усього часового проміжку, що лежить поза робочим часом?
2. Якщо перерва для відпочинку і харчування становить половину її максимальної тривалості, а робочий день розпочи¬нається о 9 год, то о котрій годині повинна починатися друга половина робочого дня?
3. Перерви для годування дитини — це час відпочинку чи робочий час? Обґрунтуйте.
4. Які ж дні відповідно до ст. 73 КЗпП України вважають¬ся неробочими?
5. Чи робота на умовах неповного робочого часу впливає на тривалість відпустки?
6. Чи не виключають статті 47 і 116 КЗпП України прави¬ло ч. 2 ст. 81 цього самого Кодексу?
7. Якщо робочий рік працівника розпочався з 17 жовтня, то коли він отримає першу щорічну основну відпустку повної три¬валості? Складіть проект наказу на відпустку.

Розв’язати задачі
1. Через постійні перебої у постачанні електроенергії директор взуттєвої фабрики видав наказ про перенесення одного вихідного дня з суботи на середу. Працівниця Шеремета не пого- дилася з рішенням керівника, оскільки вважала, що це порушує її трудові права. Влаштовуючись на роботу, вона погоджувалася працювати з двома вихідними днями (субота і неділя). З перенесенням вихідного дня на інший день вона не згодна. Крім того, Шеремета вважала, що так зменшується фактична тривалість її часу відпочинку. Працівниця звернулася за правовою допомо- гою до юридичної консультації.
Дайте працівниці обґрунтовану правову консультацію. Чи є за умовами задачі порушення законодавства?
2. За результатами перевірки діяльності театру винесено припис про порушення трудового законодавства. Одним із виявлених порушень було одноосібне встановлення дирекцією театру вихідного дня для усіх працівників у четвер.
Який порядок встановлення вихідних днів на підприємствах, що обслуговують населення? Чи є за умовами задачі порушення закону?
3. Робітник АТ «Електрон» Пилипів згідно з наказом керівника підприємства залучався до роботи у вихідні дні. Керівник запропонував йому взяти відгули у будь-які робочі дні. Пилипів від відгулів відмовився і зажадав за роботу у вихідні дні подвійної оплати. Замість цього керівник видав наказ, за яким надав робітнику додаткові вихідні дні 16, 19 та 20 липня. Останній звернувся до комісії по трудових спорах із заявою про ви- плату йому подвійної оплати праці за роботу у вихідні дні.
Яке рішення має ухвалити комісія по трудових спорах?
4. Державний інспектор праці, провівши перевірку дотримання трудового законодавства на підприємстві «Гряда», зобов’язав керівника цього підприємства надати працівниці Якименко, матері річної дитини, перерву для годування дитини, а працівнику Калинюку перерву для обігріву, оскільки той працює в неопалювальному приміщенні. Крім того, своїм приписом державний інспектор заборонив залучати жінок, які мають дітей віком до 14 років, до роботи у вихідні дні.
Керівник не погодився з приписом, оскільки вважав, що Якименко і Калинюк не просили надати їм такі перерви. Жінки ж, які мали дітей, самі наполягали на залученні їх до роботи у вихідні дні, про що свідчать подані ними письмові заяви. За роз’ясненням керівник звернувся до юрисконсульта підприємства.
Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
5. 10 січня 2001 р. Глушко влаштувався на роботу електриком. 30 січня він був звільнений як такий, що не витримав випробування, але через один місяць рішенням суду поновлений на роботі з оплатою за вимушений прогул. З 1 по 15 квітня через травму, яку він отримав, перебуваючи у нетверезому стані, Глушко не працював. Допомога по соціальному страхуванню йому не виплачува- лася. 20 травня цього самого року за хуліганство Глушко був засуджений судом до одного року виправних робіт за місцем праці.
Чи має Глушко право на щорічну основну відпустку? Обґрун¬туйте відповідь з посиланням на законодавство.
6. У зв’язку зі скороченням обсягу роботи керівництво університету запропонувала друкарці Горощук перейти на роботу з неповним робочим часом. Остання погодилася і продовжила працювати три дні на тиждень. Ознайомившись із наказом про надання їй щорічної відпустки, Горощук виявила, що тривалість її відпустки скоротилася з 30 календарних днів до 23. Начальник відділу кадрів пояснив друкарці, що після переходу на неповний робочий час вона не має права на додаткову відпустку за ненор-мований робочий день, як раніше. Горощук звернулася до адво¬ката за роз’ясненням.
Виступіть у ролі адвоката та дайте мотивовану відповідь.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Перенесення щорічної відпустки за ініціативою праців¬ника, роботодавця та в інших випадках, передбачених За¬коном України «Про відпустки».
2. Порядок поділу щорічної відпустки на частини.
3. Відкликання працівника з щорічної відпустки.
4. Поняття, види та особливості додаткових відпусток у зв’язку з навчанням.
5. Творча відпустка: поняття, особливості та порядок надан¬ня.
6. Правове регулювання соціальних відпусток:
6.1. Поняття, види та особливості соціальних відпусток.
6.2. Порядок надання відпустки з вагітності та пологів.
6.3. Порядок надання відпустки з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
6.4. Порядок надання відпустки для батьків, що мають дітей.
7. Правове регулювання відпусток без збереження заробітної плати:
7.1. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати у випадках, передбачених законодавством.
7.2. Порядок надання відпустки без збереження заробітної плати за угодою сторін трудового договору.
8. Оплата відпусток. Грошова компенсація за невикористані щорічні відпустки.

Запитання для самоконтролю
1. Чи усі відпустки є часом відпочинку?
2. Як надається і оплачується відпустка на роботі за сумісництвом?
3. Чи має одинока мати, яка сама виховує сімнадця¬тирічну дитину, право на одержання соціальної відпустки, що встановлюється для батьків, які мають дітей?
4. Чи компенсується (якщо так, то у якій формі) ненадана додаткова відпустка у зв’язку з навчанням?
5. Визначте кількість днів відпустки і складіть наказ на відпустку інженеру Карапіш, яка працює на умовах ненормова-ного робочого дня, має двох дітей (чотирьох і семи років) і при цьому за угодою сторін виходить на роботу лише три дні на тиждень.

Розв’язати задачі
1. Спеціаліст відділу звернень громадян місцевої державної адміністрації, який пропрацював шість місяців, звернувся із заявою про надання йому щорічної відпустки. У відділі кадрів йому порахували відпустку мінімальної тривалості згідно з Законом України «Про державну службу». Спеціаліст не погодився з таким рішенням, пояснивши, що він до цього працював 13 років юристом в обласній раді, а отже, має право ще на додаткову відпустку за стаж державного службовця.
Якої тривалості повинна бути надана спеціалісту відділу звер¬нень громадян щорічна відпустка?
2. У жовтні столяр Львівського ТзОВ «Карпати» Васильків відповідно до наказу директора одержав 10-денну відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами. Відпустка була надана з умовою, що Васильків відпрацює її у позаробочий час. За домовленістю з директором він відпрацьовував відпустку після робочої зміни та у вихідні дні. 24 серпня він також працював у рахунок відпустки. 28 серпня Васильків звернувся до бухгалтерії ТзОВ з вимогою оплатити йому робочий день 24 серпня як святковий, а всі інші дні, коли він працював після робочої зміни, як надурочні години.
Чи законна вимога Васильківа? Як у законодавстві врегульо¬вано ці питання?
3. Мати двох дітей, одна з яких є інвалідом з дитинства, звернулася до керівника фабрики про надання їй соціальної додаткової відпустки, що встановлена для працівників, які мають дітей. Свої вимоги вона обґрунтовувала тим, що, працюючи на фабриці 3 1996 р., не знала про право на таку відпустку і вперше скориста- лася нею лише у 2002 р. Починаючи з 2004 р., одержувала цю відпустку регулярно. У заяві працівниця просила надати їй 14 ка¬лендарних днів відпустки за 2008 р. та виплатити їй компенсацію за невикористані відпустки у попередні роки роботи.
Керівник відмовився задовольнити вимоги працівниці, ос¬кільки на момент її звернення одній з дітей виповнилося 16 ро¬ків. Не погодившись із такою відповіддю, вона подала позов до суду.
Чи законні вимоги працівниці? Яке рішення повинен ухвали¬ти суд?
4. Власов працював водієм 10-тонної вантажівки з 20 лютого 2008 р. У березні та травні 2008 р. він за власним бажанням перебував у відпустці без збереження заробітної плати, відповідно 10 і 15 днів. У зв’язку зі спадом виробництва за наказом керівника підприємства йому була надана відпустка без збереження заробітної плати з 1 червня по 20 серпня 2008 р.
Коли у Власова виникає право на щорічну відпустку повної тривалості?
5. Працівнику Бекетову належить щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів. Він звернувся до директора підприємства з заявою про збільшення йому тривалості відпустки, оскільки вважав, що має крім того право на додаткові відпустки — 32 календарні дні за шкідливі умови праці, 6 календар- них днів за ненормований робочий час, 5 календарних днів соціальної відпустки, як батько двох дітей віком 7 і 14 років. Крім того, йому відмовили у наданні у цьому році 20-денної відпустки для складання іспитів в університеті і він був вимуше- ний використовувати для цього свої вихідні дні.
Чи законні вимоги Бекетова?

Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст. 141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971. — № 50. — Ст. 375; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv/print1362226501424335.
3. Закон України від 16 грудня 1993 року “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст.490; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3723-12/conv.
4. Закон України від 17 листопада 1992 року «Про статус народного депутата України» // Відомості Верховної Ради України. — 1993. – № 3. – Ст. 17; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2790-12/conv.
5. Закон України від 15 листопада 1996 року «Про відпустки» // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 2. — Ст. 4; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/504/96-вр/conv.
6. Кримінальний кодекс України від (ст. 57) від 5 квітня 2001 року // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv/print1417165200838512.
7. Кримінально виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року (ст. 42) // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1129-15/conv/print1417165200838512.
8. Закон України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів” // Відомості Верховної Ради. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст.529; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2453-17/conv.
9. Закон України від 17 травня 2012 року “Про правила етичної поведінки” // Офіційний вісник. –2012. – № 45. – Ст. 94; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4722-17.
10. Закон України 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” // Офіційний вісник України. — 2014. – № 87. – Ст. 2471; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1697-18/conv/print1406209206513336.
11. Закон України від 10 грудня 2015 року “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. – 2016. – № 4. – Ст. 43; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/889-19/conv.
12. Постанова Верховної Ради України від 15 листопада 1996 року № 505/96-ВР «Про порядок введення в дію Закону України «Про відпустки» // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 2. — Ст. 5; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/505/96-вр/conv.
13. Постанова Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 37. — Ст. 283; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/379/95-вр/conv.
14. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1994 року № 250 «Про порядок і умови надання державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування додаткових оплачуваних відпусток» // Урядовий кур’єр. — 1994. — № 68; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/250-94-п/conv.
15. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 “Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 14. — Ст. 18; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/278-97-п/conv.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 “Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 16. — Ст. 73; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/346-97-п/conv.
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 570 “Про затвердження Списку робіт, професій і посад працівників лісової промисловості та лісового господарства, державних заповідників, національних парків, що мають лісові площі, лісомисливських господарств, постійних лісозаготівельних і лісогосподарських підрозділів інших підприємств, а також лісництв, яким надається щорічна основна відпустка тривалістю 28 календарних днів, і Порядку його застосування” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 24. — Ст. 78; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/570-97-п/conv.
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 року № 634 “Про затвердження Порядку, тривалості та умов надання щорічних відпусток працівникам, які навчаються у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, де навчальний процес має свої особливості” // Офіційний вісник України. — 1997. — № 27. — Ст. 52; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/634-97-п/conv.
19. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 “Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1290-97-п/conv.
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 19 січня 1998 року № 45 “Про затвердження умов, тривалості, порядку надання та оплати творчих відпусток” // Офіційний вісник України. — 1998. — № 3. — Ст. 105; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/45-98-п/conv.
21. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 10 жовтня 1997 року № 7 “Про затвердження Рекомендацій щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=542695.
22. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 30 січня 1998 року № 16 “Про затвердження Порядків застосування Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці” // Офіційний вісник України. — 1998. — № 5. — Ст. 191; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=251316; http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0058-98.
23. Наказ Міністерства транспорту України від 2 квітня 2002 року № 219 “Про затвердження Правил визначення робочого часу та часу відпочинку екіпажів повітряних суден цивільної авіації України” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0390-02/conv.
24. Наказ Міністерства транспорту та зв’язку України 7 червня 2010 року № 340 “Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0811-10/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?code=z0811-10.
25. Наказ Міністерства інфраструктури України від 29 лютого 2012 року № 135 “Про затвердження Положення про робочий час та час відпочинку плаваючого складу морського і річкового транспорту України” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0445-12/conv.
26. Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 6 грудня 2004 року № 217 “Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв трамвая і тролейбуса” // http://zakon.nau.ua/doc/?code=z1596-04.
27. Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 15 лютого 2001 року № 10-171 “Щодо роз’яснень порядку застосування деяких норм Закону “Про відпустки” // http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=542762.
28. Роз’яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 12 лютого 1997 року № 10/2-493 «Щодо практичного застосування частини першої статті 5 та ча¬стини четвертої статті 24 Закону України «Про відпустки» // http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1152.877.0.
29. Наказ Держкомпраці СРСР від 20 липня 1984 року № 123 “Про затвердження Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0213400-84/conv.
30. Обязательное постановление НКТ СССР от 11 декабря 1929 г. «Правила о работе на открытом воздухе в холодное время года» // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0001400-29/conv.
31. Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгрузочных работах (Правила про умови праці вантажників при навантажувально-розвантажувальних роботах), утверждены НКТ СССР 20 сентября 1931 г. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0254400-31/conv.
32. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99.

Література до теми:
1. Бурак В. Я. Єдність і диференціація правового регулювання трудо¬вих відносин робочого часу, часу відпочинку і заробітної плати на підприємстві: Автореф. дис канд. юрид. наук. — К., 1999. — 18 с.
2. Венедиктов В. С, Бенедиктова В. М. Рабочее время и время от¬дыха по действующему законодательству о труде Украины: Учеб. пособие. — Харьков: Ун-т внутр. дел, 1998. — 51 с.
3. Гаращенко Л. Регулювання відпусток в конвенціях МОП та нор¬мативних актах країн Європи // Право України. — 1999. — № 10. — С. 90.
4. Гордієнко М. І. Окремі проблеми правового регулювання робочо¬го часу та часу відпочинку // Кодифікація трудового законодав¬ства України: стан і перспективи. — К., 2000. — С. 123-126.
5. Гончарова Г., Жернаков В., Прилипко С. Спірні питання застосу¬вання ст. 26 Закону «Про відпустки» // Право України. — 1999. — № 9. — С. 43.
6. Гуцу С. Ф. Правове регулювання відпусток цільового призначен¬ня : автореф. дис…. канд. юрид. наук : 12.00.05 / С. Ф. Гуцу; X., Нац. ун-т внутр. справ. — X., 2007. — 20 с.
7. Зубковсъкий В. Компенсація за невикористану відпустку // Пра¬во України. — 1999. — № 2. — С. 103.
8. Красюк Т. В. Правове регулювання робочого часу та часу відпо¬чинку науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів III та IV рівнів акредитації : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.05 / Т. В. Красюк ; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. — X., 2008. — 20 с.
9. Лобанов О. В. Додаткова відпустка за ненормований робочий день в умовах неповного робочого часу // Податки та бухгал¬терський облік. — 2002. — № 73 (527). — С. 20-21.
10. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. — 2-ге вид., допов. та переробл. — К.: А.С.К., 2001. — 1072 с.
11. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / Б. С. Стичинський, І. В. Зуб, В. Г. Ротань. – К.: А.С.К.., 2005. – 736 с. // http://studrada.com.ua/content/науковопрактичний-коментар-до-законодавства-україни-про-працю-ів-зуб-вг-ротань-2005р
12. Поляков Б. Робочий час і час відпочинку у виробничих кооперативах: соціологічно-правові питання // Радянське право. — 1990. — № 10.
13. Ситницька О. А. Юридичні гарантії права на працю та права на відпочинок за трудовим законодавством України : автореф. дис. • •• канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. А. Ситницька ; Львів, нац. Ун-т ім. І. Франка. Л., 2009. — 16 с.
14. Хохрякова О. С. Комментарий законодательства об отпусках. — М, 1994.
15. Ярхо А. В. Время отдыха. — М: Профиздат, 1980.

Тема практичного заняття № 7
Правове регулювання оплати праці

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання:
1. Поняття та ознаки заробітної плати за трудовим правом.
2. Структура заробітної плати.
3. Заохочувальні та компенсаційні виплати.
4. Джерела коштів на оплату праці.
5. Сфера державного регулювання оплати праці. Правові га¬рантії працівників на оплату праці.
6. Мінімальна заробітна плата як державна гарантія оплати найманої праці.
7. Порядок обчислення середньої заробітної плати.
8. Індексація заробітної плати.
9. Тарифна система оплати праці.
10. Тарифна сітка та її елементи.
11. Безтарифні системи оплати праці.

Запитання для самоконтролю:
1. Подумайте над термінами «оплата праці» і «заробітна плата». Як еони між собою співвідносяться? Зверніть увагу на назву Закону «Про оплату праці» та назву його першої статті.
2. Компенсація відрядження — це зарплата? Порівняйте ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 2 Закону «Про оплату праці».
3. До яких осіб, що перебувають у трудових відносинах, не застосовуються норми Закону «Про оплату праці»?
4. Яка різниця між доплатами і надбавками? Чи можуть доплати і надбавки встановлюватися локальними актами?
5. Існує поняття «тринадцята зарплата». Може, є і «чо¬тирнадцята», «п’ятнадцята» тощо?
6. Чи є мінімальна заробітна плата гарантією виплати, наприклад, фермеру? А слідчому міліції? (Див. ч. 2 ст. 95 КЗпП)
7. Як оплачується праця в надурочний час?
8. Що означає і яке юридичне значення має поняття «се¬редній заробіток»? Яка різниця між «середнім заробітком» і «середньою зарплатою»?
9. Чи можна вважати, що вихідна допомога під час звільнення з роботи є зарплатою?
Розв’язати задачі:
1. Інженер Карп уклав трудовий договір з виробничим кооперативом для організації і керівництва поточними роботами з ремонту обладнання. Правлінням кооперативу йому був встановлений посадовий оклад у розмірі 950 грн. У травні та червні зарплати він не отримав, а в липні, посилаючись на погані справи з фінансами, кооператив видав Карпу 1500 грн заробітної плати. 1 серпня Карп звільнився за власним бажанням і пред’явив вимогу оплатити йому недодану суму. Юрисконсульт кооперативу пояснив Карпу різницю між державним підприємством і кооперативом, який оплачує працю працівників залежно від суми прибутку, вказавши при цьому, що члени кооперативу не отримують зарплати вже більше півроку.
Чи погоджуєтесь ви з поясненнями юрисконсульта? Чи закон¬ні вимоги Карпа? Проаналізуйте ситуацію і дайте обґрунтовану відповідь.
2. Наказом від 10 вересня 2012 р. Козловський був призначений на посаду вагаря товарної станції. Зарплата ж йому нараховувалася із розрахунку окладу комірника, що був нижчий на 100 грн. від окладу вагаря.
Козловський вимагав від адміністрації виплатити різницю в окладах.
Адміністрація відмовила у задоволенні його вимог, посилаючись на те, що Козловському було відомо при вступі на роботу про умови оплати праці. Він приймався на роботу вагаря, але зарплату повинен був отримувати комірника.
На підставі якого окладу повинна оплачуватися праця Козловського?
3. За штатним розкладом (схемою посадових окладів) оклад товарознавця на фабриці визначається «вилкою» від 1520 грн. до 1620 грн. Беручи на цю посаду Фазіва, керівник встановив йому посадовий оклад у розмірі 1530 грн. Попрацювавши 6 місяців і довідавшись, що його робота може оплачуватися значно вище, Фазів зажадав підвищення заробітної плати, посилаючись, зок¬рема, на те, що з роботою він справляється успішно, зауважень і дисциплінарних стягнень щодо нього немає.
Чи можуть змінюватися і в якому порядку посадові оклади?
4. Проців звільнився з роботи за власним бажанням у зв’язку з переїздом до іншої місцевості. На його неодноразові прохання провести з ним кінцевий розрахунок роботодавець відповідав обіцянками, але розрахунку не здійснював, посилаючись, зокрема, на заборгованість Проціва за проживання в гуртожитку.
Ставши до роботи на іншому підприємстві, Проців звернувся до суду з позовом зобов’язати попереднього роботодавця провес¬ти з ним розрахунок і виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку.
Чи законні вимоги Проціва? У якому порядку може бути стяг¬нута заборгованість за проживання в гуртожитку?
5. Столяр Масний звернувся до директора заводу із заявою про надання йому з 1 липня 2011 р. чергової щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні. При визначенні розміру оплати відпустки виявилося, що Масний за п’ятиденного робочого тижня працював з 1 липня 2010 р. по 31 грудня 2010 р. — по три дні на тиждень, аз1 січня по 16 лютого 2011 р. — перебував у відпустці без збереження заробітної плати за згодою сторін. Починаючи з 17 лютого по 31 березня 2011 р. він працював неповний робочий тиждень (по 4 год. щоденно), аз1квітня по 31 червня 2011 р., працював повний робочий день. Сумарний його заробіток за розрахунковий період становив 3090 грн. Визначте розмір оплати відпустки столяра Масного.

ЗАНЯТТЯ 2
Теоретичні запитання:
1. Погодинна система оплати праці.
2. Відрядна система оплати праці.
3. Форми виплати заробітної плати.
4. Строки виплати заробітної плати.
5. Обмеження утримань із заробітної плати.
6. Гарантійні виплати за трудовим правом.
7. Компенсаційні виплати за трудовим правом.
8. Договірне регулювання оплати праці.
9. Колективно-договірне регулювання оплати праці.
10. Правові умови укладення та чинності тарифних угод.
11. Індивідуально-договірне регулювання оплати праці:
а) оплата праці за контрактом;
б) оплата праці за сумісництвом;
в) оплата праці під час тимчасового заступництва;
г) особливості правового регулювання оплати праці керівників, спеціалістів, службовців.
Запитання для самоконтролю:
1. Чи не суперечать положення так званих трудових угод щодо оплати робіт після їхнього закінчення ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці»?
2. Яка різниця між системами і формами оплати праці?
3. Чи можна здійснювати виплату заробітної плати на території України в іноземній валюті?
4. Назвіть умови виплати заробітної плати натурою.
5. Чи буде порушенням трудового законодавства виплата заробітної плати один раз на місяць?
6. Як, на вашу думку, повинна оплачуватися робота працівника, який водночас навчається на денному відділенні навчального закладу?
7. Яким вимогам повинні відповідати положення колективних договорів щодо форм та систем оплати праці працівників?
8. Чи мають право сторони колективного договору вста¬новлювати тарифні ставки у розмірі нижчому, ніж це передба¬чено генеральною угодою? Чи застосовуються у цьому випадку правила ч. 4 ст. 97 КЗпП України та ст. 22 Закону України «Про оплату праці»?
Розв’язати задачі
1. Санітарка фельдшерського пункту Дмитрук звернулася до виборного органу первинної профспілкової організації установи із проханням захистити її право на додаткову оплату за суміщення професій. У заяві вона пояснила, що, крім своєї роботи, впро¬довж зимового періоду виконувала також обов’язки кочегара, за¬безпечуючи пічне опалення, яким обладнане приміщення, а тому просила виплатити їй за листопад-квітень 50 % зарплати кочега¬ра. Представник роботодавця на засіданні виборного органу пер¬винної профспілкової організації заперечував проти такої опла¬ти, мотивуючи тим, що Дмитрук виконувала роботу кочегара з власної ініціативи, у вільний від роботи час. Адміністрація цю роботу їй не доручала. Крім того, з’ясувалося, що Дмитрук працює санітаркою фельдшерського пункту за сумісництвом, а ос¬новна її робота — медсестра санаторію «Карпати».
Проаналізуйте ситуацію. Як оплачується робота за суміс¬ництвом та в разі суміщення професій і посад?
2. Головний бухгалтер державного підприємства Жовнір працював за сумісництвом головним бухгалтером приватного підприємства «Зоря». У наказі про прийняття на роботу за сумісництвом було вказано, що оплата здійснюватиметься за фактично відпрацьований час, у розмірі, який не перевищує половини окладу головного бухгалтера.
Пропрацювавши два місяці на підприємстві «Зоря», Жовнір переконався, що він фактично виконує всю роботу головного бухгалтера. У зв’язку з цим працівник звернувся до роботодавця із вимогою виплачувати йому повністю заробітну плату головно¬го бухгалтера. Роботодавець відмовився задовольнити вимоги Жовніра, мотивуючи тим, що оплата головного бухгалтера здійснюється за почасовими ставками, а тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день.
Проаналізуйте ситуацію та сформулюйте обґрунтовану відповідь.
3. Через відсутність готівки і невиплату у зв’язку з цим більше двох місяців зарплати працівникам виборний орган первинної профспілкової організації лікеро-горілчаного заводу звернувся до роботодавця із пропозицією здійснити виплату заробітної плати в натуральній формі, продукцією заводу.
Роботодавець не заперечував проти цього, враховуючи, що ана¬логічна практика існує на багатьох підприємствах. Але при цьому він наполягав на укладенні додаткової угоди до колективного до¬говору з виборним органом первинної профспілкової організації, якою б передбачалися умови і порядок розрахунків із працівника¬ми продукцією заводу замість зарплати грошовими знаками.
Не дочекавшись укладення такої угоди, бухгалтерія заводу провела розрахунки і доручила відділу зберігання готової про¬дукції видати всім працівникам в порядку авансу по 20 пляшок горілки з подальшим перерахуванням при кінцевих розрахун¬ках на кінець місяця.
Чи дозволяється здійснювати виплату заробітної плати виго¬товленою продукцією?
Обґрунтуйте ваш висновок.
4. Сенів працювала на посаді контролера-касира II категорії і займалася реалізацією товару. Із січня по жовтень 2012 р. вона отримувала заробітну плату у розмірі 920 грн, щомісяця, що підтверджено платіжними документами. Такий розмір заробіт¬ної плати роботодавець пояснював тим, що за умовами колектив¬ного договору робота працівників роздрібної мережі оплачується за відрядною системою, а Сенів не виконувала норми виробітку.
Вважаючи таке пояснення необґрунтованим, Сенів звернула¬ся до КТС з вимогою оплатити їй роботу не нижче мінімальної заробітної плати.
Вирішіть спір.

Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст.141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Конвенція про захист заробітної плати № 95 від 1 липня 1949 року // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_146/conv.
3. Конвенція про основні цілі та норми соціальної політики № 117 від 23 квітня 1964 року // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/993_016.
4. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1971. — № 50; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
5. Закон України від 24 березня 1995 року “Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — Ст. 21; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80/conv.
6. Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 25 квітня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №2. — Ст. 2; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1282-12/conv.
7. Закон України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 48. — Ст. 409; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2017-14/conv.
8. Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. — 2000. — № 49. — Ст. 422; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2050-14.
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою» від 3 квітня 1993 р. № 244 // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/244-93-%D0%BF.
10. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 “Про роботу за сумісництвом працівників державних державних підприємств, установ і організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/245-93-%D0%BF.
11. Постанова Кабінету Міністрів України «Про збільшення частки тарифів у заробітній платі працівників виробничих галузей народного господарства» від 4 липня 1994 р. // Людина і праця. — 1994. — № 9-10; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/449-94-%D0%BF.
12. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” // Збірник постанов Уряду України. — 1995. — № 4. — Ст. 111; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF.
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів» від 5 травня 1997 р. № 428 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 19. — С. 94; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/428-97-%D0%BF.
9. Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці працівників підприємств та організацій, що дотуються з бюджету» від 31 серпня 1997 р. № 948 // Офіційний вісник України. — 1997. — № 36. — С. 6; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/948-97-%D0%BF.
10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання інших професій з відривом від виробництва» від 28 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. — 1997. — № 28. — Ст. 65; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/695-97-%D0%BF.
11. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 березня 1998 р. № 255 “Про гарантії та компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/255-98-%D0%BF.
12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об’єднань державних підприємств» від 19 травня 1999 р. № 859 // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/859-99-%D0%BF.
13. Постанова Кабінету Міністрів України «Про оплату праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих га¬лузей бюджетної сфери» від 30 серпня 2002 р. № 1298 //Офіцій¬ний вісник України. — 2002. — № 36. — Ст. 1699; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1298-2002-%D0%BF.
14. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17 липня 2003 р. № 1078; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1078-2003-%D0%BF.
17. Постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 9 березня 2006 р. № 268; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/268-2006-%D0%BF.
18. Постанова Кабінету Міністрів України «Про запровадження тарифних коефіцієнтів Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, передбачених за II етапом» від 3 травня 2007 р. № 682 // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/682-2007-%D0%BF.
19. Постанова Кабінету Міністрів України «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів» від 2 лютого 2011 р. № 98 // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/98-2011-%D0%BF.
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2012 р. № 676 “Деякі питання оплати праці працівників митної служби” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/676-2012-%D0%BF/paran30#n30.
21. Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року № 43 “Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0076-93.
22. Рекомендації щодо визначення заробітної плати працюючих в залежності від особистого внеску працівника в кінцеві результати роботи підприємства, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 31 березня 1999 р. № 44 // http://www.uazakon.com/document/spart60/inx60537.htm.
23. Наказ Міністерства юстиції України від 7 березня 2013 року № 396/5 “Про затвердження Інструкції про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0387-13.
24. Постановление Комитета СССР по труду и социальным вопросам и Секретариата ВЦСПС № 313/14-9 «Об оплате труда работников охраны в ночное время» от 6 августа 1990 г. // http://www.kadrovik-praktik.ru/documents_kp/OPlate3.php.
25. Разъяснение Госкомсовмина СССР по вопросам труда и заработ¬ной платы и Секретариата ВЦСПС «О порядке оплаты временного заместительства» от 29 декабря 1965 г. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0030400-65.
26. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїнськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2008-2009 роки, укладена 15 квітня 2008 р. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/n0002120-08.
27. Роз’яснення Міністерства праці і Міністерства фінансів «Про застосування п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати» від 15 березня 1995 р. // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN41464.html.
28. Лист Державного Департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю «Щодо оплати та оформлення трудових відносин між роботодавцем та особою, яка поєднує роботу з навчанням на денному відділенні навчального закладу» від 8 серпня 2002 р. № 010-778 // http://ua-info.biz/legal/baseve/ua-cmpoyr.htm/
29. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0013700-99.
Література до теми:
1. Божко В. М. Колективно-договірне регулювання заробітної пла¬ти: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 2002.
2. Бондар Я., Роман Г. Динаміка перманентної проблеми (Політич¬на складова реформування заробітної плати: соціальний діалог чи класова боротьба?) // Профспілки України — 2002. — № 5.

3. Бурак В. Я. Єдність і диференціація правового регулювання тру¬дових відносин робочого часу і часу відпочинку і заробітна плата на підприємствах: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1999.
4. Гетьманцева Н. Співвідношення централізованого і локального методів правового регулювання оплати праці // Право Ук¬раїни. — 1997. — № 12.
5. Глянцев В. Споры об оплате труда по вопросах премирования // Законность. — 1993. — № 1.
6. Дей М. Основні питання стимулювання трудової активності в Ук¬раїні // Підприємництво, господарство і право. — 2004. — № 6.
7. Елисеенкова М. Н., Шкловер Я. И. Заработная плата рабочих и служащих. — М.: Юрид. лит., 1976.
8. Жуков Д. Минимальная заработная плата в тарифной системе // Человек и труд. — 1993. — № 7.
9. Каринский С. С, Фрадкин Е. Б. Законодательство об охране зара¬ботной платы. — М.: Юрид. лит, 1976.
10. Колот А. М. Оплата праці на підприємстві: організація та удос¬коналення. — К., 1997.
11. Копайгора І. Правове регулювання заробітної плати у соціаліс¬тичних кодексах про працю в Україні // Підприємництво, госпо¬дарство і право. — 2004. — № 5.
12. Кучма М. И. Условия оплаты труда на предприятии. — М.: Юрид. лит., 1979.
13. Кучма М. И., Хлыстова Е. А. Гарантии и компенсации. — М., 1982.
14. Лаптій І. Оплата праці як соціально-економічна та правова ка¬тегорія // Право України. — 2005. — № 1.
15. Лившиц Р. 3. Заработная плата в СССР: Правовое исследова¬ние. — М., 1972.
16. Мазур В. Оплату праці — до світового рівня // Профспілки Ук¬раїни. — 2002. — № 2.
17. Мартемьяков В. С, Скачкова Г. С. Заработная и заработанная плата // Советское государство и право. — 1988. — № 3.
18. Осовий Г. Заробітна плата як дзеркало чесноти держави, поряд¬ності роботодавців і сили профспілок // Профспілки України. — 2002. — № 5.
19. Парпан Т. В. Оплата праці — як істотна умова трудового догово¬ру // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Украї¬ні: Матеріали IX регіональної науково-практичної конферен¬ції. — Львів, 2003.
20. Ростова Л., Жулан І. Оплата праці: точка зору професіоналів // Профспілки України. — 2003. — № 6.
21. Рудяк Ю. Удержания из заработной платы: налоги, сборы, взно¬сы, взыскания. — X.: Изд. Дом «Фактор», 2003.
22. Тимофеев В. О. Соціально-економічні умови та принципи дер¬жавного реформування організації заробітної плати //Людина і праця. — 1995. — № 2-3.
23. Труд и заработная плата на предприятии / Сост. Юровский Б. С. и др. — X., 1997.
24. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. / А. С. Ба-баскін та ін. / Заг. ред. Н. М. Хуторян. — К.: A.C.К., 2004.
25. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / За ред. П. Д. Пилипенка. — З-те вид., перероб. і доп. — К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2007.
26. Уманський О. М. Організація оплати праці: реформа чи удоско¬налення? // Людина і праця. — 1994. — № 9-10.
27. Фурик І. Я. Мотиваційна роль заробітної плати у трудових пра¬вовідносинах // Вісник Львівського ун-ту: Серія юрид. — Львів, 2002. — № 37.
28. Чуча С. Ю. Гарантии получения заработной платы при несостоя¬тельности работодателя // Государство и право. — 2002. — № 11.

Тема практичного заняття № 8
Трудова дисципліна. Дисциплінарна відповідальність

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання
1. Трудова дисципліна та її значення в умовах переходу до ринкової економіки.
2. Трудова дисципліна:
2.1. як елемент трудових правовідносин;
2.2. як інститут трудового права;
2.3. як принцип трудового права;
2.4. як фактична поведінка учасників трудових правовідносин.
3. Правові методи забезпечення трудової дисципліни.
4. Внутрішній трудовий розпорядок на підприємствах в ус¬тановах та організаціях.
5. Нормативні акти, які забезпечують регулювання внут¬рішнього трудового розпорядку.
6. Правила внутрішнього трудового розпорядку: їх види та загальна характеристика.
7. Заходи заохочення як метод забезпечення трудової дис¬ципліни:
7.1. Поняття та види заохочень.
7.2. Порядок застосування заохочень.
8. Юридична відповідальність як метод забезпечення трудо¬вої дисципліни.
9. Поняття дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.
10. Підстави дисциплінарної відповідальності працівників.
11. Види дисциплінарної відповідальності за трудовим правом.
12. Загальна дисциплінарна відповідальність працівників.
13. Види дисциплінарних стягнень у сфері загальної дисцип¬лінарної відповідальності.
14. Загальні правила застосування дисциплінарних стягнень за трудовим правом.

Запитання для самоконтролю
1. Подумайте над термінами “трудова дисципліна” і “дисципліна праці”. Чи тотожні ці поняття? Чому для назви гла¬ви 10 КЗпП України законодавець обрав перший, а не другий?
2. Чи правильно вважають, що трудову дисципліну можна порушувати і при цьому не бути покараним?
3. У чому, на вашу думку, проявляється на підприємствах “обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни” (ст. 140 КЗпП України)?
4. Якщо “трудовий розпорядок на підприємствах, в уста¬новах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовим колекти¬вом на основі типових правил” (ст. 142 КЗпП України), то для чого існують галузеві правила?
5. Чи можуть правила Львівського національного універси¬тету називатися “Правила внутрішнього розпорядку”, тобто без слова “трудового”?
6. Чи може декан юридичного факультету оголосити “дога¬ну” студенту 3 курсу? А лаборанту кафедри?
7. Чи факт затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку трудовим колективом не є порушенням права влас¬ника щодо найму робочої сили і права розпорядження нею в межах, визначених законом?
8. Чи відрізняються між собою заходи дисциплінарного впли¬ву та заходи дисциплінарної відповідальності? Обґрунтуйте.
9. Чим пояснити, що при звільненні за пунктами 2 і 3 ст. 41 КЗпП України не можна застосувати правила ст. 148 КЗпП України?

Розв’язати задачі
1. Начальник цеху автомобільного заводу (м. Луцьк) оголо¬сив сувору догану чотирьом працівникам за те, що вони не відвідують організованих для них курсів підвищення ква¬ліфікації та погано вивчають рекомендований матеріал. Обов’яз¬ковість навчання начальник цеху мотивував тим, що завод отри¬мує нове устаткування, а працівники з ним мало знайомі.
У КТС, куди звернулися працівники із заявою про зняття дис¬циплінарного стягнення, з’ясувалося, що у цеху, де вони працю¬ють, відбуваються ремонтні роботи, а тому більшість робітників, зокрема і вони, перебувають у відпустках без збереження за¬робітної плати. Оскільки ніхто з ними не узгоджував необхідність навчання на курсах, матеріал, що там подають, їм знайомий та беручи до уваги, що відвідування курсів не оплачується, вони просили зняти дисциплінарні стягнення і зобов’язати начальни¬ка цеху вибачитися перед ними.
Обґрунтуйте рішення КТС.
2. Працівник Бузької райспоживспілки Андрущак 19 травня 2011 р. був звільнений з роботи за п. 3 ст. 40 КЗпП України з формулюванням у трудовій книжці “за неналежне ставлення до своїх службових обов’язків”.
Під час розгляду справи судом було встановлено, що за період роботи позивача у Бузькій райспоживспілці до нього тричі засто¬совувалися дисциплінарні стягнення: зокрема, 7 травня 2009 р. оголошено сувору догану, 19 листопада 2010 р. він був переведе¬ний на нижчеоплачувану посаду без зазначення терміну переве¬дення, а 29 березня 2011 р. його суворо попередили. Причиною, що стала підставою для звільнення Андрущака 19 травня, стала відмова останнього відвезти голову райспоживспілки на семінар до Львова. Службова машина голови напередодні зламалася, а власна машина Андрущака стояла на подвір’ї райспоживспілки. У суді також з’ясувалося, що членом профспілки Андрущак не був, а за використання власного автомобіля у службових цілях йому виплачували щомісячну компенсацію.
Напишіть проект рішення суду у цій справі.
3. Генеральний директор автобази звернувся 15 березня 2011 р. з поданням до профкому дати санкцію на звільнення за п. 8 ст. 40 КЗпП України водія Павліва за крадіжку з гаража однотумбового письмового стола.
На засіданні профкому з’ясувалося, що 18 лютого 2011 р. Павлів взяв стіл з дозволу старшого механіка Мозіля та інженера Лося. Зникнення стола було виявлено після того, як начальник гаража Коваль повернувся 3 березня 2011 р. з відпустки. Оскіль¬ки стіл Павлів повернув, а до справи було долучено висновок ме¬дичної служби гаража про те, що саме 18 лютого 2011 р. Павлів з’явився на роботу у нетверезому стані, профком більшістю в один голос дав санкцію на звільнення його за п. 7 ст. 40 КЗпП України.
Генеральний директор автобази наказом від 20 березня 2011 р. звільнив Павліва за появу на роботі у нетверезому стані, а Мозілю та Лосю оголосив догану за сприяння в крадіжці дер¬жавного майна. Начальника гаража Коваля було суворо попере¬джено і позбавлено надбавки за високі досягнення в праці “через слабку виховну роботу в колективі”.
Дайте правовий аналіз наведеної справи.
4. Вчитель-методист Гулак 18 вересня під час футбольного матчу перебував на трибуні стадіону і під час кожної невдалої атаки улюбленої команди привселюдно лаявся нецензурними словами. Про цей факт стало відомо дирекції школи, де він працював, і 25 вересня йому було оголошено догану “за аморальну поведінку у громадському місці”.
Вважаючи, що з ним повелися незаконно, Гулак 30 вересня написав скаргу до керівника райвідділу освіти і просив зняти дога¬ну, оскільки трудової дисципліни він не порушував.
У результаті тривалої перевірки фактів за скаргою Гулака з’ясувалося, що останній неодноразово з’являвся на уроках у не¬тверезому стані, з дружиною своєю не проживає, сплачує алімен¬ти на двох дітей, нерідко пристає до старшокласниць із залицян¬нями тощо. Все це підтверджувалося поясненнями учнів, вчи¬телів школи та деякими документами.
Після того як Гулак відмовився дати письмове пояснення що¬до зібраних матеріалів, керівник райвідділу освіти 4 листопада ви¬дав наказ про звільнення його з роботи згідно з п. 3 ст. 41 КЗпП України “за систематичне вчинення аморальних проступків у побуті і на роботі, що несумісні з виконанням ним виховних функцій”.
Проаналізуйте наведену ситуацію та спробуйте розібратися в термінах і правильності застосування заходів стягнення.
5. Через сильні снігопади 4-7 листопада 1995 р. значної шкоди було завдано міській комунальній системі та транспортним комунікаціям.
У зв’язку з цим міський голова м. Львова підписав розпоря¬дження “Про незадовільну роботу служб міського господарства та районних адміністрацій”, яким було суворо попереджено та позбавлено премій за листопад керівника управління комуналь¬ного господарства міської ради та секретаря виконкому, головам Залізничної та Шевченківської районних адміністрацій оголо¬шено догану.
Цим самим розпорядженням міський голова зобов’язав фінансово-бухгалтерські служби відрахувати до 50 % посадових окладів працівників, які винні у незадовільній роботі з приби¬рання снігу для покриття збитків лікувальних установ та жи¬телів міста, які отримали травми у дні снігопаду (див. “Високий замок” від 14 листопада 1995 р. № 153).
Дайте правовий аналіз наведеної в газеті ситуації.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Спеціальна дисциплінарна відповідальність працівників та її особливості.
2. Різновиди спеціальної дисциплінарної відповідальності.
3. Особливості дисциплінарної відповідальності проку¬рорсько-слідчих працівників.
4. Дисциплінарна відповідальність суддів.
5. Спеціальна дисциплінарна відповідальність державних службовців та посадових осіб органів місцевого самовря¬дування.
6. Дисциплінарна відповідальність працівників залізнично¬го транспорту.
7. Дисциплінарна відповідальність працівників гірничих підприємств.
8. Дисциплінарна відповідальність працівників митної служби.
Запитання для самоконтролю
1. Чому дисциплінарна відповідальність атестованих працівників органів внутрішніх справ не розглядається як різновид спеціальної дисциплінарної відповідальності?
2. У чому, на вашу думку, полягає різниця між “положення¬ми про дисципліну” та “статутами про дисципліну”?
3. Охарактеризуйте юридичну природу “Дисциплінарного статуту прокуратури України”.
4. Чи може бути рекомендований до обрання безстроково суддя, який має дисциплінарне стягнення?
5. Чи можна “порушення присяги” державним службовцем вважати дисциплінарним проступком?
6. Чи можна до касира залізничних квиткових кас у разі порушення ним трудової дисципліни застосовувати стягнення, що передбачені ст. 147 КЗпП України? А до стрілочника?
7. Спробуйте обґрунтувати належність дисциплінарної відповідальності працівників гірничих підприємств до спеціаль¬ної дисциплінарної відповідальності.
8. Чи можна вважати, що “Дисциплінарний статут мит¬ної служби України” є актом вищої юридичної сили, ніж “Дис¬циплінарний статут прокуратури України”?
Розв’язати задачі
1. Наказом прокурора області старшого слідчого однієї з міських прокуратур Саленка було переведено на посаду слідчого до районної прокуратури за порушення ним службової дис¬ципліни та вчинення дій, які підривають авторитет прокуратури.
Ознайомившись 10 жовтня з наказом прокурора області, Саленко відмовився перейти до районної прокуратури і вже 15 жовтня оскаржив застосоване щодо нього дисциплінарне стягнення до Генерального прокурора України.
Вивчаючи матеріали справи, що надійшла до генеральної про¬куратури 19 жовтня, Генеральний прокурор України з’ясував, що 18 вересня, перебуваючи за кермом власного автомобіля “Шкода”, старший слідчий прокуратури міста Саленко, проїж¬джаючи на великій швидкості перехрестя, не зупинився на ви¬могу інспектора ДАІ. В результаті переслідування його авто¬мобіля працівниками ДАІ та застосування ними передбачених законом заходів затримання порушників, він зупинився і був до¬ставлений до відділення міліції. Показавши посвідчення працівника прокуратури та пригрозивши працівникам міліції “розібратися з ними по закону”, Саленко без перешкод залишив міліцейське відділення.
У своїй скарзі до Генерального прокурора України Саленко відзначив, що трудової дисципліни він не порушував, службові обов’язки виконує добросовісно, а перевищення ним швидкості відбулося у позаробочий час, о третій годині ночі, і ніякої загро¬зи перехожим він не створив. Більше того, за вказане порушення до нього вже вжито заходи адміністративної відповідальності.
Чи є підстави для застосування дисциплінарних санкцій щодо працівника прокуратури?
Чи правильно було застосоване стягнення щодо Саленка?
Які права Генерального прокурора України щодо вирішення цієї справи по суті?
Вкажіть останній термін, коли Генеральний прокурор Ук¬раїни зобов’язаний ухвалити рішення у цій справі.
2. Після того як начальник відділу комунального господарства міської ради Кулик одружився зі своєю підлеглою Мартиненко, міський голова видав наказ, яким увільнив останню з публічної служби у зв’язку з виникненням обставин, що перешкоджають перебуванню публічного службовця на публічній службі, а начальнику відділу Кулику оголосив догану та затримав на один рік присвоєння чергового рангу.
Вважаючи наказ незаконним, подружня пара оскаржила його до прокурора міста. У скарзі, зокрема, відзначалося, що вони вже понад рік перебували у фактичних шлюбних стосунках і від юридичного оформлення цих стосунків службові відносини не постраждають, тим більше кожен з них залишився на дошлюбному прізвищі. Крім того, скаржники наголошували, що ст. 12 Закону “Про державну службу” передбачає обмеження вступу на службу лише під час прийняття на роботу і не може бути підста¬вою для звільнення в разі виникнення близьких родинних стосунків у процесі перебування осіб на державній службі. Начальний відділу Кулик наголошував також на тому, що під час застосування до них дисциплінарних стягнень міський голова не вимагав жодних письмових пояснень. До того ж застосування щодо нього водночас двох дисциплінарних стягнень є грубим по¬рушенням чинного законодавства, яке не дозволяє застосовувати більше одного покарання за одне і те саме правопорушення.
Спробуйте розібратися з усіма вимогами скаржників та на¬пишіть письмову відповідь прокурора на заявлену скаргу.
3. За наказом начальника відділення Південно-Західної залізниці колійного майстра Ляшка було звільнено з роботи за неогородження сигналами зупинки місця проведення колійних робіт.
Вважаючи, що звільнення проведено з порушенням чинного законодавства, Ляшко звернувся з позовом до суду про поновлен¬ня його на роботі.
У позовній заяві він відзначив, що колійні роботи тривали усього дві години і впродовж цього часу на ремонтованій ділянці пройшов лише один вантажний потяг, а тому особливої загрози життю і здоров’ю громадян не було. Під час звільнення від нього жодних письмових пояснень не вимагали. Звернення до проф¬спілкового органу щодо згоди на його звільнення адміністрація не подавала, попри те що він є членом профспілки.
Під час розгляду справи у суді Ляшко також доводив, що звільнення за порушення трудової дисципліни можливе тільки за наявності підстав, передбачених пунктами 3, 4, 7 та 8 ст. 40 КЗпП України. Його ж дії під жоден із цих пунктів не підпадають.
Спробуйте вирішити справу. Якими нормативними актами, крім КЗпП України, повинен керуватися суд, розглядаючи цю справу.
4. Перебуваючи у щорічній основній відпустці, інспектор митниці Василевич, розповів друзям у ресторані, що останнього робочого дня розмитнював унікальний товар ТзОВ “Експеримент”, який захопив його своєю оригінальністю та інноваційними технологіями. Через два місяці повернувшись на роботу після відпустки і лікарняного, Василевич дізнався, що товар ТзОВ “Експеримент” було викрадено із складів на митниці, а його звільнено з роботи за розголошення відомостей, що призвели до крадіжки.
Не погодившись із таким рішенням, Василевич оскаржив його до суду. В позовній заяві він стверджував, що не порушував трудової дисципліни, оскільки був у відпустці та на лікарняному. А якщо ж і вчинив якесь порушення до відпустки, то його вже не можна притягувати до дисциплінарної відповідальності у зв’язку із закінченням строку накладення дисциплінарних стягнень.
Проаналізуйте ситуацію. Чи є в діях Василевича ознаки дисциплінарного проступку? Яке рішення повинен ухвалити суд?
Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст.141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1971. — № 50; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
3. Закон України від 21 грудня 1990 року “Про міліцію” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст.2; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/565-12/conv.
4. Закон України від 5 листопада 1991 року “Про прокуратуру” // Відомості Верховної Ради України. – 1991 . – № 33 . – Ст.793; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1789-12/conv.
5. Закон України від 16 грудня 1993 року “Про державну службу” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №52. – Ст.490; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3723-12/conv.
6. Закон України від 7 червня 2001 року “Про службу в органах місцевого самоврядування” // Відомості Верховної Ради України. – 2001. № 33. – Ст. 175; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2493-14/conv
7. Закон України від 22 лютого 2006 року “Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України” // Відомості Верховної Ради України. – 2006. № 29. – Ст. 245; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3460-15/conv..
8. Закон України від 14 жовтня 1992 року “Про охорону праці” // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2694-12/conv.
9. Закон України від 4 липня 1996 року “Про залізничний транспорт” // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 40. — Ст. 183; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/273/96-вр.
10. Закон України від 15 січня 1998 року “Про Вищу раду юстиції” // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — № 25. — Ст. 146; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/22/98-вр.
11. Закон України від 17 січня 2002 року “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 20. – Ст. 134; http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2984-14/conv.
12. Закон України від 7 липня 2010 року “Про судоустрій і статус суддів” // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст.529; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2453-17.
13. Закон України від 7 квітня 2011 року “Про засади запобігання і протидії корупції” // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 40. – Ст. 404; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3206-17/conv.
14. Митний кодекс України від 13 березня 2012 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. – № 44-45, № 46-47, № 48. – Ст.552; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4495-17.
15. Постанова Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1796-XII “Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України” // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 4. — Ст.15.
16. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 січня 1993 року № 55 “Про Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту” // http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/55-93-п.
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 294 “Про затвердження Положення про дисципліну працівників гірничих підприємств” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/294-2002-п.
18. Наказ Держкомпраці СРСР та ВЦРПС від 20 липня 1984 року № 123 “Про затвердження Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0213400-84/conv.
19. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 45 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення частини другої статті 16 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України “Про затвердження Дисциплінарного статуту прокуратури України” (справа про Дисциплінарний статут прокуратури) від 22 червня 2004 року № 13-рп/2004 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v013p710-04.
20. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” від 6 листопада 1992 року № 6 // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92.
21. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Законодавство України про працю. — Л., 2001. — С. 348-349; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-96.

Література до теми:
1. Абрамова О. В., Никитинский В. И. Трудовая дисциплина. — М., 1984.
2. Барабаш А. Т. Ответственность за нарушение трудовой дисцип¬лины. — К., 1977.
3. Бару М., Гончарова Г. Перебудова і деякі питання трудового пра¬ва // Радянське право. — 1988. — № 2.
4. Бородін І. Дисциплінарна відповідальність та дисциплінарне провадження // Право України. — 2006. — № 12. — С. 93.
5. Бущенко П., Венедиктов В. Поняття “систематичне порушення трудових обов’язків”: розбіжності у теорії та практиці // Ра¬дянське право. — 1990. — № 9.
6. Василюк С., Косило А. Зарубіжний досвід притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності // Право України. — 2006. — №2. — С. 131.
7. Венедиков В. С. Теоретические проблемы юридической ответст¬венности в трудовом праве. — Харьков: Консум, 1996.
8. Венедиктов В. Юридична відповідальність в науці і практиці трудового права // Право України. — 1992. — № 1.
9. Гавриленко Д. А. Правовое государство и дисциплина / Под ред. В. И. Шабайлова. — Минск, 1991.
10. Глазырин В. В. Правовые средства укрепления трудовой дисцип¬лины. — М., 1985.
11. Данченко М. І. Відповідальність за порушення дисципліни праці. — К., 1980.
12. Кленов Е. А. Внутренний трудовой распорядок на предприя¬тии. — М., 1974.
13. Лившиц Р. 3. Право на материальное стимулирование труда. — М., 1976.
14. Пилипенко Ю. П. Нормативна база внутрішнього трудового розпорядку / Ю. П. Пилипенко // Вісник Львівського університету. (Серія юридична ; вип. 51). – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2010. – С. 255-261.
15. Пилипенко Ю. П. Роль статутів і положень про дисципліну у забезпеченні внутрішнього трудового розпорядку / Ю. П. Пилипенко // Правове життя : сучасний стан та перспективи розвитку : збірник тез наукових доповідей VI Міжнародно-практичної конференції молодих вчених (19-20 березня 2010р. ) / уклад. О. В. Жижко, А. М. Соряк, І. Ф. Урина. – Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки. – С. 518-520.
16. Пилипенко Ю. П. Юридична природа правил внутрішнього трудового розпорядку / Ю. П. Пилипенко // Держава і право в умовах глобалізації : реалії та перспективи. Збірник наукових праць. Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції (16-17 квітня 2010 року) / Сімферополь : КРП “Кримнавчпеддержвидав”, 2010. – С. 335-336.
17. Пилипенко Ю.П. Про юридичну природу норм, що визначають заохочення за добросовісну працю / Ю. П. Пилипенко // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVІ регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2010 р. – Львів : Юридичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, 2010. – С. 276-277.
18. Ротань В. Г. Проект Трудового кодексу України і проблема управління персоналом / В. Г. Ротань // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия “Юридические науки”. Том 23 (62). – 2010 – № 2. – С. 97-107.
19. Смирнов В. Н. Внутренний трудовой распорядок на предприя¬тии. — Л., 1980.
20. Стимулы добросовестного труда и ответственность за его резуль¬таты / Под ред. Ю. П. Орловского. — М., 1991.
21. Стичинський Б. С, Зуб I. В, Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. — К.: А.С.К., 2000.
22. Сыроватская Л. А. Ответственность за нарушение трудового за¬конодательства. — М., 1990.
23. Трудове право України: Академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / За ред. П. Д. Пилипенка. — К.: Концерн “Видавничий Дім “ІнЮре”, 2004.
24. Угрюмова Г. Дисципліна праці: розвиток та удосконалення ін¬ституту // Право України. — 2006. — № 1. — С. 40.
25. Хуторян Н. М. Проблеми відповідальності в трудовому праві // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / Під ред. Н. М. Хуторяна. — К.: Ін Юре, 1999.
26. Хавронюк М. Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність. — К.: Атіка, 2003.
27. Хуторян Н. Н. Предупреждение нарушений трудовой дисцип¬лины. — К., 1992.
28. Щербина В. І. Теоретичні проблеми охоронної функції трудового права в умовах ринкових відносин. — Дніпропетровськ, 2004.

Тема практичного заняття № 9

Матеріальна відповідальність сторін трудового договору

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання
1. Поняття матеріальної відповідальності за трудовим пра¬вом.
2. Підстава та умови матеріальної відповідальності праців¬ників.
3. Види матеріальної відповідальності працівників.
4. Обмежена матеріальна відповідальність — основний вид відповідальності.
5. Повна матеріальна відповідальність працівників. Випад¬ки повної матеріальної відповідальності працівників.
6. Письмові договори про повну матеріальну відповідаль¬ність.
7. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність працівників.

Питання для самоконтролю
1. Вкажіть відмінності:
а) матеріальної відповідальності за трудовим правом та майнової відповідальності за цивільним правом;
б) матеріальної відповідальності працівників та матеріальної відповідальності військовослужбовців.
2. Що слід розуміти під нормальним виробничо-господарсь¬ким ризиком?
3. Які обставини виключають матеріальну відповідаль¬ність за трудовим правом?
4. Уважно проаналізуйте ст. 130 КЗпП України. Як вона узгоджується з загальнотеоретичними положеннями про пра¬вопорушення як підставу юридичної відповідальності?
5. Спробуйте обґрунтувати доцільність існування ст. 133 КЗпП України. Чи не поглинаються випадки, вказані в ній, дис¬позицією ст. 132 КЗпП України?
6. Чи можна вважати, що за колективної матеріальної відповідальності допускається відповідальність без вини?
7. Чи обов’язково проводити інвентаризацію під час звільнення матеріально відповідальних осіб?
8. Хто повинен прийняти матеріальні цінності від мате¬ріально відповідальної особи, якщо нового працівника ще не прий¬нято на роботу? Чи може в такому випадку інвентаризаційна комісія прийняти цінності на тимчасове зберігання?
9. Чи існує можливість у роботодавця провести передачу товарно-матеріальних цінностей іншому працівнику, якщо ма¬теріально відповідальна особа перебуває на тривалому лікуванні?

Розв’язати задачі
1. Більше 20 студентів одного з факультетів університету після повернення з літніх канікул не отримали стипендії за літо. Звернувшись із колективною заявою до декана факультету, вони з’ясували, що за ними рахується заборгованість по курсових ро¬ботах, тому виплату стипендії затримано до ліквідації цієї забор¬гованості.
Перевіркою було встановлено, що деякі викладачі після захи¬сту курсових робіт зробили записи у залікові книжки студентів, але не внесли відповідних даних до іспитових відомостей.
У зв’язку з виплатою вказаним студентам стипендій ректор університету своїм розпорядженням зобов’язав бухгалтерію утримати з винних у її невиплаті викладачів всю суму завданих університету збитків.
Один із викладачів, якому за розпорядженням випадало сплатити 6400 грн., звернувся з заявою до КТС, де просив зменшити суму, оскільки середній заробіток його становить всього 2500 грн. на місяць.
Вирішіть справу.
2. Під час робочої зміни токар п’ятого розряду Гонтар — член бригади через необережність зламав токарний верстат з програмним управлінням. Верстат ремонтували три дні. За ремонтні роботи ремонтникам було виплачено 460 грн, а вартість заміненої деталі становила 2800 грн. Крім того, простій верстата було оцінено в 6000 грн. збитків. Усі суми були стягнуті із сукупного доходу членів бригади.
Бригада вважала, що не повинна нести відповідальність і поставила питання про притягнення Гонтара до матеріальної відповідальності та відшкодування ним збитків у повному розмірі. Його середній заробіток становив 1460 грн.
Проти стягнення шкоди у повному розмірі завданих збитків Гонтар заперечував, обґрунтовуючи тим, що шкоду завдав через необережність. Крім того, він вважав, що середній заробіток його трохи завищено. Адже доплата за суміщення професії фрезерувальника і надбавка за високу професійну майстерність 25 % не повинні братися до уваги.
Хто і у якому розмірі повинен відшкодувати завдані збитки?
3. Водій міжрайбази Костюк перевозив у машині райспоживспілки тканини. Дорогою його машина потрапила в аварію, внаслідок якої водій отримав травму і на машині швидкої допомоги був доставлений до лікарні.
Автоінспекцією встановлено, що причиною аварії став незаконний обгін машини райспоживспілки автофургоном. Після оприходування товару, що його перевозив Костюк, було встановлено недостачу одного рулона шерсті. База пред’явила позов до Костюка про відшкодування вартості рулона шерсті, зазначивши, що з ним було укладено договір про повну матеріальну відповідальність.
Чи підлягає позов бази задоволенню?
4. У гардеробі установи через недбалість гардеробниці Петрової було вкрадено зданий на зберігання плащ. Керівництво установи виплатило потерпілому 1500 грн і поставило вимогу перед Петровою добровільно внести цю суму до каси або дати згоду на відрахування із її зарплати. Гардеробниця відмовилася виконати вимогу адміністрації, мотивуючи тим, що:
з нею не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність;
адміністрація не створила належних умов праці, оскільки під час перерви для відпочинку і харчування (тривалістю одну годину) її ніхто не підмінював.
Адміністрація не взяла до уваги пояснення Петрової і стягну¬ла із її зарплати 1400 грн. Місячний оклад гардеробниці становить 1700 грн.
Петрова звернулася до місцевого суду. Вирішіть справу.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Кратна матеріальна відповідальність працівників за тру¬довим правом.
2. Визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню.
3. Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, не¬стачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
4. Матеріальна відповідальність роботодавця за шкоду, за¬вдану працівнику.
5. Відшкодування моральної шкоди за трудовим правом.

Питання для самоконтролю
1. Чи можна вважати обґрунтованим різне ставлення за¬конодавця до майна працівника і роботодавця? Які перспекти¬ви у санкції «не більше середнього місячного заробітку»?
2. Проаналізуйте п. 18 постанови Пленуму Верховного Су¬ду України № 14 від 29 грудня 1992 р. Чи не вийшов Пленум Верховного Суду України за межі своїх повноважень, даючи та¬ке роз’яснення? Яке юридичне значення постанов Пленуму Вер¬ховного Суду України ?
3. Проаналізуйте два варіанти добровільного покриття шкоди працівником (ч. 5 ст. 130): а) працівник зобов’язаний відшкодувати шкоду в розмірі «середнього місячного заробіт¬ку», а покрив її повністю рівноцінним майном; б) він зобов’яза¬ний відшкодувати шкоду у підвищеному (кратному) розмірі, а покрив її повністю рівноцінним майном. Яка ваша думка?
4. У випадках вимоги ст. 138 КЗпП України (презум¬пція невинуватості) не застосовуються в разі притягнення працівників до матеріальної відповідальності? Яка презумпція діє щодо відповідальності роботодавця за шкоду, завдану працівникові у зв’язку з виконанням ним трудових обов’язків?
5. Як ви гадаєте, чи може право визначати порядок відшко¬дування моральної шкоди?
6. Чи можлива солідарна матеріальна відповідальність працівників?
7. Уважно проаналізуйте ст. З Закону України «Про визна¬чення розміру збитків, завданих підприємству, установі, ор¬ганізації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей». Чи можна вважати, що у цьому випадку до працівника застосовують штрафні санкції?

Розв’язати задачі
1. Водій ТзОВ «Веселка» Кунтій самовільно, без дозволу керівництва, використав автомобіль у власних інтересах для перевезення особистого майна. Під час цього рейсу Кунтій намагався проїхати по дорозі, на якій проводилися ремонтні роботи, внаслідок чого автомобіль перекинувся, був поламаний і простояв на ремонті 7 днів.
Директор ТзОВ стягнув із заробітної плати Кунтія вартість ре¬монтних робіт, пошкоджених деталей, пального, мастильних матеріалів. Внаслідок цього загальна сума стягнення становила 1860 грн. Середня заробітна плата Кунтія 980 грн.
Кунтій проти стягнення заперечував і звернувся до юрискон¬сульта ТзОВ за роз’ясненням щодо правомірності дій директора.
Виступіть у ролі юрисконсульта.
2. Байдюк, виконуючи обов’язки майстра з виготовлення надгробних пам’ятників у Білозерському райпобуткомбінаті Херсонської області, приймав замовлення від населення, при- власнивши при цьому отримані від замовників гроші на загальну суму 2690 грн. Із позовом до райпобуткомбінату звернулося 20 громадян. Справа розглядалася у місцевому суді.
Вирішіть цю справу. Поясніть порядок відшкодування завда¬ної Байдюком шкоди. Норми якого законодавства тут потрібно застосувати?
3. У січні 2004 р. Тойкутське сільське споживче товариство подало до суду позов до Корінь та Марчук про стягнення 980 грн. У позовній заяві зазначалося, що в магазині села, де працювали відповідачки (перша на посаді завідувача, а друга — продавцем), допущено псування продовольчих товарів.
З пояснень відповідачок та показань свідків з’ясувалося, що станом на 8 вересня 2003 р. у магазині виявлено псування про¬дуктів на суму 160 грн. У цей самий день керівництво ССТ усу¬нуло відповідачок від роботи, а магазин зачинило. Протягом 10 днів у магазині постійно ніхто не працював, внаслідок чого пізніше було виявлено зіпсованого товару на суму 1450 грн. Рішенням правління ССТ збитки в сумі 470 грн були віднесені на рахунок господарської діяльності, і ця сума була списана. На суму 980 грн пред’явлено позов до відповідачок. Крім того, суд встановив, що Марчук прийшла працювати до магазину після закінчення училища продавців і 18 років їй виповнилося лише в грудні 2003 р. З самого початку своєї роботи вона неодноразово застерігала завідувачку, що морожена риба зіпсована і продава¬ти її не можна. Однак остання на це не реагувала. Вартість моро¬женої риби в сумі завданих збитків становила за актом 90 грн.
Як суд повинен вирішити справу?
4. У касира Іванківа на день видачі зарплати працівникам підприємства раптово погіршився стан здоров’я. Він попросив бухгалтера цього самого підприємства Костіва провести видачу готівки, оскільки вважав, що останній є матеріально відпові¬дальною особою. Наступного дня було виявлено недостачу готів¬кових коштів у касі підприємства.
Керівник підприємства видав наказ, яким зобов’язав Костіва повернути всю суму нанесених збитків. Бухгалтер не погодився з таким наказом та оскаржив його до суду. У своїй заяві він зазна¬чив, що усі гроші, які залишилися після розрахунків з працівни¬ками, було повернуто до каси підприємства. Куди зникли 3800 грн, він не знає, а відповідальність повинен нести головний касир підприємства Саєнко, який особисто прийняв від нього за¬лишок невиплаченої заробітної плати в сумі 1200 грн.
Вирішіть справу.
5. Водій Супрун із бази «Промарматура» у порядку цент¬ралізованого постачання привіз на завод вироби з металу. Згідно із накладною Супрун здав, а Матвіїв, завідувач складу заводу, розписався у прийомі 8 тонн металу та поставив штамп про прийом. На наступний день було виявлено недостачу металу у кількості 4 тонн. Завод звернувся із позовом до Матвіїва, Супру¬на і Чортківської контори постачання і збуту, де працював Су¬прун, про стягнення вартості металу. У суді Матвіїв вказав, що прийняв метал по накладній та не перевірив кількості виробів та вагу, оскільки ваги були зламані. Недостача металу, за його сло¬вами, була наслідком недовантаження базою «Промарматура».
Як повинен бути вирішений спір?

Нормативний матеріал до теми
1. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – ст.141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv; http://zakon.nau.ua/doc/?doc_id=156523.
2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року // Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1971. — № 50. — Ст. 375; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv.
4. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №№ 40-41, 42. – Ст. 492; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/conv.
5. Закон України від 24 березня 1995 року “Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — Ст. 21; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80/conv.
6. Закон України від 6 червня 1995 року “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, доро¬гоцінного каміння та валютних цінностей” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 22. — Ст. 173; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/217/95-вр/conv.
7. Закон України від 16 липня 1999 року “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 40. — Ст. 365″; http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/996-14.
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 “Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” // Збірник постанов Уряду України. — 1995. — № 4. — Ст. 111; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/100-95-%D0%BF.
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 116 “Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затверджений // ЗП Уряду України. — 1996. — № 6. — Ст. 192; http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/116-96-п.
10. Постанова Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0040-05.
11. Наказ Міністерства праці України від 12 травня 1996 року № 43 “Про затвердження Переліку робіт, при виконанні яких може запроваджуватися колективна (бригадна) матеріальна відповідальність, умови її застосування і Типового договору про колективну (бригадну) матеріальну відповідальність” // http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0286-96.
12. Наказ Міністерства фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879 “Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14.
13. Наказ Державного комітету України по водному господарству від 26 квітня 2004 року № 99 “Про затвердження Методичних рекомендацій Держводгоспу Ук¬раїни з питань, пов’язаних із матеріальною відповідальністю працівників за трудовим правом України, визначенням розміру шкоди та порядком її покриття” // http://www.uazakon.com/document/fpart73/idx73348.htm.
14. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина Стріхаря Володимира Васильовича щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв’язку з положеннями статей 117, 237і цього кодексу від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v004p710-12/conv.
15. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року № 14 “Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками” // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-92. http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014700-92/conv.
16. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0004700-95/conv
17. Лист Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивіль¬них і кримінальних справ від 27 вересня 2012 pоку № 10-1389/0/4-12 “Про практику застосування судами при розгляді справ окремих норм трудового права” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v1389740-12/conv.
18. Указ Президії Верховної Ради СРСР від 13 липня 1976 року “Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність робітників і службовців за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації” // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v4204400-76.
19. Постановление Государственного Комитета Совета Министров СССР по труду и социальным вопросам и Секретариата ВЦСПС от 28 декабря 1977 р. № 447/24 “Об утверждении Перечня должностей и работ, замещаемых или выполняемых работниками, с которыми предприятием, учреждением, организацией могут заключаться письменные договора о полной мате¬риальной ответственности за необеспечение сохранности ценно¬стей, переданных или для хранения, обработки, продажи (отпуска), перевозки, или применения в процессе производства” // http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/MUS012.html.
20. Типовой договор о полной индивидуальной материальной ответ¬ственности, утвержденный Постановлением Государственного Комитета Совета Министров СССР по труду и социальным вопро¬сам и секретариата ВЦСПС от 28 декабря 1977 г. № 447/24.

Література до теми
1. Васильєв С. Співучасть у справах про відшкодування шкоди, за¬подіяної при виконанні трудових обов’язків // Право України. — 1996. — № 4.
2. Венедиктов В. С. Теоретические проблемы юридической ответ¬ственности в трудовом праве. — Харьков: Консум, 1996.
3. Відшкодування матеріальної та моральної шкоди: нормативні акти, роз’яснення, коментарі: Станом на 1 січня 2001 р. / Вер¬ховний Суд України / П. І. Шевчук (відп. ред.), С. Е. Демський (уклад.). — К.: Юрінком Інтер, 2001. — 624 с.
4. Іоннікова І. А. Матеріальна відповідальність роботодавця за не¬законне звільнення з роботи // Держава і право: Збірник науко¬вих праць. — Вип. 5. — К., 2000. — С. 271-279.
5. Карпенко Д. О. Правове регулювання матеріальної відповідаль¬ності сторін трудового договору: Методична розробка до вивчен¬ня дисципліни «Трудове право» / Межрегіональна академія управління персоналом. — К.: МАУП, 2000. — 50 с.
6. Карпенко Д. Теоретичні проблеми матеріальної відповідальності // Право України. — 2002. — № 9. — С. 148-149.
7. Коротка О. Вдосконалення порядку визначення розміру збитків // Вісник Прокуратури. — 2003. — № 8 (26). — С. 106-110.
8. Коротка О. М. Підстава і умови матеріальної відповідальності за трудовим правом України // Право і безпека. — 2002. — № 2. — С. 74-76.
9. Коротка О. М. Удосконалення процесуального порядку відшко¬дування шкоди // Право і безпека. — 2002. — № 4. — С. 73-76.
10. Невалінний М. Критерії визначення моральної шкоди у зв’язку з трудовим каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я // Пра¬во України. — 1996. — № 4.
11. Нікітченко В. Цивільно-правова і матеріальна відповідальність за радян-ським законодавством // Радянське право. — 1990. — № 11.
12. Панасюк О. Правове регулювання застосування штрафів до працівників // Право України. — 2006. — № 8. — С. 44.
13. Стичинський Б. С, Зуб І. В., Ротань В. Г. Науково-практичний коментар до законодавства України про працю. — К.: A.C.K., 2000.
14. Суровська Л. І. Проблема єдиного правового регулювання ма¬теріальної відповідальності працівників недержавних під¬приємств // Держава та право: 36. наук, праць. — К., 1999. — № 3. — С. 149-154.
15. Суровська Л. І. Юридичні гарантії при притягненні працівників до матеріальної відповідальності // Укр. право. — 1999. — № 2. — С. 91-96.
16. Хуторян Н. Матеріальна відповідальність власника перед працівником // Право України. — 1993. — № 3.
17. Хуторян Н. Міжнародно-правове регулювання матеріальної відповідальності суб’єктів трудового права // Правова держа¬ва. — Вип. 12. — К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2001. — С. 79-89.
18. Хуторян Н. Правове регулювання матеріальної відповідаль¬ності працедавця перед працівником у новому Кодексі України про працю // Правова держава. — Вип. 11. — К.: Видавничий дім «Юридичнакнига», 2000. — С. 301-309.
19. Хуторян Н. Проблеми галузевої належності матеріальної відповідальності за моральну шкоду, заподіяну сторонами тру¬дового договору// Правова держава. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2002. — Вип. 13. — С.168-181.
20. Хуторян Н. Проблеми матеріальної відповідальності сторін тру¬дового договору // Удосконалення трудового законодавства в умовах ринку / За ред. Н. М. Хуторян. — К.: Ін Юре, 1999.
21. Хуторян Н. М. Теоретичні проблеми матеріальної відповідаль¬ності сторін трудових правовідносин: Монографія — К.: Інсти¬тут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 2002. — 264 с.
22. Чернадчук В. До питання про поняття моральної шкоди // Пра¬во України. — 2001. — № 2. — С. 105-107.
23. Чернадчук В. Право на відшкодування моральної шкоди: деякі аспекти // Право України. — 2000. — № 3. — С. 106.
24. Яковлєв В. Договір про повну матеріальну відповідальність — юридична підстава матеріальної відповідальності працівників // Право України. — 2001. — № 12. — С. 87.
25. Яковлєв В. В. Взаємозумовленість трудової функції працівника і договору про повну матеріальну відповідальність // Держава і право: 36. наук, праць. Юридичні і політичні науки. — Вип. 6. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України; Спілка юристів України; Видавничий Дім «Юри¬дична книга». — 2000. — С. 249-257.
26. Яковлєв В. В. Фактична підстава матеріальної відповідальності в трудовому праві // Держава і право: 36. наук, праць. Юридичні і політичні науки. — Вип. 3. — К.: Інституту держави і права ім. В. М. Корецького HAH України; Спілка юристів України; Видавничий Дім «Юридична книга», 1999. — С. 184-191.

Тема практичного заняття № 10

Правове регулювання охорони праці

Методичні вказівки до практичних занять

ЗАНЯТТЯ 1

Теоретичні запитання
1. Поняття охорони праці та її правове забезпечення:
1.1. Поняття охорони праці.
1.2. Нормативно-правові акти з охорони праці.
1.3. Нормативно-правові договори й охорона праці.
2. Поняття, види та система гарантій прав працівників з охорони праці:
2.1. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
2.2. Спеціальні гарантії прав працівників з охорони праці.
3. Організація охорони праці на локальному рівні:
3.1. Система управління охороною праці на локальному рівні.
3.2. Служба охорони праці: порядок створення, завдання та повноваження.
3.3. Комісія з питань охорони праці підприємства: порядок створення, завдання та повноваження.
3.4. Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.
3.5. Правове регулювання проведення медичних оглядів.
3.6. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці.
3.7. Розслідування нещасних випадків на виробництві та про¬фесійних захворювань.
4. Нагляд і контроль за дотриманням законодавства про охорону праці:
4.1. Система державних органів зі здіснення нагляду і контро¬лю за дотриманням законодавства про охорону праці.
4.2. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці.

Запитання для самоконтролю
1. Спробуйте розібратися у змісті термінів: охорона праці, охорона здоров’я, безпека праці, техніка безпеки, виробнича санітарія.
2. Обґрунтуйте відповідь на запитання, чи норми Закону України «Про охорону праці» поширюються лише на найманих працівників.
3. Чи є різниця між правилами з охорони праці та інструк¬ціями з охорони праці? Чи є тотожними за правовою природою інструкції з охорони праці та посадові інструкції?
4. Законодавець встановив вимогу про включення норма¬тивно-правових актів з охорони праці до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. Чи є чин¬ним акт, якщо він не включений до цього реєстру?
5. Відповідно до медичного висновку працівник потребував надання йому легшої роботи. Роботодавець запропонував таку працівникові, але останній відмовився від переведення. Чи має право роботодавець звільнити працівника?
6. Працівники до досягнення 21 року щороку повинні проходи¬ти обов’язковий медичний огляд. Чи повинна 20 річна особа прохо¬дити попередній медичний огляд під час прийняття на роботу?
7. Згідно зі ст. 13 Закону України «Про охорону праці» робо¬тодавець несе безпосередню відповідальність за порушення ви¬мог законодавства щодо створення системи охорони праці на виробничому рівні. На вашу думку, що слід розуміти під «безпо¬середньою відповідальністю роботодавця»? Наведіть приклади такої відповідальності роботодавця.
8. Проаналізуйте порядок створення та ліквідації служби охорони праці та обґрунтуйте відповідь на такі запитання:

– Створення служби охорони праці є правом чи обов’язком ро¬ботодавця?
– Чи служба охорони праці може створюватися роботодав¬цем — фізичною особою?
9. Чи буде нести юридичну відповідальність роботодавець за відмову від надання аргументованої відповіді комісії з питань охорони праці, якщо він не погоджується з її рекомендаціями? А за невиконання рекомендованих заходів?
10. Чи всі роботодавці (юридичні та фізичні особи) повинні виділяти кошти на витрати з охорони праці? Чи повинно здійснюватися фінансування охорони праці фізичною особою, що найняла на роботу няньку?
11. Чи може роботодавець звільнити працівника у разі неза¬довільних результатів під час повторної перевірки знань з охо¬рони праці?
12. Що таке аудит охорони праці? Які заходи потрібно втілити в Україні з метою його запровадження?
13. Які форми взаємодії використовуються державними та громадськими органами для здійснення нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці?
14. Чи може діяльність компетентних суб’єктів з нагляду та контролю за дотриманням законодавства про охорону праці базуватися на соціальному партнерстві як одному з принципів трудового права України?
15. Чи здійснює комісія з питань охорони праці підприємст¬ва громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці?
16. Чи можна на локальному рівні (наприклад, у колектив¬ному договорі) визначати суб’єктів, що будуть повноважними здійснювати громадський контроль за охороною праці?

Розв’язати задачі
1. Перелік робіт і професій працівників, яким видається безоплатно молоко у зв’язку зі шкідливими умовами праці, був ухвалений на конференції профспілкової організації підприєм¬ства. Директор заводу своїм розпорядженням затвердив цей Пе¬релік, але при цьому додав ще декілька пунктів. Зокрема:
працівникам, які працюють у шкідливих умовах праці менше половини робочого дня, молоко не видавати;
працівникам, зайнятим у нічну зміну, тижневу норму ви¬дачі молока збільшити на 0,5 літра;
працівникам ливарного цеху видачу молока замінити відповідною кількістю газованої мінеральної води.
Дайте мотивований висновок щодо правомірності ухвалення зазначеного Переліку та відповідного розпорядження директора заводу.
2. До комісії по трудових спорах звернулися працівники Яловенко, Петренко і Василенко з приводу порушення їхніх трудових прав у зв’язку з відмовою керівництва заводу надати їм щорічну додаткову відпустку за роботу у шкідливих і важких умовах праці.
На засіданні комісії юрисконсульт пояснив, що вказані працівники не мають права на щорічну додаткову відпустку, оскільки:
Яловенко хоч і працює у шкідливих умовах праці, про що свідчить проведена атестація робочих місць, однак така робота не передбачена у Списку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими і важкими умовами праці;
Петренко виконує роботу, що передбачена вказаним Спис¬ком, але щодо його робочого місця не була проведена атестація робочих місць за умовами праці;
результати атестації робочого місця Василенка за умовами праці засвідчують, що показників негативних факторів виробни¬чого середовища недостатньо для підтвердження права на відпу¬стку за цим Списком.
Яке рішення повинна прийняти комісія по трудових спорах?
3. Волощук, яка працювала у будівельно-монтажному управлінні, звернулася до суду з позовом про стягнення оплати за вимушений прогул у сумі 320 грн. Вона вказала, що була усунена від роботи за відмову виїхати у відрядження. Відмову мотивувала тим, що є вагітною. Волощук просила забезпечити її роботою за місцем розташування будівельно-монтажного управління, в чому їй було відмовлено. На суді представник будівельно-монтажного управління пояснив, що в трудовому договорі з Волощук була передбачена така умова, як постійні поїздки в інші міста на будівельні дільниці, за що вона отримувала спе- ціальну доплату.
Яке рішення повинен прийняти суд?
4. За угодою про співпрацю між взуттєвою фабрикою та середньою школою передбачалося, що учні старших класів, за їхнім бажанням, можуть працювати на фабриці у вільний від навчання час. Списки охочих працювати затверджувалися директором школи, і це дозволяло їм у дні роботи на фабриці пропус- кати останні два уроки.
Тривалість роботи учнів за цією самою угодою встановлювала¬ся 6 годин на день. Оплата праці здійснювалася за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників. У раху¬нок коштів, виділених для оплати відпусток учням, фабрика зобов’язувалася побудувати для школи плавальний басейн.
Батьківська рада школи, яка відповідно до ст. 188 КЗпП Ук¬раїни була закликана дати згоду на підтримку угоди, поставила вимогу, щоб усім дітям, які працюватимуть на фабриці, були оформлені трудові книжки і завдяки цьому вони мали трудовий стаж.
Оцініть вказані вище дії з огляду на їхню відповідності чинно¬му законодавству.
5. Працівник Пархоменко, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, упав з висоти і був тяжко травмований. За резуль- татами розслідування встановлено виробничий травматизм. Крім виплат за рахунок загальнообов’язкового соціального стра- хування, керівник заводу призначив виплату працівникові одно- разової допомоги, яку Пархоменко одержав наступного місяця.
Працівники заводу, знаючи потерпілого як злісного порушни¬ка трудової та виробничої дисципліни, вважали, що керівник діяв неправильно, і вимагали перегляду цього рішення. Вимога працівників була ухвалена на конференції профспілкової ор¬ганізації і передана керівникові.
Керівник звернувся до юрисконсульта заводу, щоб той надав правове обґрунтування законності вимог працівників. Виступіть у ролі юрисконсульта та дайте правове обґрунтування законності вимог працівників.
6. У червні на фабриці проводилося навчання та перевірка знань з охорони праці. Згідно з наказом керівника таке навчання повинен був пройти також майстер Пимоненко. Останній відмовився від навчання, посилаючись на те, що у травні цього самого року він проходив підвищення кваліфікації у столичному вищо- му навчальному закладі, зокрема з питань охорони праці. До то- го ж у склад комісії, що проводила навчання і перевірку знань на фабриці, входив викладач, який навчав Пимоненка під час про- ходження підвищення кваліфікації.
Не звертаючи уваги на доводи Пимоненка, керівник фабрики видав наказ, оголосивши йому догану за порушення трудової дисципліни. Оскаржуючи наказ до комісії по трудових спорах, працівник зазначив, що комісія фабрики з навчання та перевір¬ки знань не навчала його питань охорони праці, а тому не мала морального права перевіряти його знання. До того ж комісія бу¬ла нелегітимною, оскільки у її складі був державний інспектор територіального управління Державного комітету України про¬мислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, роботу якого фабрика не оплатила, та новоприйнятий член профспілки, до складу якої сам Пимоненко не належить.
Дайте правовий аналіз ситуації. Чи правомірні вимоги Пимо¬ненка?
7. Територія підприємства розміщена по обидва боки міської вулиці. Працівник Симоненко по дорозі до свого робочо¬го місця, проходячи через вулицю встановленим пішохідним пе¬реходом, послизнувся на слизькій поверхні, впав і отримав трав¬му. Нещасний випадок трапився о 7 год 45 хв. Беручи до уваги, що робочий час Симоненка розпочинається о 8 год, комісія з розслідування цього нещасного випадку прийшла до висновку, що за фактом травмування працівника необхідно скласти акт за формою HT — невиробничий травматизм.
Симоненко не погодився з висновком комісії. Він вважав, що існують усі підстави вважати випадок виробничим травматиз¬мом, адже у цей час прямував до роботи, а тому оскаржив висно¬вок комісії до територіального управління Державного комітету України промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагля¬ду. Керівник управління ухвалив рішення, яким зобов’язав ди¬ректора підприємства скласти акт за формою Н-1 — виробничий травматизм.
Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

Нормативний матеріал до теми
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № ЗО. — Ст. 141.
2. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відо¬мості Верховної Ради Української PCP. — 1971. — № 50. — Ст. 375.
3. Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ у редакції Закону України від 21 листопада 2002 р. № 229-IV // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 2. — Ст. 10.
4. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» від 18 січня 2001 р. № 2245-ІИ // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №15. — Ст. 73.
5. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та про¬фесійного захворювання, які спричинили втрату працездат¬ності» від 23 вересня 1999 р. № 1105-ХГУ // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 46-47. — Ст. 403.
6. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 р. № 875-ХІІ // Відомості Верхов¬ної Ради України. — 1991. — № 21. — Ст. 252.
7. Положення про Державний комітет України з промислової без¬пеки, охорони праці та гірничого нагляду, затверджене постано¬вою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1640 // Офіційний вісник України. — 2006. — № 47. — Ст. 3133.
8. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 35. — Ст. 2337.
9. Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охо¬роною праці та його територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 15 жовтня 2003 р. № 1631 // Офіційний вісник України. — 2003. — № 42. — Ст. 2222.
10. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження пе¬реліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат від 27 черв¬ня 2003 р. № 994 // Офіційний вісник України. — 2003. — №27. — Ст. 1330.
11. 11-. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 21. — Ст. 950.
12. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умо¬вами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість ро¬бочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів Ук¬раїни від 21 лютого 2001 р. № 163 // Офіційний вісник Ук¬раїни. — 2001. — № 9. — Ст. 352.
13. Порядок застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 23 берез¬ня 2003 р. № 122 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 14. — Ст. 318.
14. Порядок застосування Списку виробництв, цехів, професій і по¬сад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений наказом Міністерства праці та соціаль¬ної політики України від 30 січня 1998 р. № 16 // Офіційний вісник України. — 1998. — № 5. — Ст. 191.
15. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей непо¬внолітніми, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 р. № 59 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. — 1996. — № 6.
16. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 р № 263/121 // Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. — К., 1995. — Т. 3. — С. 64.
17. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці непо¬внолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здо¬ров’я України від 31 березня 1994 р. № 46 // Законодавство України про охорону праці. — 1995. — Т. 3. — С. 71.
18. Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затверджене наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 р. № 45 // Законодавство України про охорону праці: збірник нормативних документів. — К., 1995. — Т. 3. — С. 4.
19. Перелік важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 р. № 256 // Законодавство України про охорону праці. — 1995. — Т. 3. — С. 33.
20. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінка¬ми, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я Ук¬раїни від 10 грудня 1993 р. № 241 // Законодавство України про охорону праці. — 1995. — Т. 3. — С. 62.
21. Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. № 56 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 27. — Ст. 1095.
22. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затверджене наказом Державного комітету Ук¬раїни промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 березня 2007 р. № 55 // Офіційний вісник України. — 2007. — № 26. — Ст. 1069.
23. Перелік робіт з підвищеною небезпекою, затверджений наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від26 січня 2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 8. — Ст. 455.
24. Типове положення про порядок проведення навчання і пе¬ревірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Дер¬жавного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 р. № 15 // Офіційний вісник України. — 2005. — № 8. — Ст. 455.
25. Типове положення про службу охорони праці, затверджене на¬казом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 р. № 255// Офіційний вісник Ук¬раїни. — 2004. — № 48. — Ст. 3191.
26. Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, затверджене наказом Державного коміте¬ту України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 р. № 151 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 27. — Ч. 2. — Ст. 1827.
27. Положення про порядок організації державного нагляду за охо¬роною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоро праці України, затверджений наказом Державного комітету Ук¬раїни з нагляду за охороною праці від ЗО березня 2004 р. № 92 // Офіційний вісник України. — 2004. — № 36. — Ст. 2427.
28. Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвер¬джене наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 29 січня 1998 р. № 9 // Офіційний вісник України. — 1998. — Число 14. — Ст. 557.
29. Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуаль¬ного захисту, затверджене наказом Державного комітету Ук¬раїни по нагляду за охороною праці від 29 жовтня 1996 р. № 170 // Бюлетень законодавства і юридичної практики Ук¬раїни. — 1997. — № 11-12. — Ст. 716.
30. Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердже¬ний наказом Державного комітету України по нагляду за охоро¬ною праці від 21 грудня 1993 р. № 132 // Законодавство Ук¬раїни про охорону праці: збірник нормативних документів. — К., 1995. — Т. 2. — С. 93.
31. Постановление Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 7 ян¬варя 1977 г. № 4/П-1 «Об утверждении Перечня производств, профессий и должностей, работа в которых дает право на бес¬платное получение лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями труда, рационов этого питания, норм бесплатной выдачи лечебно-профилактического питания» // Бюллетень Госкомтруда СССР. — 1979. — № 7-9.
32. Постановление Госкомтруда СССР и Президиума ВЦСПС от 16 декабря 1987 г. № 731/П-13 «Об порядке бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда» // Бюллетень Госкомтруда СССР. — 1988. — № 4.
33. Обязательное постановление Секретариата ВЦСПС от 11 июня 1934 г. «О снабжении рабочих горячих цехов газированной соле¬ной водой» // Бюллетень ВЦСПС. — 1934. — № 13-14.
34. Правила об условиях труда грузчиков при погрузочно-разгру-зочных работах, утверждены НКТ СССР 20 сентября 1931г. // Известия НКТ СССР. — 1931. — № 30.
35. Обязательное постановление НКТ СССР от 11 декабря 1929 г. «Правила о работе на открытом воздухе в холодное время года» // Известия НКТ СССР. — 1929. — № 51-59.
36. Генеральна угода між Кабінетом Міністрів України, всеукраїн¬ськими об’єднаннями організацій роботодавців і підприємців та всеукраїнськими профспілками і профоб’єднаннями на 2004-2005 роки, укладена 19 квітня 2004 р. // Урядовий кур’єр. — 2004 — № 92. -19 трав.

Література до теми
1. Баклан О. Контрольно-наглядова діяльність у сфері охорони праці: окремі питання // Право України. — 2000. — № 10.
2. Ветухова І. Право матерів на поінформованість про умови праці // Право України. — 2000. — № 8. — С. 87.
3. Винокурова Л. Навчання і перевірка знань з охорони праці поса¬дових осіб та фахівців // Праця і закон. — 2003. — № 8. — С.10-12.
4. Гетьманцева Н. Д. Право працівника на охорону праці та його гарантії // Науковий вісник Чернівецького університету. Право¬знавство. — 1999. — Вип. 70.
5. Гогіташвілі Г. Система управління охороною праці на підприємстві // Охорона праці. — 1998. — № 3. — С. 14.
6. Голощапов С. А. Правовые вопросы охраны труда в СССР. — М.: Юрид. лит., 1982.
7. Зацарний В. В., Арламов О. Ю., Бородін В. Ф. Шляхи усунення розбіжностей між вимогами законодавства України в сфері охо¬рони праці та вимогами конвенцій Міжнародної організації праці // Інформаційний бюлетень з охорони праці. — 2000. — № 1. — С. 13-17.
8. Козак 3. Я. Правове регулювання охорони праці: Навч. посіб. для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних за кладів. — Львів, 2003. — 168 с.
9. Миленький М. Про деякі аспекти адаптації національного законо¬давства до законодавства ЄС з питань безпеки, гігієни праці та вироб¬ничого середовища // Охорона праці. — 2000. — № 8. — С. 11-14.
10. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». — К.: Основа, 1997. — 528 с.
11. Огородник О. Г. Охорона праці як правова форма забезпечення здорових і безпечних умов праці // Проблеми права: науково-практичний збірник. Випуск 2. / За ред. к. ю. н., доцентів Я. І. Безуглої, Т. І. Ковальчук. — Чернігів: Юрист, 1998. — С. 17-21.
12. Петрова Н. Законодавство про охорону здоров’я жінок та дітей по¬требує вдосконалення // Право України. — 1997. — № 10. — С. 28.
13. Полікарпов І. Вплив міжнародних стандартів на стан охорони праці // Охорона праці. — 2000. — № 9.
14. Реус Є. Вікові межі працездатності неповнолітніх: адаптація ук¬раїнського законодавства до міжнародних угод // Право Ук¬раїни. — 1998. — № 5.
15. Свистельников М. Праця дітей, які не досягли 16-річного віку, потребує правового врегулювання // Право України. — 1998. — № 4. — С. 88.
16. Стребко С. К., Романчук А. О. Управление охраной труда на предприятии. — Одесса: Друк, 2001. — 210 с.
17. Чинков В., Разладов В., Костанян В. Концепція побудови систе¬ми управління охороною праці підприємства // Охорона праці. — 2001. — № 3. — С. 22-24.
18. Шамшина І. Щодо концепції законодавства України про охоро¬ну праці // Право України. — 1998. — № 4.

Тема практичного заняття № 11
Правові засади соціального діалогу. Колективні договори та угоди.
Методичні вказівки до практичних занять ЗАНЯТТЯ 1
Теоретичні запитання
1. Поняття, принципи та завдання соціального діалогу.
2. Форми та види соціального діалогу.
3. Рівні соціального діалогу.
4. Сторони та суб’єкти соціального діалогу:
4.1. Поняття та види сторін і суб’єктів соціального діалогу.
4.2. Професійні спілки: поняття, види, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
4.3. Організації роботодавців та їх об’єднання: поняття, види, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
4.4. Національна тристороння соціально-економічна рада: поняття, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
4.5. Національна служба примирення і посередництва: поняття, права та обов’язки у соціально-партнерських відносинах.
5. Акти соціального діалогу.
6. Загальна характеристика колективних угод:
6.1. Поняття та сторони колективних угод.
6.2. Сфера укладення та дії колективних угод.
6.3. Зміст та структура колективних угод.

Запитання для самоконтролю

1. Який вид соціального діалогу характерний для України? Відповідь обґрунтуйте, дослідивши історичні аспекти колективно-договірного регулювання у нашій державі, чинного законодавства та практики укладення генеральних, галузевих і регіональних угод та колективних договорів в Україні.
2. Дайте порівняльну характеристику правового статусу Національної тристоронньої соціально-економічної ради та Національної служби посередництва і примирення. Розкрийте особливості статусу цих суб’єктів.
3. Назвіть суб’єктів соціального діалогу. Чи тотож¬ні поняття “суб’єкт соціального діалогу” та “орган соціального діалогу”? Чи створена система органів соціального діалогу в Україні?
4. Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності” організації роботодавців та об’єднання організацій роботодавців мають право вносити до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування пропозиції з питань, пов’язаних з їх статутною. Чи можна розглядати законопроект, підготовлений організацією чи об’єднанням роботодавців, такою пропозицією?
5. На якому рівні соціального діалогу сторону роботодавців представляють міжнародні організації та об’єднання Організацій роботодавців? Чи повноважні вони укладати гене¬ральну угоду, галузеві чи регіональні угоди?
Чи мають право працівники брати участь в управлінні організацією згідно з законодавством України?
7. Чи сторони соціального діалогу можуть прийма¬ти інші, крім колективних договорів і угод, акти соціального діалогу? Якщо так, то наведіть приклади таких актів.
8. Окресліть законодавчі критерії, що визначають сферу дії колективних угод в Україні.
9. Чи тотожні поняття “сфера дії колективних угод”, “поширення дії колективних угод”, “приєднання до колектив¬них угод”?
10. Чи існує в Україні практика приєднання суб’єктів соціального діалогу до колективних угод? Якщо так, то за якою процедурою відбувається приєднання?
11. Чиє обов’язковими положення колективної угоди для роботодавця, що вийшов з членів організації роботодавців, яка її уклала?
12. Законодавець передбачив повідомну реєстрацію колективних договорів та галузевих і територіальних угод. Проте генеральні угоди не підлягають реєстрації. Чи не помилився законодавець у цій ситуації?
13. Чиє чинними положення незареєстрованої галузевої угоди?
14. Виберіть одну генеральну угоду, що укладалася в Україні, ознайомтеся із зобов’язаннями сторін та проведіть аналіз (дослідження) фактичного виконання сторонами своїх зобов’язань.
Розв’язати задачі
1. У березні 2013 р. Наконечна, звільнившись з роботи за власним бажанням, звернулася до місцевого суду про стягнення з роботодавця заборгованої заробітної плати та компенсації за втрату частини заробітної плати у зв’язку з затримкою термінів її виплати. Також вона вимагала виплати вихідної допомоги у розмірі п’яти середніх місячних заробітних плат, що було передбачено галузевою угодою.
У судовому засіданні сторони подали тексти галузевої угоди, в яких спірне питання було викладене по-різному. Крім того, з’ясувалося, що ця галузева угода не була зареєстрована у вста¬новленому законодавством порядку. Взявши до уваги зазначені обставини, суддя відмовив Наконечній у задоволені позовних вимог у частині виплати вихідної допомоги.
Чи правильне рішення прийняв суд? Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.
2. Під час переговорів з укладення колективного договору виборний орган первинної профспілкової організації та представник роботодавця не досягнули домовленостей з низки питань. Одним із них було встановлення скороченого робочого тижня для сімейних працівників, на вихованні в яких є малолітні діти. Виборний орган первинної профспілкової організації наполягав на встановленні цього положення у колективному договорі, оскільки у галузевій угоді така пільга була вже передбачена як гарантія, а порядок її надання повинен визначатися сторонами соціального партнерства на виробничому рівні.
Представник роботодавця категорично відмовлявся від вклю¬чення цього положення до колективного договору, оскільки вва¬жав, що згідно з чинним законодавством надання додаткових пільг є правом роботодавця, а не його обов’язком. До того ж роботодавець був переконаний, що галузева угода його не стосується, оскільки він не брав участі в її укладенні та підписанні та не уповноважував будь-кого іншого представляти його інтереси під час укладення цієї угоди.
Чи є правомірною вимога виборного органу первинної профспілкової організації та відмова роботодавця? Обґрунтуйте свою відповідь.
3. У новоствореній приватній фірмі постало питання про укладення колективного договору. Група працівників уповнова¬жила директора фірми виступити з ініціативою про укладення колективного договору з її власником. Останній не заперечував проти підписання колективного договору, але вважав, що укла¬дення колективного договору це право, а не обов’язок власника. Крім того, у новостворених юридичних особах приватної форми власності колективний договір можна укладати не раніше ніж через один рік після того, як буде повністю укомплектовано штат. Більше того, власник вважав, що директор фірми повинен виступати уповноваженим органом самого власника під час укладення колективного договору, а не представляти інтереси працівників. І найбільш вагомим аргументом власника у відмові укласти колективний договір було те, що всі умови праці працівників (а їх було лише 4) узгоджені в трудових договорах і потреби в укладенні додаткового договору немає.
Проаналізуйте наведену ситуацію та оцініть аргументи власника.
4. 18 лютого 2013 р. в акціонерному товаристві “Агрегат” закінчувався термін дії колективного договору. Оскільки ні представник роботодавця, ні рада трудового колективу, які підписали цей договір, не розпочали переговори про його переукладення, виборний орган первинної профспілкової організації 4 лютого направив голові товариства письмову пропозицію розпочати переговори щодо підписання нового колективного договору. Не отримавши у визначені законом строки ніякої відповіді, виборний орган первинної профспілкової організації 13 лютого звернувся до спостережної ради товариства. Остання 20 лютого створила комісію і розпочала переговори з виборним органом первинної профспілкової організації про укладення колективного договору на новий термін.
На конференції найманих працівників, скликаній для ухва¬лення проекту колективного договору 15 березня, голова ради трудового колективу, посилаючись на ст. 3 Закону України “Про колективні договори і угоди”, просив конференцію відхи¬лити проект як такий, що підготовлений неналежними сторона¬ми. При цьому він запевнив, що вже 16 березня будуть розпочаті переговори з головою товариства про продовження чинності ста¬рого колективного договору на новий річний термін.
Більшістю голосів конференція схвалила проект колективного до¬говору й уповноважила спостережну раду і виборний орган первинної профспілкової організації підписати його не пізніше 25 березня.
Дайте правовий аналіз наведеної ситуації.

ЗАНЯТТЯ 2

Теоретичні запитання
1. Загальна характеристика колективного договору:
1.1. Поняття та сторони колективного договору.
1.2. Сфера укладення та дії колективного договору.
1.3. Зміст та структура колективного договору.
2. Правове регулювання ведення переговорів з укладення колективних договорів та угод:
2.1. Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів та угод.
2.2. Порядок проведення переговорів з укладення колектив¬них договорів та угод.
2.3. Укладення колективного договору та угод.
2.4. Порядок реєстрації колективного договору та угод.
3. Контроль за виконанням колективного договору та угод.
4. Відповідальність за порушення законодавства про колективні договори і угоди та недотримання чи невиконання колективних договорів і угод.
Запитання для самоконтролю
1. Чи не вбачаєте ви суперечностей між ч. 1 і ч. 2 ст. 11 КЗпП України, що визначають критерії сфери укладення колек¬тивного договору?
2. Хто є сторонами колективного договору в акціонерному товаристві?
3. Чи може стороння юридична особа бути представником роботодавця під час проведення переговорів з укладення колек¬тивного договору (ст. 12 КЗпП України)?
4. Чи укладається колективний договір у фермерському господарстві? А в кооперативі? А в міністерстві? А з роботодав¬цем — фізичною особою?
5. Скільки найманих працівників має працювати у робото¬давця, щоб з ним можна було укласти колективний договір? Чи укладається колективний договір, якщо у роботодавця працює один працівник?
6. Чи можна укласти колективний договір без інформатив¬них умов?
7. Якщо працівник влаштувався на роботу після укладен¬ня колективного договору, то чи поширюються положення ос¬таннього на цього працівника?
8. Чи може роботодавець, організація роботодавців, об’єд¬нання організацій роботодавців ініціювати укладення колек¬тивного договору, угод?
9. Проаналізуйте 2-3 колективні договори щодо їхньої відповідності чинному законодавству України.
10. Підготуйте проекти документів, необхідних для здійснення реєстрації колективного договору, наприклад, Львівсько¬го національного університету імені Івана Франка.
Розв’язати задачі
1. Робітник складального цеху Марків отримав повідомлення про те, що через 2 місяці він буде звільнений з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв’язку зі скороченням штатів. Марків домовився з начальником цеху, аби той дозволив йому передчасно (за одну го- дину до завершення зміни) залишати роботу для того, щоб знайти нове місце праці. У табелі виходу на роботу Марківу проставлявся повний робочий день. Виявивши це порушення, бухгалтерія під час звільнення вирахувала із зарплати Марківа 70 грн. На засіданні комісії по трудових спорах, де розглядалася скарга Марківа, начальник цеху посилався на колективний договір, згідно з яким працівникам, які звільняються за п. 1 ст. 40 КЗпП України, надається протягом двох місяців 5 годин на тиждень для пошуків роботи з оплатою їхнього середнього заробітку. На думку бухгалтерії, цей пункт колективного договору є незаконним, оскільки оплата може проводитися лише за фактично відпрацьований час.
Як вирішити трудовий спір?
2. До керівника заводу фрезерних верстатів звернулися із заявою про укладення трудового договору дружина військовослужбовця строкової служби Палюх і син інженера цього заводу Салій. Враховуючи, що ці дві заяви були подані на одне вакантне місце, керівник погодився укласти договір з сином працівника заводу. При цьому він посилався на те, що згідно з умовою колективного договору дітям і членам сімей працівників заводу надається першочергове право працевлаштування на вакантні місця. Вважаючи, що її права порушені, дружина військовослужбовця звернулася зі скаргою до прокурора району.
Чи підлягає скарга задоволенню?
3. На фабриці виник спір між найманими працівниками і виборним органом первинної профспілкової організації з приводу того, хто повинен представляти інтереси працівників під час ведення переговорів з укладення колективного договору. Ситуація ускладнювалася тим, що 100 зі 105 працівників фабрики висловили недовіру виборному органу первинної профспілкової організації та обрали власного представника для ведення переговорів з укладення колективного договору.
Як вирішити цю конфліктну ситуацію?
4. Обговорюючи проект колективного договору, представник роботодавця заперечував проти положення, яке надавало право представникам найманих працівників брати участь у розподілі та використанні прибутку товариства. Він обґрунтував свої вимоги тим, що відповідне право не передбачене статутом товариства. Представник же виборного органу первинної профспілкової організації наполягав, щоб таке положення було записане у колективному договорі.
Дайте правовий аналіз наведеної ситуації
5. На комбінаті “Сірка” у поточному році утворилася дуже складна фінансово-економічна ситуація, у зв’язку з чим при укладенні колективного договору на наступний рік до нього було внесено ряд нових положень. Зокрема, дозволялося, як виняток, залучати неповнолітніх працівників (за згодою виборного органу первинної профспілкової організації) до шкідливих робіт на термін до 1 місяця і переносити їм відпустку на осінь або весну, зменшувати розмір заробітної плати.
Ваша думка щодо правомірності цих положень.

Нормативний матеріал до теми:
1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80/conv.
2. Конвенція Міжнародної організації праці про свободу асоціацій та захист права на організацію № 87 (1948 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці 1919-1964. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 434-438; http://zakon.nau.ua/doc/?code=993_125.
3. Конвенція Міжнародної організації праці про застосування принципів права на організацію та ведення колективних переговорів № 98 (1949 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною ор¬ганізацією праці 1919-1964. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 530-533; http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/993_004/conv.
4. Конвенція Міжнародної організації праці про сприяння колективним переговорам № 154 (1981 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1965-1999 рр. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Том 2. — С. 1180-1183; http://zakon.nau.ua/doc/?code=993_006.
5. Рекомендація Міжнародної організації праці щодо колективних договорів № 91 (1951 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1919-1964 рр. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 545-546; http://zakon.nau.ua/doc/?code=993_231.
6. Рекомендація Міжнародної організації праці щодо добровільного примирення та арбітражу № 92 (1951 р.) // Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці у 1919-1964 рр. — Женева: Міжнародне бюро праці, 1999.— Т. 1. — С. 547; http://zakon.nau.ua/doc/?code=993_232.
7. Рекомендація Міжнародної організації праці щодо консультацій та співробітництва між роботодавцями і працівниками на рівні підприємства № 94 (1952 р) // Конвенції та рекомендації, ухва¬лені Міжнародною організацією праці у 1919-1964 рр. — Жене¬ва: Міжнародне бюро праці, 1999. — Т. 1. — С. 580; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/993_235/conv.
8. Європейська соціальна хартія (переглянута) (1996 р.) // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/994_062.
9. Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1971. — № 50. — Ст. 375; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/322-08/conv.
10. Кодекс України про адміністративні правопорушення. від 7 грудня 1984 року // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/80731-10/conv/print1375172983638366; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/80732-10/conv.
11. Закон України “Про колективні договори і угоди” від 1 липня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 36. — Ст. 361; http:// http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/3356-12/conv.
12. Закон України від 24 березня 1995 року “Про оплату праці” // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — Ст. 21; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/108/95-%D0%B2%D1%80/conv.
13. Закон України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” від 15 вересня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 45. — Ст. 397; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1045-14/conv.
14. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25-26. — Ст. 131; http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/conv.
15. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Вер¬ховної Ради України. — 2003. — №№ 18,19-20, 21-22. — Ст. 144; http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15.
16. Закон України від 23 грудня 2010 року “Про соціальний діалог в Україні” // Відомості Верховної Ради України. — 2011. — № 28. — Ст. 255; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2862-17/conv.
17. Закон України від 22 червня 2012 року “Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності” // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — №32. — Ст. 171; http:// http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/5026-17/conv.
18. Указ Президента України від 17 листопада 1998 року № 1258/98 “Про утворення національної служби посередництва і примирення” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1258/98/conv
19. Указ Президента України від 2 квітня 2011 року № 347/2011 “Про Національну тристоронню соціально-економічну раду” // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/347/2011/conv
20. Постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2013 року № 115 “Про порядок повідомної реєстрації галузевих (міжгалузевих) і територіальних угод, колективних договорів” // Офіційний вісник України. – 2013. – № 16. – Ст. 554; http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/115-2013-%D0%BF/conv.
21. Наказ Національної служби посередництва і примирення від 21 липня 2011 року № 73 “Про затвердження Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців” // http://www.nspp.gov.ua/655-zatverdzheno-poryadok-otsinki-vidpovidnosti-kriteriyam-reprezentativnosti-ta-pidtverdzhennya-reprezentativnosti-sub-ektiv-storin-profspilok-ta-organizatsij-robotodavtsiv.
22. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки // http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0006120-10.
23. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституцій¬ними поданнями народних депутатів України та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) статей 8, 11, 16 Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” (справа про свободу утворення профспілок) від 18 жовтня 2000 р. № 11-рп/2000 // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v011p710-00/conv.
Література до теми
1. Грунова Г. Уповноважені трудовим колективом органи як суб’єкти соціального партнерства // Право України. — 2007. — № 9. — С. 50.
2. Заржицъкий О., Башмаков В. На шляху до соціального партнер¬ства // Право України. — 1997. — № 6.
3. Козак 3. Я. Договірне регулювання за трудовим правом України: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — К., 1999. — 19 с.
4. Козак 3. Я., Пилипенко П. Д. Правові засади соціального парт¬нерства // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законо¬давства України: 36. наук, статей викладачів юрид. факульте¬ту. — Вип. II. — Івано-Франківськ, 1998. — С. 126-131.
5. Лосиця І. О. Колективний договір в умовах переходу до ринкової економіки: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. — X., 1997. — 24 с.
6. Пилипенко П. Про участь профспілок у трудових правовідноси¬нах у світлі Закону України “Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності” // Право України. — 2000. — № 9. — С. 81.
7. Прокопенко В. Правове становище профспілок: сьогодення і пер¬спективи // Право України. — 1999. — № 6. — С. 106.
8. Процевський О. Трансформація прав профспілок України: реаль¬ність чи вимисел // Право України. — 1996. — № 7.
9. Трюхан О. А. Організаційно-правові форми соціального діалогу у сфері праці : автореф. дис… канд. юрид. наук : 12.00.05 / О. А. Трюхан ; Одес. нац. юрид. акад. — О., 2006. — 20 с.
10. Чанишева Г. І. Колективні відносини у сфері праці: теоретико-правовий аспект: Монографія. — Одеса: Юрид. літ., 2001. — 328с.

Розклад