Теорія права та держави

Тип: Нормативний

Відділення: циклова (предметна) комісія з фундаментальних дисциплін

Навчальний план

СеместрКредитиЗвітність
1Залік
2Іспит

Лекції

СеместрК-сть годинЛекторГрупа(и)
136доцент Федик С. Є.ПРК-11с, ПРК-12с, ПРК-13с, ПРК-14с
234доцент Федик С. Є.ПРК-11с, ПРК-12с, ПРК-13с, ПРК-14с

Лабораторні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
1

Практичні

СеместрК-сть годинГрупаВикладач(і)
136ПРК-11сФедоренко М. С.
ПРК-12сФедоренко М. С.
ПРК-13сБородійчук Д. О.
ПРК-14сБородійчук Д. О.
217ПРК-11сФедоренко М. С.
ПРК-12сФедоренко М. С.
ПРК-13сБородійчук Д. О.
ПРК-14сБородійчук Д. О.

Опис курсу

Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою викладання навчальної дисципліни “Теорії права та держави” є подання студентам вагомих знань у сфері право та законотворчості, надання знань про  особливості виникнення і розвитку основних концепцій виникнення права та держави; допомогти засвоїти положення теорії права з метою правильного застосування їх у правозастосовній практиці.

Основними завданнями вивчення дисципліни “ Теорії права та держави ” є: формування цілісного уявлення про місце та значення держави і права в сучасному суспільстві; формування, поглиблення і систематизація знань про основні поняття теорії держави і права; розширення знань про закономірності, тенденції і основні принципи розвитку державно-правових явищ; розвиток, поглиблення і систематизація уявлень та знань про генезу функціонування окремих правових інститутів; вироблення цілісного погляду на державно-правову дійсність; формування у кожного студента власного наукового розуміння сучасних державно-правових реалій.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати :

Основні концепції виникнення права та держави; види та способи правотлумачної та правозастосовної діяльності; функції держави; структуру механізму та апарату держави

вміти :

аналізувати положення чинного законодавства України та правильно застосовувати його у подальшій діяльності; застосовувати отримані знання при вивченні галузевих дисциплін.

Рекомендована література

БАЗОВА:

  1. Андрусяк Т.Г. Теорія держави і права. — Львів: Фонд „Право для України”, 1997. – 197 с.
  2. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. ∕ За редакцією В.В.Копєйчикова. — К: Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
  3. Лисенков С.Л. Теорія держави і права: Підручник. — К.: Юрінком Інтер, 2005. – 447 с.
  4. Рабінович П.М. Теорія держави і права: Навч. посібник. Вид. 5-те, зі змінами. — Тернопіль: Лілея, 2002.
  5. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.
  6. Сухонос В.В. Теорія держави і права: Навчальний посібник. — Суми: ВТД „Університетська книга”, 2005. – 536 с.
  7. Цвік М.В., Ткаченко В.Д., Петришин О.В. Загальна теорія держави і права. — Харків: „Право”, 2002. – 428 с.

 

ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ:

  1. Офіційний сайт ЛНУ імені Івана Франка — www.franko.lviv.ua
  2. Верховної ради України — www.rada.gov.ua

 

ДОПОМІЖНА:

  • Кельман М. Аналіз традиційності і новацій у розвитку теорії держави і права. — Право України. – 2006. – №9. – С.28-41.
  • Ковальчук А. Про необхідність наукового розуміння базових категорій правознавства і юриспруденції. — Право України. – 2006. – №9. – С.103-106.
  • Коростей В. Якою бути національній теорії держави і права? // Право України. – 2001. – №7.
  • Кравець В. Право як об’єкт пізнання. // Право України – 2001. – №6.
  • Назаренко Є. В. Теорія держави і права (Предмет, метод теорії держави і права). — К., 1988.
  • Панов М. Проблеми формування понятійного апарату юридичної науки: методологічні аспекти. // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – №2-3.
  • Тацій В. Правова наука в Україні: стан та перспективи розвитку. // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – №2-3.
  • Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  • Заморська Л. Поняття „нормативність права”: теоретичний аспект. // Право України. − 2007. – №6. − С. 26-29.
  1. Коростей В. Про функції права. // Право України. − 2004. – №9. − С. 122-128.
  2. Матвієнко І.О. Про співвідношення закону і права в юридичній науці. // Вісник ЛІВС МВС України. – Луганськ: РВВ ЛІВС, 2002. – Вип. 1. – С.17-23.
  3. Мірошниченко М. Право: терміно-поняття, поняття, категорія. // Право України. − 2006. – №3. − С. 29-32.
  4. Рабінович П. Сучасне європейське праворозуміння. // Право України. – 2006. – №3. – С.4-6.
  5. Селиванов В. Право як сфера свободи. // Вісник Академії правових наук України. – 2001.- №1.
  6. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права. // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – №2 (25). – С. 123-134.
  7. Тесленко М. Право як інструмент соціальної справедливості. // Право України. – 2004. – №7.- С.40-41.
  8. Харитонов Є. Характерні риси Західної традиції приватного права. // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – №2 (25). – С. 141-149.
  9. Цимбалюк М. Цивілізаційна цінність права у демократичному суспільстві. // Право України. – 2003. – №2. – С. 65-69.
  10. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  11. Ющик О.І. Право: у пошуках дефініції. // Право України. – 2003. – №6.- С.107-109.
  12. Баулін Ю.В. Методологічне значення поділу права на приватне і публічне для кримінально-правових досліджень / Методологічні проблеми правової науки: Мат. міжнарод. наук. конф. — Харків, 13-14 грудня 2002 p.; Упоряд. М. Л. Панов, Ю. П. Грошевий. — Харків, 2003. — С. 286.
  13. Бірюков І. Предмет і метод приватного права. // Право України. – 2002. – №3.
  14. Заверуха О. Суб’єктивні публічні права як об’єкт судового захисту. // Право України. – 2004. – №4.- С.49-52.
  15. Корнута Р. Визначення поняття публічного права в праві України. // Український часопис міжнародного права. – 2003. – №2. – С.77-88.
  16. Мірошниченко М.І. Природа відношення „державна влада” – „позитивне право”. // Держава і право: Зб. наук. пр. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – Вип. 19. – С. 22-30.
  17. Підопригора О. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права як методологічна проблема вітчизняного правознавства. // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – №4.
  18. Рабінович П. Природне право: діалектика приватного й публічного. // Право України. – 2004. – №9. – С. 61-63.
  19. Селіванов В. Розмежування і взаємодія публічного і приватного права в системі права України. // Право України. – 1996. – №1.
  20. Харитонов Є., Харитонова О. До питання дихотомії „приватне право – публічне право”. // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – №2 (21). – С. 83-89.
  21. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  22. Вовк Д. Проблеми визначення та дії принципу верховенства права в Україні. // Право України. – 2003. – №11. – С.127-130.
  23. Гаврилюк О. Сучасне втілення принципів трудового права. // Право України. – 2001. – №9. – С.56-58.
  24. Грасхоф К. Принцип верховенства права в конституційному судочинстві. // Вісник Конституційного суду. – 2000. – №4.
  25. Заєць А. Принцип верховенства права (теоретико-методологічне обґрунтування) // Вісник Академії правових наук України. – 1998. – №1.
  26. Козюбра А. Принцип верховенства права і конституційна юрисдикція. // Вісник Конституційного суду. – 2000. – №4.
  27. Колодій А.М. Принципи права України. — К., 1998.
  28. Кондратьєв Р., Гернего О. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин. // Право України. – 2000. – №2. – С.43-45.
  29. Кундельська С. Верховенство права у законодавстві України: онтологічні статуси. // Право України. – 2006. – №12. – С. 117 – 119.
  30. Мозоль Н. Сучасний погляд на справедливість. // Право України. − 2007. – №5. − С. 39-44.
  31. Рабінович С. Субсидіарність як природно-правова засада юридичного регулювання. // Право України. − 2006. – №1. − С. 25-28.
  32. Фулей Т. Загальнолюдські (загальноцивілізаційні) принципи права: деякі теоретичні аспекти. // Право України. – 2003. – №7. – С.24-29.
  33. Шаповал В. Верховенство закону як принцип Конституції України. // Право України. – 1999. – №1.
  34. Величко В.О. Поняття адміністративного договору як форми діяльності місцевих державних адміністрацій. // Проблеми законності. – 2001. – Вип.46. – С.107.
  35. Демків Р. Форма (джерело) права: проблеми розуміння. // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №6. – ст.118-121.
  36. Жовтобрюх М.Н. Звичаєве право: сутність, ґенеза, чинність. Атореферат дис. …канд. юр. наук. — К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 19 с.
  37. Ковальський В.С., Козінцев І.П. Правотворчість: теоретичні та логічні засади. — К.: Юрінком Інтер, 2005. – 190 с.
  38. Колпаков В.К. Адміністративний договір у державному управлінні. // Науковий вісник ДЮІ МВС: Зб.наук. праць. — Донецьк, 1999. – С.126.
  39. Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні. // Право України. – 2004. – №3. – С.121-124.
  40. Косович В.М. Джерела (форми) права — загальнотеоретична характеристика. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали ІХ регіональної науково-практичної конференції. – Львів, 2003. – С.13-14.
  41. Пархоменко Н.М. Договір у системі форм права України. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2000. – 8-13 с.
  42. Петрова Л.В. Джерела права (критичний методологічний дослід). // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – №1 (8). – С. 65-76.
  43. Приймаченко Д. Використання адміністративних договорів в діяльності митних органів. // Право України. – 2006. – №8. – С. 20-23.
  44. Проценко І.М. Звичай ділового обороту за законодавством Німеччини та України. // Юридичний журнал. – 2003. – №6 (12). – С.32-34.
  45. Рибалкін А.О. Принципи нормотворчої діяльності. // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 1999. – Вип.3. – С. 276 – 281.
  46. Селіванов В. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і правотворення в Україні. // Право України. – 2006. – №4. – С.21-28.
  47. Токар А. Адміністративний договір як форма управлінської діяльності (питання теорії). // Підприємництво, господарство і право. – 2001. №6. – С.74.
  48. Шаповал В.М. Норми правових звичаїв як засіб конституційного регулювання в зарубіжних країнах. // Проблеми правознавства. – Вип.53. – К., 1992.
  49. Головатенко В. Правові акти Президента України: юридична природа, статус, функції. // Право України. – 2004. – №3. – С.14-18.
  50. Дутка Г.І. Закон у системі нормативно-правових актів. Автореферат дис. — … канд. юр. наук. –– К., 2003.
  51. Євграфова Є. Акти Конституційного суду в системі національного законодавства. // Право України. – 2001. – №10. – С.66-68.
  52. Задорожня Г. Специфіка нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування. // Право України. − 2007. – №6. − С. 18-21.
  53. Кукурудз Р. Межі обов’язковості актів Конституційного Суду України за колом осіб, у часі та просторі. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №4.
  54. Мурашин О. Акти прямого народовладдя у механізмі правового регулювання. // Право України. – 2000. – №9. – С.18-20.
  55. Назаренко Е. Закон у системі нормативних актів України. // Право України. – 1993. – №12.
  56. Працюк І.В. Види законів України. // Проблеми законності – 2005. – Вип. 52. – С. 3-9.
  57. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного суду України. // Право України. – 2000. – №2. – С.6-9.
  58. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту. // Право України. – 2000. – №2. – С.45-48.
  59. Юлдашев О. Методологічні засади нормотворчої діяльності органів державного управління в сфері економіки. // Право України. − 2007. – №2. − С. 99-101.
  60. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  61. Ющик О.І. Законодавчі акти в системі законодавства України. // Парламентська реформа: теорія і практика: АТ „Книга”. — К., 2001.
  62. Ющик О.І. Теоретичні основи законодавчого процесу. — К., 2004.
  63. Бобровник С.В. Система законодавства України: актуальні проблеми та перспективи розвитку. — К.: Наукова думка, 1994. – 121 с.
  64. Ганьба Б. Системний підхід та його застосування в дослідженні державно-правових явищ. // Право України. – 2000. – №3. – С.41-44.
  65. Граціанов А.І. Поняття систематизації законодавства та її значення // Європа, Японія, Україна: шляхи демократизації державно-правових систем: Матеріали міжнародної наукової конференції. – К.: ІДП НАНУ. – 2000. – С. 274-275.
  66. Гладун З. Медичне право — комплексна галузь права України. // Право України. – 2007. – №4. – С. 100-105.
  67. Задорожний Ю. Західна традиція права у контексті формування кодифікованих актів на теренах України. // Право України. – 2006. – №9. – С. 42-45.
  68. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Поняття, зміст, сутність та види систематизації законодавства. // Правова держава. Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – К.: 2003. – Вип. 14. – С. 8-13
  69. Лилак Д. Колізії наукових поглядів на поняття „законодавство” і практичну необхідність його нормативної легалізації. // Право України. – 2001. – №8. – С.48-51.
  70. Лук’янець Д. Методологічні аспекти визначення структури системи права. // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №3. – С.7-10.
  71. Лук’янець Д. Про структуру системи права. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №12.
  72. Проблеми кодифікації законодавства України: Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції. — К., 2003. – 227.
  73. Систематизація законодавства в Україні: Проблеми теорії і практики: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Жовтень 1999. — К., 1999. – 599 с.
  74. Систематизація законодавства України: Проблеми та перспективи вдосконалення: Монографія. / В.Ф. Сіренко та ін. — К., 2003. – 217 с.
  75. Скіпенко Р. Становлення трудового процесуального права як самостійної галузі права. // Право України. − 2007. – №7. − С. 41-44.
  76. Бородш І. Адміністративно-процесуальні норми – основа адміністративно-юрисдикційного процесу. // Право України. – 2006. – №2. – С. 86-90.
  77. Захарчук С. Співвідношення права та моралі: історико-теоретичні аспекти. // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №4. – ст.133-136.
  78. Кокошин В. Логічна структура норм права. // Право України. – 1995. – №7.
  79. Наден О. Щодо поняття норми кримінального права. // Право України. – 2006. – №2. – С.27-32.
  80. Погорілко В.Ф., Федоренко В.Л. Поняття, ознаки, види і структура конституційно-правових норм. // Право України. – 2001. – №11. – С.9-14.
  81. Ставицька О. Норма права в системі чинників регулювання соціальних конфліктів. // Право України. – 2001. – №10. – С.13-15.
  82. Білозьоров Є. Юридична відповідальність як передумова правомірної поведінки особи: теоретичні аспекти. // Право України. – 2006. – №1. – С. 50-54.
  83. Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права. // Правова держава. Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – К.: 1996. – Вип. 7.
  84. Бондаренко Л. До питання цивільно-правової відповідальності юридичних осіб публічного права. // Право України. – 2006. – №7. – С.100-103.
  85. Зелена О. Визначення підстав юридичної відповідальності: актуальні питання. // Право України. – 2003. – №4. – С.21-25.
  86. Іваненко О. Процесуальна відповідальність як окремий і самостійний вид юридичної відповідальності. // Право України. – 2006. – №3. – С.32-35.
  87. Кінаш Я. Трансформація відповідальності у праві — реалізація принципу справедливості при застосуванні мір державного примусу. // Право України. – 2004. – №3. – С.103-106.
  88. Кінаш Я. Трансформація юридичної відповідальності як один із інструментів побудови демократичного суспільства. // Право України. – 2006. – №8. – С.106-110.
  89. Легуша С. Правова діяльність як категорія теорії права. // Право України. – 2006. – №1. – С.19-22.
  90. Майданник О. Конституційно-правова відповідальність: ознаки, підстави, суб’єкти. // Право України. – 2001. – №2. – С.92-95, 118.
  91. Остапенко О.І. Кваліфікація адміністративних правопорушень. — Львів, 2000.
  92. Яковенко С. Ніякого покарання без закону (стаття 7 Конвенції про захист прав людини і основних свобод): два аспекти реалізації. // Вісник Конституційного Суду України. – 2000. – №5.
  93. Бобровник С.В. Колізійні норми в системі засобів правового регулювання. // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – К.: 2001. – Вип. 12. – С.69-76.
  94. Гуржій Т. Місце юридичної кваліфікації у процесі правозастосування. // Право України. – 2006. – №4. – С.29-31.
  95. Дутка Г. І. Проблеми колізійності законодавства України та шляхи їх розв’язання // Вісник Запорізького юридичного інституту . – 2001. – № 4 (17). – с.316-323.
  96. Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. — К., 1996.
  97. Копиленко О. Окремі колізії українського законодавства. // Право України. – 2000. – №12.
  98. Лилак Д. Колізія і конкуренція законів. // Право України. – 2001. – №4. – С.18-20.
  99. Осауленко О., Бриль К. Особливості окремих правозастосовних актів, які приймаються на підставі норм кримінально-виконавчого права. // Право України. – 2006. – №4. – С. 92-94.
  100. Павлишин О. Правозастосування як об’єкт філософсько-правових досліджень. // Право України. – 2004. – №8. – С.21-25.
  101. Паліюк В.П. Практика застосування судами України Конвенції про захист прав людини та основних свобод. // Юридичний журнал. – 2003. – №1(7).
  102. Рісний М. Проблеми розсуду застосування національними державними органами норм Конвенції. // Право України. – 2000. – №11. – С.40-42.
  103. Тузова М.В. Акти вищих судів загальної юрисдикції як засіб подолання прогалин в законодавстві. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2003. – №3.
  104. Фандалюк О. В. Правозастосувальні акти — дії. — К., 1999.
  105. Євграфова Є. Акти Конституційного суду в системі національного законодавства. // Право України. – 2001. – №10. – С.66-68.
  106. Костенко О. Наукове (доктринальне) тлумачення законів та його роль у здійсненні правосуддя. // Право України. – 2000. – №6. – С. 57-59.
  107. Мармазов В.Є. Динамічне тлумачення як засіб розширення потенціалу Конвенції про захист прав і основних свобод людини. // Бюлетень Міністерства юстиції. – 2003. – №7. – С.5-13.
  108. Мармазов В.Є. Про телеологічне (цільове) тлумачення Європейської конвенції про захист основних прав і свобод людини. // Право України. – 2004. – №1. – С.26-29.
  109. Рабінович П. Офіційно-нормативне тлумачення законодавства як інструмент адаптації правового регулювання до соціальних змін. // Вісник Академії правових наук України.  – №1. – Харків, 2002.
  110. Рабінович П.М. Європейська конвенція з прав людини: особливості її тлумачення. // Юридична України. – 2003. – №6. – С.6-10.
  111. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного суду України. // Право України. – 2000. – №2. – С.6-9.
  112. Тодика Ю. Способи тлумачення Конституції і законів України Конституційним Судом. // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – №2 (25). – С.51-59.
  113. Трагнюк О. Способи тлумачення судом Європейських Співтовариств установчих договорів ЄС. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №3.
  114. Федик С.Є До питання систематичного тлумачення Конвенції про захист прав і основних свобод людини. // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2000. – Вип.35. – С.10-15.
  115. Федик С.Є. Особливості тлумачення Європейським судом Конвенції про захист прав і основних свобод людини. // Адвокат. – 1999. – №4. – С.25-27.
  116. Шевчук С. Щодо обов’язковості рішень Конституційного Суду України у контексті доктрини судового прецеденту. // Право України. – 2000. – №2. – С.45-48.
  117. Гудима Д. А. Поняття „суб’єкт права”: до сучасних дискусій. // Бюлетень Міністерства юстиції. – 2003. – №10.- С.40-53.
  118. Данилюк О. Фактичні склади у трудовому праві України. // Право України. – 2007. – №7.- С.15-21.
  119. Данилюк О. Обрання на посаду як правостворюючий фактичний склад. // Право України. – 2007. – №4.- С.105-111.
  120. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права. // Право України. – 2003. – №7.- С.29-33.
  121. Кикоть Г.В. Деякі питання застосування юридичних фактів // Проблеми кодифікації законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2003. – С. 62 – 65.
  122. Кикоть Г.В. Проблема класифікації юридичних фактів в сучасній теорії права // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29-34.
  123. Кикоть Г.В. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії // Право України. – 2005. – № 7. – С. 109 – 112.
  124. Курінний Є. Об’єкт права: доктринальні питання визначення категорії. // Право України. – 2003. – №10.- С.33-36.
  125. Спасибо-Фатєєва І. Деякі розсуди про юридичні особи та їхні організаційно-правові форми. // Право України. – 2007. – №2.- С.118-127.
  126. Тимошенко В.І. Держава як об’єкт права (з історії політичної і правової думки). // Держава і право. – 2003. – Вип.21.- С.39-46.
  127. Шаповал В., Шаповал Т. Загальні характеристики конституційних статусів людини і громадянина України. // Право України. – 2006. – №9. – С.47-51.
  128. Законність: теоретико-правові проблеми дослідження та провадження. / Відп. ред. О.В.Зайчук, С.В.Бобровник. — К.: Юстініан,2004. – 211 с.
  129. Крисюк Ю. Соціальний та правовий порядок і стабільність суспільства: взаємозв’язок та обумовленість. // Право України. − 2007. – №7. − С. 30-33.
  130. Бобровник С.В. Правове регулювання суспільних відносин та реалізація права. // Правова держава. Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – К.: 1996. – Вип. 7.
  131. Граціанов А.І. Спеціальна юридична термінологія як спосіб удосконалення законодавства // Держава і право. – К.: ІДП НАНУ. – 2003. – Вип. 19. – С. 124-129.
  132. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Правове регулювання та правовий вплив: взаємообумовленість та відмінність законодавства України. Проблеми і перспективи розвитку. // Правова держава. Щорічник наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 6. – С. 6-10.
  133. Законодавство: проблеми ефективності / В. Б. Авер’янов, В. П. Денисов, В. Ф. Сіренко т ін. — К., 1995.
  134. Новікова М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання. // Право України. – 2006. – №9. – С. 34-38.
  135. Селиванов В.Д., Діденко Н. Правова природа регулювання суспільних відносин. // Право України. – 2000. – №10. – С.10-20.
  136. Тарасович Т.І. Правове регулювання: теоретичні аспекти. // Правова держава: Щорічник наук. пр. Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, – К.: 2001. – Вип. 12. – С.76-81.
  137. Антонович М. Правова культура українського народу в сфері прав людини: історичний розвиток та сучасний стан. // Право України. – 2003. – №12.- С.75-79.
  138. Васькович Й. Правова свідомість і ї вплив на менталітет українського народу. // Право України. – 1998. – №6.
  139. Васькович Й. Проблеми правового виховання молоді. // Право України. – 1997. – №1.
  140. Головченко В., Потьомкін А. Правові механізми формування правосвідомості студентів. // Право України. – 2006. – №4. – С. 100-103.
  141. Головченко В.В. Право, мораль і правова культура. — К., 1990.
  142. Маличок К. Формування правосвідомості українців на етапі демократизації України. // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №5. – ст.121-122.
  143. Мартинюк Т. Розвиток поняття правосвідомості в період трансформації українського суспільства. // Право України. − 2007. – №2. − С. 26-31.
  144. Менюк О. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура. // Право України. − 2001. – №4. − С. 21-23.
  145. Осика І. Правова культура законодавця та критерії оцінки правових норм, що видаються. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №5.
  146. Осика І. Правовий нігілізм і правова культура. // Право України. – 2001. – №7. – С.98-101.
  147. Правова культура — основа державотворення в Україні: Збірник наук. праць. / За ред. М.В. Костицького, М.М.Ібрагімова. — Ірпінь, 2005.
  148. Скуратівський А. Взаємозв’язок правової культури і соціального буття в процесі суспільної трансформації. // Право України. − 2004. – №1. − С. 118-121.
  149. Скуратівський А. Особливості формування й розвитку правової культури в українському суспільстві. // Політологія і право. − 2001. – №4. − С. 334-341.
  150. Скуратівський А. Політико-правові засади розвитку правової культури. // Право України. − 2003. – №3. − С. 373-379.
  151. Скуратівський А. Правова культура в контексті особливостей розвитку соціального буття українського суспільства та національного характеру українців. // Політологія і право. − 2002. – №1. − С. 255-261.
  152. Скуратівський А. Правова культура в умовах розбудови незалежної України: поняття, структура. // Право України. – 2001. – №4. – С.21-23.
  153. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  154. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Правові системи сучасності та тенденції їх розвитку. // Право України. – 2002. – №11. – С.23-26.
  155. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Середовище права та формування правових систем сучасності. // Право України. – 2003. – №12. – С.37-40.
  156. Зайчук О.В., Оніщенко Н.М. Теоретична і практична значущість класифікації правових систем. // Правова держава. Щорічник наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – Вип. 16. – С. 8-13.
  157. Клименко О. Формування українського права та його взаємодія з іншими правовими системами. // Право України. – 2001. – №9. – С.85-88.
  158. Лубський В.І. Борис В.Д. Мусульманське право: Навчальний посібник. — К.: Вілоро, 1997. – 256 с.
  159. Луць Л.А. Структура правової системи суспільства: загальнотеоретичні аспекти. // Право України. – 2002. – №9. – С. 7-10.
  160. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу: Навчальний посібник. — Львів, юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – 234 с.
  161. Мірошниченко М. Системно-інформаційний підхід у дослідженні правової системи. // Право України. – 2006. – №8. – С.35-38.
  162. Оніщенко Н.М. Правова система і держава в Україні. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2002. – 132 с.
  163. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії. — К., 2002. – 175 с.
  164. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток. / За ред. В.С. Журавського. — К., 2002. – 124 с.
  165. Руденко Б. До питання про класифікацію правових систем. // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – №4. – ст.137-140.
  166. Собкова В. Місце судового прецеденту серед інших джерел права у англосаксонській правовій системі. // Право України. − 2007. – №5. − С. 155-159.
  167. Стретович В. Правова система України: загальна характеристика сучасного етапу формування. // Право України. – 1998. – №2.
  168. Харченко Г. Особливості права власності в різних правових системах. // Право України. – 2006. – №12. – С. 45-48.
  169. Чернецька О. Шилінгов В. Правові системи сучасності. — К., 2003. – 345 с.
  170. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  171. Андріїв В. Природний характер природних прав працівників. // Право України. − 2007. – №4. − С. 66-70.
  172. Антонович М. Еволюція поняття прав людини. // Право України. − 2005. – №12. − С. 16-20.
  173. Бакірова І. Зміст конституційного права громадянина на судовий захист. // Право України. − 2006. – №12. − С.23-28.
  174. Васьковська О. Право на марні зібрання: нові виклики і старі проблеми. // Право України. − 2007. – №5. − С. 119-120.
  175. Європейський правовий вимір ґендерно-чутливої політики. / Н.М. Оніщенко, С.В. Береза, О.В. Матвієнко, М.О. Томашевська. — К.: Юридична думка, 2005. – 143 с.
  176. Заєць Н. Право людини на освіту: крізь призму міжнародного права. // Право України. − 2006. – №1. − С. 72-75.
  177. Івашкевич І. Реально забезпечити право на захист. // Право України. – 1999. – №6. – С.84.
  178. Климович О. Система національних засобів захисту прав людини (в контексті положень Конвенції про захист прав і основних свобод людини). // Право України. − 2001. – №1. − С. 34-36.
  179. Козуліна С. Проблемні питання законодавчого регулювання прав неповнолітніх осіб у сфері охорони здоров’я. // Право України. − 2007. – №2. − С. 134-136.
  180. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посібник. — К., 2003.
  181. Крук О. Проблемні питання реалізації демократичних прав і свобод людини. // Право України. − 2007. – №5. − С. 20-24.
  182. Левик А, Яворська О. Межі здійснення права приватної власності на житло: проблеми і перспетиви. // Право України. − 2001. – №9. − С. 69-70.
  183. Миронова Г. Право людини на життя: проблемні питання українського законодавства. // Право України. – 2006. – №9. – С.52-55.
  184. Орзіх М. Глобалізація доктрини прав людини і громадянина. // Правова держава. – 1998. – Вип. 9. – С.20-29.
  185. Пушкіна О.В. Система прав і свобод людини та громадянина в Україні: теоретичні і практичні аспекти забезпечення: Монографія. — К.: Логос, 2006. – 415 с.
  186. Савченко М. Забезпечення прав і свобод людини і громадянина та їх захист органами конституційної юрисдикції. // Право України. – 1999. – №2. – С.3-5.
  187. Старобор О. Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні. // Право України. – 2007. – №4. – С. 30-32.
  188. Слюсар К. Методи гарантування і захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина. // Право України. – 2006. – №4. – С. 35-39.
  189. Темченко О. Зміст соціальної функції держави щодо прав дитини в умовах євроінтеграції. // Право України. − 2007. – №5. − С. 24-27.
  190. Шаповал В., Шаповал Т. Загальні характеристики конституційних статусів людини і громадянина України. // Право України. – 2006. – №9. – С.47-51.
  191. Шульженко І. Диференціація правового регулювання праці за статевою ознакою. // Право України. − 2007. – №4. − С. 71-74.
  192. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  193. Баштанник В. Регламентація захисту прав людини у системі права ЄС: організаційно-правовий аспект. // Право України. – 2006. – №9. – С.56-60.
  194. Касараба Ю. Міжнародні стандарти затримання: теоретико-правовий аспект. // Право України. – 2006. – №7. – С. 48-51.
  195. Кравченко Т. До питання про уніфікацію законодавства. — Право України. – 2006. – №4. – С.131-137.
  196. Кушніренко О., Барабаш Ю. Інститут євроомбудсмана: питання теорії і позитивної практики. // Право України. – 2001. – №6. – С.44-47.
  197. Орзіх М.П. Міжнародно-правові стандарти і права людини в Україні. // Право України. – 1992. – №4-5. – С.7.
  198. Пащенко О. Європейські стандарти у галузі прав людини: реалії та перспективи українського законодавства. // Право України. – 2006. – №4. – С. 32-35.
  199. Рабінович П.М. Європейські стандарти з прав людини: загально-теоретична характеристика. // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. – №5.- С.46-52.
  200. Рабінович П.М. Рішення Європейського суду з прав людини як „праволюдинні стандарти”. // Вибрані рішення Європейського суду з прав людини (1993-2002). – Харків: Консул, 2003.- С.9-30.
  201. Рабінович П.М. Рішення Європейського суду з прав людини: спроба концептуально-методологічного аналізу. // Право України. – №1997. – №12. – С.32-40.
  202. Рабінович П.М., Раданович Н.М. Національна імплементація міжнародних договорів щодо прав людини (питання загальної теорії). // Юридична Україна. – 2003. – №4.
  203. Скомороха В. Практика Конституційного суду України як засіб імплементації європейських стандартів прав і свобод людини в Україні. // Вісник Конституційного суду України. – 2000. – №5.
  204. Толочко О. Європейський досвід застосування С.6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини у кримінальному судочинстві. // Право України. – 2001. – №6. – С.41-44.
  205. Шишкіна Е. Міжнародні механізми реалізації ст.3 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. // Право України. – 2006. – №12. – С. 28- 31.
  206. Шишкіна Е. Формування європейських стандартів захисту прав осіб, позбавлених волі. // Право України. − 2007. – №5. − С. 27-31.
  207. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  208. Кремень Т.В. Нова роль держави як головного носія суверенітету в умовах глобалізації. // Держава і право: Зб. наук. праць. — К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – С.665-671.
  209. Селіванов В. До проблеми методологічного забезпечення теоретичного аналізу державотворення і правотворення в Україні. — Право України. – 2006. – №4. – С.21-28.
  210. Сухонос В. Політичний вимір держави постіндустріального суспільства: методологічний аспект. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №9. – С.100-101.
  211. Сухонос В. Публічний вимір держави постіндустріального суспільства: методологічний аспект. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №11. – С.72-74.
  212. Сухонос В. Суверенітет як теріторіальний вимір держави постіндустріального суспільства: функціональний та економічний аспекти. // Підприємництво, господарство і право. // 2003. – №3. – С.75-76.
  213. Сухонос В. Політичний вимір держави постіндустріального суспільства: методологічний аспект. // Право України. – 2002. – №9. – С.14-18.
  214. Телятник Л. Проблеми розширення логічного обсягу загального поняття держави. // Право України. – 1999. – №9. – С.20-21.
  215. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  216. Бостон С.К. Форма правління сучасної держави: Проблеми історії, теорії, практики: Монографія. — Запоріжжя: Юридичний інститут, 2005. – 539 с.
  217. Пігоренко В., Пушак Т. Президентська, парламентська та змішана форма правління: досвід демократій центрально-східної Європи у контексті становлення системи державного управління в Україні. — К.: Вісник програми сприяння парламенту України, 2003. – 38 с.
  218. Сухонос А. Аналіз державного режиму: термінологія, класифікація та характеристика в постіндустріальну епоху. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №12. – С.10-13.
  219. Сухонос А. Форма державно-територіального устрою: термінологія і класифікація постіндустріальної епохи. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №1. – С.65-68.
  220. Сухонос А. Форма правління: термінологія, класифікація, характеристика в (проблеми постіндустріальної епохи). // Держава і право: Зб. наук. пр. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2004. – Вип. 21. – С.21-28.
  221. Сухонос В. Динаміка сучасного державно-політичного режиму в Україні: антиномія демократизму і авторитаризму: Монографія. – Суми: Університетська книга, 2003. – 336 с.
  222. Телешун С.О. Державний устрій України: проблеми теорії і практики. — Івано-Франківськ: Лілея – НВ, 2000. – 316 с.
  223. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  224. Якушик В. Різновиди політичних режимів. // Віче. – 1995. – №9. – С.129-133.
  225. Берміченко О.В. Соціальна функція держави в Україні. Дисертація. – …канд.юр.наук. – Х., 2002. – 188 с.
  226. Давиденко В.В. Економічна функція сучасних держав: порівняльна характеристика і тенденції розвитку. // Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 30. — К., 2005. – С. 66-63.
  227. Доронін І. Забезпечення державної безпеки як функція сучасної держави. // Право України. – 2006. – №4. – С.127-131.
  228. Коростей В. Про функції права. // Право України. – 2000. – №11.- С.25-29.
  229. Лощихін О. Економічна функція у системі функцій сучасної держави: деякі питання теорії. // Право України. – 2006. – №8. – С. 29-34.
  230. Наливайко Л., Бєляєва М. Форми здійснення політичної функції української держави. // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – №8. – С.3-7.
  231. Онопенко П.В. Правоохоронні функції держави Україна: Монографія. — К.: Варта, 2003. – 126 с.
  232. Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії „функція держави” (загальний огляд проблеми). // Право України. – 2006. – №8. – С. 63-68.
  233. Темченко В. Функції держави із забезпечення людини в ринковій економіці. // Право України. – 2003. – №5.
  234. Темченко О. Зміст соціальної функції держави щодо прав дитини в умовах євроінтеграції. // Право України. − 2007. – №5. − С. 24-27.
  235. Шкляр Т. Поняття і класифікація правових форм реалізації економічної функції держави. // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №12.
  236. Агафонов С. Правовий статус Президента України. // Право України. – 2000. – №9. – С.24-26.
  237. Борденюк В. Концептуальні основи співвідношення функцій місцевого самоврядування та його органів з функціями держави. // Право України. – 2003. – №11. –С.17-23.
  238. Бородін І. Судова влада у теорії поділу влад. // Право України. – 2002. – №10. – С.11-14.
  239. Карневський О.С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави. — Севастополь, 1999. – 52 с.
  240. Коваленко Л. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі. // Право України. – 1997. – №2.
  241. Коліушко І. Виконавча влада і проблеми адміністративної реформи. — Київ: Факт, 2002.
  242. Кулакова Є. Компетенція: поняття, суб’єкти, особливості. ― Теорія держави і права. − 2006. – №3. − С.11-14.
  243. Сухонос В. Місце прокуратури в системі органів державної влади України, розвиток та правове забезпечення гарантій діяльності. // Право України. – 2000. – №6. – С.10-13.
  244. Тюріна О. Правоохоронні органи: питання теоретичного осмислення та нормативного визначення. // Право України. – 2001. – №5.
  245. Шаповал В. Феномен державного органу (органу держави) або органу державної влади: теоретико-правовий і конституційний аспекти. // Право України. – 2003. – №8. – С.25-29.
  246. Штогун С. Правові питання організації адміністративного судочинства. // Право України. – 2006. – №4. – С. 19-20.
  247. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  248. Бідей О. Основні форми реалізації правової політики. // Право України. – 2006. – №7. – С.42-45.
  249. Гаєва Н.П. Взаємодія органів державної влади та об’єднань громадян. // Держава і право. – 2002. – Вип.13. – С.202-210.
  250. Кресіна І.О. Політика і право: проблеми співвідношення. // Правова держава. – К:, 2003. – Вип. 14.- С.467-472.
  251. Перегуда Є.В. До проблеми законодавчої регламентації багатопартійності в Україні. // Право України. – 2001. – №4. – С.69-74.
  252. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку. — К., 1998.
  253. Примуш М. Правова регламентація ідеологічних та організаційних засад політичних партій. // Право України. – 2000. – №11.- С.25-29.
  254. Рябов С.Г. Політологічна теорія держави. — К.: Тандем, 1996. – 240 с.
  255. Саміло Г. Політичні партії як складова політичної системи демократичної держави. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №4.
  256. Скрипнюк О.В. Вплив інститутів громадянського суспільства на становлення і розвиток демократичного політичного режиму. // Право України. – 2001. – №5.- С.12-17.
  257. Сухонос В. Політичний вимір держави постіндустріального суспільства: методологічний аспект. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №9. – С.100-101.
  258. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  259. Бабкін В.Д. Від правової до соціально-правової держави. // Правова держава: Щорічник наук. праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. — К., 2001. – Вип.12. – С.270-281.
  260. Габермас Ю. Структурні перетворення у сфері відкритості: дослідження громадянського суспільства. ∕ Пер. з нім. А.Онишко. — Львів, Літопис, 2000.
  261. Гринюк Р.Ф. Ідея правової держави: теоретико-правова модель і практична реалізація. — К.: Видавничий Дім Ін Юре, 2004. – 386 с.
  262. Карась А. Філософія громадянського суспільства в класичних теоріях і некласичних інтерпертаціях: Монографія. — К.; Львів, 2003. – 520 с.
  263. Кириченко С.О.Громадянське суспільство і правова держава: поняття та зміст. — К.: Логос, 1999. – 45 с.
  264. Кузьменко Б. Правління права, політична демократія, громадянське суспільство: перспективи інтегративної ідеології. // Право України. – 1999. – №11. – С. 20-23.
  265. Лощихін О. Взаємодія сучасної держави та суспільства у сфері економіки: деякі проблеми. // Право України. − 2006. – №12. − С. 9-15.
  266. Магновський І. Правові аспекти розвитку соціальної держави в Україні на шляху євроінтеграції. // Право України. – 2006. – №8. – С.118-122.
  267. Мотиль І.І. Поняття та зміст функцій правової соціальної держави. // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2005. – №1. – С.70-76.
  268. Олуйко В., Кондратьєв Р. До питання про межі державної влади (критичні замітки) // Право України. – 2003. – №2.
  269. Панкевич О. Проблеми соціальної держави: дискусія триває. // Право України. − 2005. – №12. − С. 117-120.
  270. Панкевич О.З. Соціальна держава: проблеми загальної теорії: Монографія. / За заг. ред. Рабіновича П.М. — Львів, 2004 р. – 175 с.
  271. Правова держава і правова культура: взаємозв’язок та результативність. // Право України. – 1997. – №12.
  272. Притика Д. Судова незалежність: етика і проблеми корупції. // Право України. – 2000. – №2.
  273. Рабінович П.М. Громадянське суспільство і правова держава (загальнотеоретичні міркування). // Українське право. – 1996. – №3.- С.22-34.
  274. Скрипник О.В. Соціальна, правова держава в Україні: проблеми теорії і практики. — К., 2000. – 599 с.
  275. Сокуренко В.В. Роль соціальної справедливості в розбудові правової соціальної держави. Дис. – … канд. юр. наук. — К., 2002. – 189 с.
  276. Стефанюк В. Судова влада як основна гарантія захисту прав і свободи людини і громадянина в Україні. // Право України. – 2001. – №2.
  277. Філик Н. Громадянське суспільство та проблема захисту прав людини. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №8.
  278. Шаповал В. Конституційна категорія соціальної держави. // Право України. – 2004. – №5. – С.14-19.
  279. Юридична енциклопедія: В 6 т. ∕ Редкол.: Ю.С. Шемчушенко (голова редкол.) та ін. — К.: Укр. енцикл., 2001.
  280. Яковюк І. Виникнення та розвиток концепції соціальної держави. // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – №2 (25). – С.25-34.
  281. Яковюк І. Про обсяг поняття соціальна держава (на основі порівняльного аналізу моделей ФРН і України). // Право України. – 2002. – №6. – С.33-38.

 

Матеріали

Контрольна робота для заочного навчання

Теми курсових робіт

Плани семінарських занять

Завдання для практичних занять

Самостійна робота